АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Джерела міжнародно-правового регулювання праці

Читайте также:
  1. Internet-джерела
  2. XV. 9. Хімічні джерела електричної енергії
  3. А) Завдання і джерела ревізій основних засобів
  4. Адміністративні методи регулювання зовнішньої торгівлі.
  5. Атестація робочих місць за умовами праці.
  6. Бюджет та податки як інструменти державного регулювання економіки
  7. Бюджет та податки, як інструменти фінансового регулювання економіки. Крива Лафера.
  8. Валютне регулювання
  9. Види електромагнітних випромінювань, їх джерела, нормування та засоби захисту від їх негативного впливу
  10. Види міжнародного поділу праці.
  11. Види навчання з питань охорони праці. Організація навчання.
  12. Види та джерела фінансової підтримки інноваційної діяльності

Джерела міжнародно-правового регулювання праці включають досить різноманітні і різнорідні елементи, тобто акти ООН і МОП, що діють у всесвітньому масштабі, і акти, прийняті регіональними організаціями держав.

У числі проголошених ООН основних прав людини - комплекс трудових прав, закріплених головним чином в 2 актах: у Загальній декларації прав людини і в Міжнародному пакті про економічні, соціальні та культурні права.

Ці акти відрізняються по юридичній силі. Загальна декларація прав людини схвалена Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 р. у вигляді резолюції. Вона не має обов'язкового характеру. Це в більшій мірі програмний, політичний документ. Але його авторитет і моральна сила великі. Саме він заклав наріжний камінь у міжнародний захист прав і свобод людини.

У Загальній декларації прав людини виділено та сформульованопакет основних невід'ємних і невідчужуваних трудових прав людини:

право на працю;

право на вільний вибір роботи; право на захист від безробіття;

право на справедливі і сприятливі умови праці; право на рівну оплату за рівну працю без будь-якої дискримінації;

п раво на справедливу і задовільну винагороду, яка забезпечує гідне людини існування, її самої та її сім'ї, і при необхідності іншими засобами соціального забезпечення;

право створювати профспілки і вступати до професійних спілок для захисту своїх інтересів;

право на відпочинок і дозвілля, включаючи право на розумне обмеження робочого дня та на оплачувану періодичну відпустку.

Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права схвалений Генеральною Асамблеєю ООН у 1966 р. За своєю юридичною природою це багатосторонній міжнародний договір (конвенція), ратифікований величезною більшістю держав - членів ООН, у тому числі СРСР. Він обов'язковий для України як правонаступниці СРСР.

Серед соціальних та економічних прав, проголошених і закріплених у цьому акті, трудові права займають значне місце. У число основних трудових прав включені: право напрацю; справедливі і сприятливі умови праці, включаючи справедливу заробітну плату без дискримінації; задовільні умови існування для працівників та їхніх сімей; безпечні і здорові умови праці; однакові для всіх можливості просування по роботі виключно на основі трудового стажу та рівня кваліфікації; право на відпочинок; на профспілкову організацію; страйк; особливу охорону праці та інтересів жінок-матерів, дітей і підлітків.

Як видно, трудові права у Пакті сформульовані докладніше, ніж в Декларації, коло цих прав ширше і, крім того, у Пакті (на відміну від Декларації) містяться конкретні зобов'язання держав, які ратифікували Пакт, по втіленню що містяться в ньому положень.

Держави, що ратифікували Пакт про економічні, соціальні та культурні права, зобов'язані періодично представляти доповіді про дотримання взятих зобов'язань. Доповіді розглядаються Комітетом незалежних експертів і Економічним і соціальним радою ООН.

Поряд з Пактом про економічні, соціальні та культурні права 1966 р. ООН прийняла другий міжнародний пакт - Пакт про громадянські та політичні права, також ратифікований нашою країною. Цей Пакт містить загальногромадянські права, тобто права суспільно-політичного характеру. До нихвіднесені два права з трудових відносин: заборона примусової праці і вільне здійснення права на асоціацію, включаючи право на створення профспілок.

Встановлено особлива процедура розгляду скарг на порушення державами цього Пакту. Такі скарги, в тому числі індивідуальні, розглядає Комітет з прав людини (м. Женева).


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)