Концепція допустимого рівня ризику. !Допустимий рівень ризику — це імовірність події, негативними наслідками якої на цьому етапі розвитку можна знехтувати

!Допустимий рівень ризику — це імовірність події, негативними наслідками якої на цьому етапі розвитку можна знехтувати.

!Допустимий рівень ризику формується індивідуальною та суспільною свідомістю і є функцією соціального, економічного та культурного рівня розвитку суспільства.

!Розрізняють індивідуальний допустимий рівень ризику та соціальний допустимий рівень ризику.

! Індивідуальний допустимий рівень – це ризик власної загибелі який фор­мується з дитинства та залежить від виховання, освіти, власної пси­хіки, професії, статі, віку, місця проживання тощо.

!Ризик загибелі людей від нещасних випадків, аварій, катастроф, стихійних лих, а також ризик померти від хвороби, що є визначеним нині, називається ризиком, який можна спостерігати.

!Вважається, що якщо суспільство (держава) не вживає ніяких за­ходів щодо зниження рівня ризику, який можна спостерігати, то та­кий ризик є соціально допустимим.

!Концепція допустимого ризику — досягнення такого малого ризи­ку, який, з одного боку, є технічно можливим, а з іншого — допусти­мим суспільством на певний час.

!Безпека життєдіяльності тісно пов'язана з економічним аспектом у діяльності конкретного промислового підприємства, тому вона не може підвищуватися до нескінченності.

!Із підвищенням затрат на безпеку Q спостерігається зменшення R_т, але зниження технічного ризику R_т відбувається з усе меншою інтенсивністю, а соціально-економічний ризик R_се підвищується у зв'язку з перекачуванням коштів із соціальної сфери в технічну. Соціально-економічний ризик R_се визначається перш за все збитками у здоров'ї людини за рахунок погіршення екології та медичної допо­моги. Враховуючи закономірність зміни технічного ризику R_т та соціально-економічного ризику R_се, знаходимо оптимальну зону допу­стимого (прийнятного ризику) (рис. 2)

!Для об'єкта підвищеної небезпеки прийнятний ризик встановлю­ється з урахуванням створюваного ним масштабу небезпеки та розта­шування в регіоні інших підприємств, що мають об'єкти підвищеної небезпеки, за умови, що сумарний ризик виникнення небажаних на­слідків не перевищує встановленого відповідно до «Методики визначення ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки», яку затверджено наказом № 637 Міністерства праці та соціальної політи­ки від 4 грудня 2002 р.,.

!Згідно якого встановлюється значення, вище якого ризик вважається абсолют­но неприйнятним (верхній рівень), і значення, нижче якого ризик вважається абсолютно прийнятним (нижній рівень).

!Місцеві органи виконавчої влади з урахуванням особливостей ре­гіону можуть встановлювати інші значення верхнього та нижнього рівнів ризику, і вони не повинні перевищувати рівні, встанов­лених в Методиці.

Поиск по сайту: