Поняття тлумачення норм права

Тема: «Тлумачення права»

Одеса-2010

План

ВСТУП

Поняття тлумачення норм права

Суб’єкти тлумачення норм права

Способи (прийоми) тлумачення норм права

Види юридичного тлумачення за об’ємом

Акти офіційного тлумачення (інтерпретаційні акти)

ВИСНОВКИ

Навчальна мета лекції: сформувати укурсантів уявлення про сутність тлумачення права та зміст стадій правоінтерпретаційного процесу. З’ясувати види тлумачення права: за суб’єктами, за обсягом та способі тлумачення права та наробити навички правильного тлумачення правових норм.

Виховна мета: виховувати у курсантів повагу до права.

Зв'язок з іншими темами, навчальними дисциплінами: галузеві юридичні науки, етика, естетика.

Зв'язок з практикою: Закласти підстави формування у майбутніх працівників необхідні якості теоретичної підготовки, формування професійних знань та навичок майбутнього фахівця-юриста за допомогою яких він здійснював би професійне тлумачення правових норм та використовує їх при вирішенні конкретних юридичних справ.

Література

1. Вопленко Н.Н. Официальное толкование норм права. - М.: Юрид. лит., 1976. – 387 с.

2. Книпер Р. Толкование, аналогия и развитие права: проблемы разграничения судебной и законодательной власти // Государство и право. – 2003. - №8. – С.5-9.

3. Костенко О. Наукове (доктринальне) тлумачення законів та його роль у здійсненні правосуддя // Право України. – 2000. - № 6. – С.34.

4. Матвєєва Л.Г. Класифікація актів тлумачення права: проблема вибору критерію // Актуальні проблеми держави і права: Зб. наук. праць. – Вип.18. – Одеса: Юрид. літ., 2003. – С. 46–51

5. Михайлович Д.М. Толкование закона: Монография. – Харьков: Изд-во Нац. ун-та внутр. дел, 2004. – 198 с.

6. Правові позиції Конституційного Суду України в рішеннях та висновках (1997-2003 роки)/ Чаюн М.Г., Кириченко Ю.М., Кидисюк Р.А. та ін. – К..: Атіка, 2003. – 336 с.

7. Сліденко І.Д. Тлумачення Конституції: питання теорії і практики в контексті світового досвіду. – Одеса: Фенікс, 2003. – 234с.

8. Черданцев А.Ф. Толкование права и договора: Учеб.посбие для вузов. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003. – 381 с.

9. Юдин З.М. Толкование договора как разновидность толкования права // Юридический вестник. – 2000. - №3. – С.85.

ВСТУП

На сучасному етапі проблема тлумачення норм права є вельми актуальною і потребує уваги не лише вчених, а і професійних юристів, економістів, фінансистів та інших суб'єктів права. Сучасне українське право має риси, властиві перехідним правовим системам. Зважаючи на те, що основною формою національного права є нормативно-правовий акт, потребою дня є інтенсивна законодавча робота Верховної Ради України, однак їй поки що бракує позитивного досвіду правотворчої діяльності. До того ж заважає негативний досвід прийняття законів «на замовлення» потужних лобістських груп. Саме тому нерідкими є колізії правових норм, їх нечіткість або двозначність, а то й моральна застарілість. Одним із можливих шляхів виявлення та подолання названих деформацій правових норм є тлумачення права. Розвиток суспільних відносин вимагає нових принципів та форм правового регулювання і зумовлює активний розвиток правової системи в Україні.

Недосконалість правової надбудови українського суспільства разом з її класичними ознаками та особливостями підносять актуальність проблеми тлумачення норм права на якісно новий рівень. Саме використання тлумачення, його методології й принципів дозволяє адекватно усвідомлювати зміст правових норм, забезпечує їх ефективну реалізацію, зміцнює законність, стає своєрідним містком до впровадження нової правової системи, культури у суспільстві та побудови правової держави. Отже, актуалізація місця і ролі тлумачення в правовій дійсності, його поширення на всі правовідносини, що виникають у державі, вимагають ретельного комплексного дослідження цього явища.

Структурна недовершеність законодавства підсилюється якісними недоліками української правової системи. В першу чергу, це стосується низького рівня законодавчої техніки. Верховній Раді України з постійно зростаючими вимогами до правотворчої роботи не завжди вдається ефективно врегульовувати суспільні відносини, що динамічно розвиваються. Вади законодавчої техніки, примножені на недостатню розмежованість функцій і повноважень органів державної влади, зумовлюють прийняття і дію надмірної кількості підзаконних нормативних актів, які часто вносять у правове регулювання зайві суперечності, ускладнення, неясності тощо. З'ясування і реалізація норм права ще більш ускладнюється низьким рівнем правової культури українського суспільства.

Поняття тлумачення норм права

Термін інтерпретація походить від (лат. іnterpretatіo – роз'яснення, тлумачення. Зазначимо, що український термін «тлумачення» більш відповідає терміну «інтерпретація» ніж російське «толкование». Російський термін «толковать» є ширшим за змістом, оскільки означає також «обговорюти», «обмірковувати». В сучасний англійський мові термін іnterpretatіon дослівно означає не тільки трактовку, але й переклад (усний), що відповідає давньоруському слову «толмач» – перекладач, що показує близькість термінів «інтерпретація» та «тлумачення» в української мові. У широкому розумінні слова інтерпретацію можна визначити як опановування реальності за допомогою значущих висловів. У більш вузькому розумінні, «інтерпретація» – це робота мислення, що полягає в розшифровці змісту, який стоїть за очевидним змістом, у розкритті рівнів значення, які містяться у буквальному значенні, інтерпретація має місце там, де є багатоскладовий зміст, і саме в інтерпретації виявляється множинність змістів».

Як науковий термін, слово «тлумачення» визначає процес сприйняття людиною предметів матеріального світу і духовних об'єктів (законів природи та суспільного розвитку, продуктів творчої діяльності, об'єктів писемної мови й ін.). У правознавстві використання слова «тлумачення» пов'язано з установленням змісту текстів індивідуальних і нормативних юридичних документів. У рамках розуміння тлумачення права як установлення змісту нормативних юридичних актів існують різні уявлення про те, що ж конкретно охоплює собою даний термін. Зробимо огляд точок зору щодо значення терміна «тлумачення права» у юридичній науці. На думку А.Черданцева, тлумачення права – це й «певний розумовий процес, спрямований на встановлення змісту норм права», і «результат зазначеного розумового процесу, що виражений у сукупності суджень (граматичних пропозицій), у яких розкривається зміст норм, що тлумачаться». Тобто дослідник виходить із того, що термін «тлумачення права» визначає два дуже взаємозалежні, але все-таки різні поняття. Іншої позиції дотримується С. Алексєєв. На його думку, «тлумачення (інтерпретація) – це не саме пізнання, а діяльність з пізнання змісту нормативних розпоряджень». Причому ця діяльність, як вважає С. Алексєєв, охоплює собою і з'ясування, і роз'яснення змісту нормативних приписів.

Поиск по сайту: