АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Юридичний склад правопорушення

Читайте также:
  1. А. На здания (административные, вокзалы, производственные, гаражи, склады и т.д.)
  2. Автоматизированная система управления запасами агрегатов и комплектующих изделий (АС “СКЛАД”).
  3. Автоматизований облік виробничих запасів на складі
  4. Адміністративні правопорушення в галузі охорони здоров'я.
  5. Акушерское пособие складывается из четырех моментов.
  6. Анализ блюда на наличие продуктов на складе.
  7. Бухгалтерські записи (проводки) складають перед записом сум на рахунки.
  8. В подмышечной области и в паховой складке
  9. В подразделении (на складе)
  10. Визначення виробничого циклу складного процесу
  11. Визначення і складові грошової системи
  12. Вимоги до складання тез

Склад правопорушення – це система елементів правопорушення. Її повнота і цілісність є необхідною умовою для притягнення особи до юридичної відповідальності. До складу правопорушення входять:

1) суб’єкт правопорушення – деліктоздатна особа. В основному правопорушення здійснюють фізичні особи (а злочини – виключно фізичні особи), але суб’єктом цивільного проступку може виступати також юридична особа. Суб’єктом міжнародного злочину або проступку може бути держава;

2) об’єкт правопорушення – суспільні відносини, соціальні блага, цінності, права і свободи особи, інтереси держави, природне середовище, на які посягає правопорушник. Виділяють загальний і конкретний об’єкт правопорушення. Загальний об’єкт – це сукупність всіх суспільних відносин і соціальних цінностей, що охороняються правом. Конкретний об’єкт – це визначені для кожного випадку матеріальні і нематеріальні блага і цінності (природне середовище, власність, життя, здоров’я, честь, гідність), а також відносини, що виникають з приводу володіння ними;

3) суб’єктивна сторона правопорушення – психічне відносини особи до здійснюваного їм протиправного діяння і його негативних наслідків. Головний елемент суб’єктивної сторони – вина у формі умислу або необережності.

Умисел в свою чергу підрозділяється на:

прямий умисел – особа усвідомлює неправомірність своєї поведінки, передбачає настання шкідливих його наслідків і бажає їх настання;

непрямий умисел – особа усвідомлює неправомірність своєї поведінки, передбачає настання шкідливих його наслідків, не бажає, але свідомо допускає їх настання.

Необережність виступає в якості:

самовпевненості – особа усвідомлює неправомірність своєї поведінки, передбачає настання шкідливих наслідків, але легковажно розраховує на їх запобігання;

недбалості – особа не усвідомлює або недостатньо усвідомлює неправомірність своєї поведінки, не передбачає шкідливих наслідків, хоча при необхідній передбачливості повинна була усвідомлювати суспільну небезпеку діяння і передбачати шкідливі наслідки.

Факультативними (необов’язковими) елементами суб’єктивної сторони є мотив і мета правопорушення. Вони враховуються при кваліфікації правопорушення і визначенні міри відповідальності тільки в тому випадку, якщо це прямо вимагається приписом правової норми. Наприклад, ч.2 ст.115 Кримінального кодексу України встановлює відповідальність за вбивство з метою приховати інший злочин. За наявності такої мети в конкретному випадку вбивство кваліфікуватиметься саме за цією правовою нормою.



Відповідальність за цивільну проступок може наступати і за відсутності вини (у випадках, спеціально обумовлених законом);

4) об’єктивна сторона правопорушення – це зовнішня характеристика правопорушення, що включає протиправне діяння (дія або бездіяльність), його шкідливі наслідки (результат діяння, наприклад, смерть людини, шкода здоров’ю, матеріальна шкода) і причинно-наслідковий зв’язок між діянням та його шкідливим результатом. Місце, час, спосіб, обстановка вчинення правопорушення – це факультативні елементи об’єктивної сторони, які враховуються при кваліфікації діяння тільки у випадках, прямо вказаних в правовій нормі. Наприклад, для кваліфікації діяння як розбою місце і час не мають значення, а для кваліфікації діяння як контрабанди місце вчинення злочину (державний кордон) є обов’язковою ознакою: у іншому місці контрабанду вчинити неможливо.

 


1 | 2 | 3 | 4 |


При использовании материала, поставите ссылку на Студалл.Орг (0.006 сек.)