АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Види підприємницької діяльності. Підприємство — самостійний суб'єкт господарюван­ня, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування

Читайте также:
  1. Види підприємницької діяльності.
  2. Гарантії законності при здійсненні оперативно-розшукової діяльності.
  3. Державне управління та нагляд за безпекою життєдіяльності.
  4. Державне управління та нагляд за безпекою життєдіяльності.
  5. Збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності
  6. Колектив – це сукупність людей, об'єднаних спільною метою та спільною діяльністю для досягнення цієї мети та цілей їхньої діяльності.
  7. Макроекономічне регулювання інноваційної діяльності.
  8. Менеджмент як вид професійної діяльності. Сфери менеджменту. Рівні менеджменту. Ролі менеджера в організації. Якості менеджера
  9. Мотивація навчальної діяльності.
  10. Нагляд за додержанням законів при здійсненні оперативно-розшукової діяльності.
  11. Небезпечні фактори військової діяльності.

Підприємство — самостійний суб'єкт господарюван­ня, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробни­чої, науково-дослідної, торговельної, іншої госпо­дарської діяльності в порядку, Передбаченому чинним законодавством.

Класифікація підприємств:

1. Залежно від форми власності:

· приватні підприємства;

· підприємства колективної власності;

· комунальні підприємства;

· державні підприємства;

· підприємства, засновані на змішаній формі власності:

· інші види підприємств, передбачені законодавством.

2. В залежності від частки іноземних інвестицій у статутному
фонді:

• підприємства без іноземних інвестицій;

• підприємства з іноземними інвестиціями (частка інозем­них інвестицій — не менш як 100%);

• іноземні підприємства (частка іноземних інвестицій— 100%).

3. В залежності від способу утворення (заснування) та форму­вання статутного фонду:

• унітарні підприємства;

• корпоративні підприємства.

4. В залежності від відносин підпорядкування (при наявності таких):

• контролюючі підприємства;

• дочірні підприємства.

5. В залежності від кількості працюючих та обсягу валового доходу від реалізації продукції:

• малі підприємства (середньооблікова чисельність працю­ючих за звітний (фінансовий) рік — не більше 50 осіб; обсяг валового доходу за цей же період не перевищує суми, еквівалент­ної 500 000 євро за середньорічним курсом НБУ щодо гривні);

великі підприємства (середньооблікова чисельність пра­цюючих за звітний (фінансовий) рік - більше І 000 осіб; обсяг валового доходу за цей же період перевищує суму, еквівалентну 5 000 000 євро за середньорічним курсом НБУ щодо гривні);

• середні підприємства (всі інші).

Підприємство може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо), а також функціональних структурних підрозділів апарату управління (управлінь, відділів, бюро, служб тощо).

Підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питан­ня про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законо­давством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають ста­тусу юридичної особи і діють на основі положення про них, за­твердженого підприємством. Вони можуть відкривати рахунки в установах банків відповідно до закону.



Управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу.

Керівник підприємства без доручення діє від Імені підпри­ємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях; у відноси­нах з юридичними особами та громадянами, формує адмініст­рацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, що визначені установчими документами.

Майно підприємства становлять виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства. Джерелами формування майна підприємства є:

• грошові та матеріальні внески засновників;

• доходи, одержані від реалізації продукції, послуг, інших видів господарської діяльності;

• доходи від цінних паперів;

• кредити банків та інших кредиторів;

• капітальні вкладення і дотації з бюджетів;

• майно, придбане в інших суб'єктів господарювання, орга­нізацій та громадян у встановленому законодавством порядку;

• інші джерела, не заборонені законодавством України.

Відносини підприємства з іншими підприємствами, ор­ганізаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов госпо­дарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству Ук­раїни. Підприємство самостійно здійснює зовнішньоекономічну діяльність, яка є частиною зовнішньоекономічної діяльності України і регулюється законами України, іншими прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

‡агрузка...

