АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Державне управління та нагляд за безпекою життєдіяльності

Читайте также:
  1. Автоматизовані системи управління процесом розформування составів на сортувальних гірках
  2. Адміністративні методи державного управління.
  3. Антикризове управління підприємством
  4. Безработица является неотъемлемой чертой общества с рыночной экономикой, что наглядно видно по данным таблицы 3.1.
  5. Верховна Рада та державне управління
  6. Верховна Рада та державне управління.
  7. Види аналізу за об’єктами управління
  8. Види організаційних структур управління
  9. Види організаційних структур управління маркетингом.
  10. Виды наглядной агитации.
  11. Витягання відпрацьованих касет з реактора робиться під водою спеціальною перевантажувальною машиною з дистанційним управлінням.
  12. Військового управління

Основні поняття та визначення безпеки життєдіяльності. Державне управління та нагляд за безпекою життєдіяльності.

Шкідливі і небезпечні чинники життєвого середовища, їх класифікація.

Ідентифікація, номенклатура та таксономія небезпек. Джерела небезпек та їх класифікація.

4. Аксіома про потенційну небезпеку. Класифікація небезпек.

Безпека в системі “людина – техніка – середовище”. Поняття про людський чинник та його роль у виникненні небезпек.

 

Основні поняття та визначення безпеки життєдіяльності.

Державне управління та нагляд за безпекою життєдіяльності.

 

!Людина та її здоров’я — найбільша ценність держави, яка докладає певних зусиль, створюючи умови безпечної життєдіяльності людини як у середовищі мешкання, так і у середовищі праці.

!Тому в усьому світі велика увага приділяється вивченню дисциплін, пов'язаних з питаннями безпеки. Згідно з Європейською програмою навчання у сфері наук про безпеку виділяють напрями, що мають світоглядно-професійний характер. Науки про безпеку мають спільну та окремі частини. До них належать:

Рис. 1. Структура наук про безпеку

! «Життєдіяльність» складається з двох слів — «життя» і «діяльність».

!Життя – це одна з форм існування матерії, яку відрізняє від інших здатність до розмноження, росту, розвитку, активної регу­ляції свого складу та функцій, різних форм руху, можливість при­стосування до середовища та наявність обміну речовин і реакції на подразнення. Невід'ємною властивістю усього живого є активність. Отже, активність є властивістю усього живого, тобто термін «життя» вже деякою мірою передбачає активну діяльність.

!Діяльність – це специфічно людська форма активності, необ­хідною умовою якою є існування людського суспільства, зміст якої полягає у доцільній зміні та перетворенні в інтересах людини навколишнього середовища. Будь-яка діяльність містить у собі мету, засіб, результат та сам процес діяльності. Форми діяльності різноманітні. Вони охоплюють практичні, інтелектуальні, духовні процеси, що протікають у побуті, громадській, культурній, трудовій, науковій, навчальноій та інших сферах життя.

!Безпека ⎯ стан діяльності, при якому із певною імовірністю виключені прояви небезпеки, або відсутність надмірної небезпеки, це збалансований, за експертною оцінкою, стан людини, соціуму, держави, природних, антропогенних систем тощо.



ДСТУ 2293-99 визначає термін «безпека» як стан захищеності особи та суспільства від ризику зазнати шкоди.

!Безпека людини – це поняття, що відображає саму суть людського життя, її ментальні, соціальні і духовні надбання. Безпека людини — невід'ємна складова характеристика стратегічного напряму людства, що визначений ООН як «сталий людський розвиток» (Sustainable Human Development). Концепції безпечного сталого розвитку світового співтовариства була присвячена конференція ООН в Ріо-де-Жанейро (1992 р.), на якій було прийнято документ “Порядок денний ХХІ століття” та зроблено висновок про необхідність глобального партнерства держав для досягнення стабільного соціального, економічного та екологічного розвитку суспільства.

!Небезпека ⎯ явища, процеси, об’єкти, властивості предметів, здатні у певних умовах наносити шкоду здоров’ю людини, це умова чи ситуація, яка існує в навколишньому середовищі і здатна призвести до небажаного вивільнення енергії, що може спричинити фізичну шкоду, поранення та/чи пошкодження.

!Отже, Безпека життєдіяльності (БЖД) – це галузь наукових знань, яка вивчає загальні небезпеки, що загрожують кожній Людині, та розробляє відповідні способи захисту від них у будь-яких умовах перебування людини.

! Головне завдання цієї науки полягає у розробці методів виявлення, ідентифікації та прогнозування шкідливих факторів довкілля, а також вивчення їх несприятливого впливу на людину, біосферу та довкілля у самому широкому розумінні цього слова. В межах цієї науки розробляються заходи і способи захисту людей і об’єктів народного господарства в умовах виникнення надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, плануються заходи щодо створення здорових і безпечних умов життя та діяльності у системі “людина – життєве середовище”; прогнозуються можливості та наслідки впливу небезпечних та шкідливих чинників на організм людини; розробляються заходи та розглядаються питання застосовування засобів захисту від дії небезпечних та шкідливих чинників; розглядаються питання застосування законодавчої бази захисту особистості та навколишнього середовища, прав особи на працю, медичне забезпечення, захист у надзвичайних ситуаціях; заходи запобігання виникненню надзвичайних ситуацій; заходи збереження здоров’я та працездатності.

