АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Критерії формування податкової політики в правовій державі

Читайте также:
  1. Автоматизовані системи управління процесом розформування составів на сортувальних гірках
  2. Безперервність як провідний принцип реформування освітніх систем
  3. Валютні системи та валютна політика. особливості формування валютної системи України
  4. Вдосконалення ветеринарної справи в державі, створення державної, відомчої та приватної ветеринарної медицини
  5. Взаємодії в екологічних системах. Принципи формування екосистем
  6. Взаємозв'язок політики й економіки
  7. ВИД І ЙОГО КРИТЕРІЇ
  8. Види і принципи екологічної політики. Теорія зовнішніх ефектів
  9. Види і функції політики
  10. Види формування фінансових ресурсів малого підприємництва: субпідряд, лізинг, факторинг, франчайзинг, факторинг, придбання існуючого бізнесу.
  11. Визначення місії підприємства (бізнес-проекту) та формування цілей його діяльності
  12. Визначення податкової бази щодо ПДВ

Як відомо, податки в руках одних можуть виступати зна­ряддям та інструментом стабілізації та економічного процві­тання в державі, а в руках інших – засобом нестабільності і економічного саморуйнування. Ось чому, думаючи про форму­вання державних грошових фондів за рахунок податків і податкових платежів та встановлюючи нові види і форми оподаткування, державницькі структури повинні проводити таку податкову політику, яка має паретооптимально поєднувати інтереси держави, платників податків і громадян-виборців.

За інтерпретацією Парето, оптимальною вважається будь-яка дія, що приносить користь принаймні одній особі, не погір­шуючи грошово-майнового стану чи добробуту когось іншого. Інакше кажучи, будь-які зміни в оподаткуванні будуть сус­пільне корисними і виправданими, якщо вони нікому не завдають збитків і при цьому приносять декому користь. Досягнення оптимуму Парето в оподаткуванні потрібно розуміти як забезпечення фіскальних інтересів держави без погіршення економічної ефективності господарювання платників податків, а, заодно й суспільного добробуту громадян-виборців, або покращення економічної ефективності діяльності платників податків без погіршення фіскальних інтересів держави і послаблення соціального захисту громадян-виборців. Досягти цього можна за умови наукового поєднання наступних критеріїв:

· критерій фіскальної достатності (інтереси держави);

· критерій економічної ефективності (інтереси платників податків);

· критерій соціальної справедливості (інтереси громадян-виборців);

· критерій стабільності;

· критерій гнучкості.

Критерій фіскальної достатності зводиться до того, що, про­водячи податкову політику, необхідно забезпечити таку вели­чину податкових надходжень, яка є оптимально бажаною, ви­ходячи із проголошеної економічної доктрини.

Залежність економічної ефективності діяльності суб'єктів господарювання від рівня оподаткування досліджується через аналіз величини чистого доходу (прибутку) суб'єкта господа­рювання. Якщо рівень оподаткування в країні прямує до 100%, то величина чистого доходу по гіперболічній кривій прямує до 0.

Суть критерію соціальної справедливості щодо встановлення рівня оподаткування необхідно розуміти в двох аспектах:

• скорочення реальних доходів конкретних платників внаслідок сплати податків та податкових платежів;

• повернення частини номінальних доходів до конкретних платників, перерозподілених з допомогою податків через бюджет у вигляді суспільних благ (національна безпека, пра­вопорядок, охорона здоров'я, освіта, благоустрій та інші

трансфертні платежі).

В реальному суспільно-економічному житті критерії фіс­кальної достатності, економічної ефективності та соціальної справедливості взаємопов'язані, взаємозалежні і не можуть існувати окремо один від одного.

Стабільність податкової політики передбачає незмінність правового регламентування справляння податків та зборів на протязі певного податкового періоду. За допомогою даного критерію досягається два позитивних явища:

• суб'єкти господарювання внаслідок існування стабільного законодавства, що регламентує податкові взаємовідносини із державою, в змозі правильно вибрати напрямки фінансової стратегії і отримати заплановані прибутки;

• покращується податкова робота як платників податків, так і органів державної податкової адміністрації.

Але необхідно зауважити і те, що податкова політика повин­на бути стабільною тільки на протязі певного податкового періоду. Догматичність норм податкового регулювання входить в суперечку із реаліями економічного буття, і неврахування певних соціально-економічних змін у розвитку суспільства може призвести до непередбачених наслідків. Тому при прове­денні податкової політики необхідно врахувати критерій гнуч­кості. Критерій гнучкості передбачає, що внаслідок певних змін у соціально-економічному бутті суспільства необхідно змінювати прийоми, методи та форми державного регулювання економіки, зокрема і в сфері податків.

Критерій гнучкості діаметрально протилежний критерію стабільності. Критерій стабільності пов'язаний із податковою тактикою державного регулювання, що розробляється на певний період часу, тоді як критерій гнучкості є вже податкова стратегія.

Оптимальне врахування названих критеріїв забезпечує нормальні податкові взаємостосунки платників податків та держави.


1 | 2 | 3 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)