АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Струмовий генератор

Читайте также:
  1. LC автогенератор с автоматическим смещением
  2. RC-автогенератор с мостом Вина
  3. А) Парогенератор (котел).
  4. Автогенератор с емкостной обратной связью
  5. Автоматический регулятор напряжения генераторов серии МСК завода им. М.И. Калинина
  6. В таблице показана зависимость частоты генерированного переменного тока от количества магнитных полюсов и числа оборотов генератора
  7. Вопрос№13 Переменный ток. Генераторы
  8. Генератор импульсных токов (ГИТ)
  9. Генератор псевдослучайных чисел ANSI X9.17
  10. Генератор развертки
  11. Генератор с автотрансформаторной обратной связью
  12. ГЕНЕРАТОРНОЕ ОБОРУДОВАНИЕ

має великий внутріш-

ній опір R, який значно

більший опору зовніш-

нього середовища R0

(R > > R0).

 

 
 

За законом Ома:

де І -сила струму в генераторі;

І0 - сила сумарного струму в середовищі;

а, б - полюси генератора.

 
 

З врахуванням того, що R >> R0

Сила струму в генераторі і сумарного струму в зовнішньому середовищі практично не залежить від опору зовнішнього середовища.

Для струмових генераторів справедливий принцип суперпозиції електричних полів: потенціал електричного поля сукупності генераторів дорівнює алгебраїчній сумі потенціалів полів, які створюються окремими генераторами.

 
 

Струмовий диполь характеризується електричним дипольним моментом:

де І - сила струму в диполі, яка дорівнює сумарній силі струму в зовнішньому

середовищі;

- вектор-відстань між полюсами.

 

Вектор, направлений від від’ємного до позитивного полюса струмового диполя.

Диполі в залежності від їх розмірів поділяють на точкові і кінцеві. Точковим називають диполь при

Електричне поле диполя створюється як позитивним так і негативним полюсами. Потенціал поля одного полюса, або так званого уніполя, в точці В на довільній відстані від уніполя визначається співвідношенням:

 
 

де r - питомий опір зовнішнього cередовища.

 
 

Потенціал поля кінцевого диполя:

Як правило, величина l диполя і, відповідно

r1 не відомі.

       
   
 
 

За теоремою косинусів:


підставивши вираз для Н:

 

(1)

 

 

де G - позначена сума членів розкладу в ряд, які пропорційні l3/r4, l4/r5 і т. д.

Таким чином, потенціал поля кінцевого диполя описується нескінченою сумою, яка називається мультипольним розкладом.

Збудженому стану міокарда відповідає велика кількість елементарних струмових диполів. Потенціал кожного із диполів можна описати формулою (1). При вивченні потенціалів на значних відстанях від серця, тобто коли r >> l, перший доданок в рівнянні (1) набагато більший від інших. Тому можна обмежитись в рівнянні (1) лише першим доданком, який називають дипольним потенціалом.

Потенціал довільного і-го елементарного диполя:

 
 

Як видно ,ji ~ Dicosai тобто пропорційний проекції вектора дипольного моменту на пряму, яка сполучає початок диполя і точку вимірювання потенціалу.

Потенціал j0 результуючого електричного поля серця є алгебраїчною сумою дипольних потенціалів:

 

 
 

де r - відстань від збудженої в даний момент ділянки міокарда до точки вимірювання; m - кількість диполів.

 
 

Суму проекцій в даному виразі можна розглядати, як проекцію вектора дипольного момент одного струмового диполя, для якого:

Диполь називають еквівалентним диполем серця. Таким чином, потенціал зовнішнього електричного поля серця можна подати у вигляді дипольного потенціалу одного еквівалентного диполя:

(2)

 

де a - кут між вектором і напрямком реєстрації потенціалу.

При більш точних розрахунках необхідно враховувати ту обстановку, що серце функціонує в середовищі, обмеженому поверхнею організму. Врахувати вплив межі організму важко через геометричну складність. Оцінки показують, що врахування межі середовища в модельних системах приводить до збільшення дипольного потенціалу, але характер його залежності від r і a

зберігається попереднім.

Модель, в якій електрична активність міокарда замінюється дією одного еквівалентного точкового диполя і потенціал зовнішнього поля описується виразом (2), називають дипольним еквівалентним генератором серця.

Фізико-математична модель потенціалу зовнішнього електричного поля серця на невеликих відстанях від нього, в якій враховуються всі доданки у виразі (1), називається мультипольним еквівалентним електричним генератором серця.

На практиці виявляється достатнім прийняти до уваги тільки перший і другий (дипольний і квадрупольний) доданки у виразі (1).

Векторна електрокардіографія полягає у вимірюванні вектора дипольного моменту еквівалентного диполя серця протягом каодіоциклу. Такий вектор називають електричним вектором серця, або просто вектором серця.

В векторній електрокардіографії (ВЕКГ) можуть реєструватись два види кривих: 1) просторова ВЕКГрама, яка являє собою траєкторію кінця вектора в трьохмірному просторі протягом кардіоциклу; 2) плоскі ВЕКГрами, тобто криві, які описуються протягом кардіоциклу кінцем проекції вектора на одну із площин (сигитальну, фронтальну, горизонтальну).

На практиці мають справу з плоскими ВЕКГ.

При багатьох захворюваннях форма петель ВЕКГ суттєво трансформується і це дає можливість проводити діагностичні оцінки.


1 | 2 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)