‡агрузка...

!“Безпека життєдіяльності” — це інтегрована дисципліна гуманітарно-технічного спрямування, яка охоплює теорію і практику захисту людини від нещасних випадків і шкідливих чинників.

!В структурному відношенні БЖД складається із чотирьох основних розділів:

– теоретичні основи БЖД;

– природні аспекти БЖД;

– БЖД в умовах виробництва;

– БЖД в надзвичайних ситуаціях

!Головною метою БЖД– є сформувати свідоме і відповідальне ставлення до питань особистої безпеки і оточуючих людей.

!До основних завданнь БЖД можно віднести:

1. Ідентифікація небезпек (розпізнавання їх в просторі і часі, величину та імовірність прояву);

2. Визначення небезпечних та шкідливі чинників, що породжуються джерелами цих небезпек;

3. Планування заходів щодо створення здорових і безпечних умов життя та діяльності у системі “людина – життєве середовище”;

4. Прогнозування можливості та наслідків впливу небезпечних та шкідливих чинників на організм людини;

5. Застосування законодавчої бази захисту особистості та навколишнього середовища, прав особи на працю, медичне забезпечення, захист у надзвичайних ситуаціях;

6. Розробка заходів та застосовування засобів захисту від дії небезпечних та шкідливих чинників;

7. Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій;

8. Збереження здоров’я та працездатності.

! БЖД вирішує три групи навчальних завдань:

а) ідентифікація (розпізнавання) небезпек: вид небезпеки, просторові та часові координати, розмір, можлива шкода, імовірність тощо;

б) профілактика дентифікованих небезпек на основі зіставлення видатків та вигод. Відповідно до згаданої концепції залишкового ризику частина ідентифікованих завдань може з певною імовірністю реалізуватися;

в) третя група завдань – це дія в умовах надзвичайних ситуацій.

! За походженням (генезисом) усі небезпеки, що вивчаються у БЖД, діляться на 6 груп:

природні,

техногенні,

антропогенні,

біологічні,

екологічні,

соціальні.

! За характером дії на організм людини розрізняють 5 груп небезпек:

механічні,

фізичні,

хімічні,

біологічні,

психофізичні.

! Наукове та методичне розкриття положень складає програмну основу БЖД, у якій можна виділити наступні блоки:

• Теоретичні основи.

• Людина, як елемент у системах безпеки.

• Природні небезпеки (літосферні, гідросферні, атмосферні, космічні).

• Техногенні небезпеки (механічні небезпеки, усі види механічних коливань, ЕМП, електробезпека, вибухи та пожежі тощо).

• Хімічні небезпеки.

• Світловий клімат. • Повітря, вода, грунт, ліс як фактори життєвого середовища.

• Екологічні небезпеки.

• Соціальні небезпеки.

• Екстремальні та надзвичайні ситуації.

• Керування БЖД.

!Інтегральним показником стану БЖД в країні є середня тривалість життя. Україна за цим показником значно відстає від розвинутих держав світу (середня тривалість життя в Україні становить: для чоловіків близько 62 років , а для жінок 70 років, тоді як середньоєвропейський рівень становить 77 років). Україна займає перше місце в світі за темпами вимирання населення. За цими показниками Україна випереджає Європу в три-чотири рази. Найчастіше у нас вмирають від куріння – щорічно 100-110 тис. (із них 10% пасивних курців), від алкоголізму – більш ніж 40 тис. щорічно і пов’язаним з ним травматизмом. Для біологічного відновлення нації необхідно, щоб на 10 українських жінок народжувалось 23-24 дитини, а реально – народжується – 13. За прогнозами ООН до 2030 року населення України зменшиться до 30 млн.

"Аналіз причин нещасних випадків говорить про те, що майже 72% нещасних випадків зі смертельними наслідками відбувається з організаційних причин, 19% - з технічних, 9% - з психологічних.

"ПОДІЇ, ЩО НАЙЧАСТІШЕ ПРИЗВОДЯТЬ ДО НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ ЗІ СМЕРТЕЛЬНИМ НАСЛІДКОМ:

ДТП (19%),

• падіння людей (17%),

• обвалення предметів, матеріалів, породи, ґрунту (15%),

• дія предметів і деталей, що рухаються (10%),

• ураження електричним струмом (7%),

• загибель від транспортних засобів на територіях виробничих ділянок (5 %),

• дія шкідливих і токсичних речовин (3 %);

• пожежа (2,2%),

• вибухи, вбивство, викиди вугілля і газу (по 2 %),

• інші (15,8%).

!Головним законом щодо безпеки життєдіяльності становить Конституція України. Законодавство щодо безпеки життєдіяльності включає законодавства України про охорону здоров’я, охорону праці, дорожній рух, цивільну оборону, охорону навколишнього середовища тощо.

!Контроль за дотриманням законодавства щодо безпеки життєдіяльності в Україні здійснюють різні державні та громадські організації. (Верховна Рада, Кабінет Міністрів, виконавчі комітети місцевих рад народних депутатів, місцеві адміністрації тощо).

 

 




При использовании материала, поставите ссылку на Студалл.Орг (0.01 сек.)