У разі необхідності підприємства мають право на добровільних засадах об'єднувати свою господарську діяльність (виробничу, комерційну та інші види діяльності).

Державне унітарне підприємство утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі від­окремленої частини державної власності, як правило, без по­ділу її на частки, і входить до сфери його управління. Майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління. Найменування державного унітарного підприємства повинно містити слова "державне підприємство".

Державне комерційне підприємство є суб'єктом підприємниць­кої діяльності, діє на основі статуту на принципах підприєм­ництва, і несе відповідальність за наслідки своєї діяльності усім належним йому за правом господарського відання майном згідно із законодавством. Майно державного комерційною підприєм­ства закріплюється за ним за правом господарського відання. Державне унітарне комерційне підприємство може бути пере­творено у випадках та порядку, що передбачені законом, у корпоратизоване підприємство (державне акціонерне товариство).

Казенні підприємства створюються у галузях народного гос­подарства, в яких:

• законом дозволено здійснення господарської діяльності лише державним підприємствам;

• основним (понад п'ятдесят відсотків) споживачем продукції (робіт, послуг) виступає держава;

• за умовами господарювання неможлива вільна конкуренція товаровиробників чи споживачів;

в переважаючим (понад 50%) є виробництво суспільно не­обхідної продукції (робіт, послуг), яке за своїми умовами і ха­рактером потреб, що ним задовольняються, як правило, не може бути рентабельним;

• приватизацію майнових комплексів державних підприємств заборонено законом.

Майно казенного підприємства закріплюється за ним на праві оперативного управління в обсязі, зазначеному в статуті підпри­ємства. Найменування казенного підприємства повинно містити слова "казенне підприємство".

Комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління. Майно комунального унітарного підприєм­ства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне ко­мерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство). Найменування кому­нального унітарного підприємства повинно містити слова "кому­нальне підприємство" та вказівку на орган місцевого самовряду­вання, до сфери управління якого входить дане підприємство.

Господарські товариства — це підприємства або інші суб'єкти господарювання, створені юридичними особами та (або) грома­дянами шляхом об'єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку. У випадках, передбачених законодавством, господарське товариство може діяти у складі одного учасника. Господарські товариства є юри­дичними особами.

Закон визначає такі види господарських товариств:

1) акціонерні товариства (відкриті та закриті) (товариства, які мають статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, і несуть відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства, а акціонери не­суть ризик збитків, пов'язаних із діяльністю товариства, в ме­жах вартості належних їм акцій);

2) товариства з обмеженою відповідальністю (товариства, що мають статутний фонд, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несуть відпові­дальність за своїми зобов'язаннями тільки своїм майном. Учас­ники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов'язаних із діяльністю товариства, у межах своїх вкладів);

товариства з додатковою відповідальністю (товариства, статутний фонд яких поділений на частки визначених уста­новчими документами розмірів І які несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями власним майном, а в разі його не­достатності учасники цього товариства несуть додаткову солі­дарну відповідальність у визначеному установчими документа­ми однаково кратному розмірі до вкладу кожного з учасників);

4) повні товариства (товариства, всі учасники яких відпо­відно до укладеного між ними договору здійснюють підпри­ємницьку діяльність від імені товариства і несуть додаткову солідарну відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном);

5) командитні товариства (товариства, в якому один або декілька учасників здійснюють від імені товариства підпри­ємницьку діяльність і несуть за його зобов'язаннями додаткову солідарну відповідальність усім своїм майном, на яке за зако­ном може бути звернено стягнення (повні учасники), а інші учасники присутні в діяльності товариства лише своїми вклада­ми (вкладники).

Учасниками повного товариства, повними учасниками командитного товариства можуть бути лише особи, зареєстровані як суб’єкти підприємництва.

З метою координації виробничої, наукової та іншої діяльності підприємств для вирішення спільних економічних та соціальних завдань законодавством дозволено утворення двома або більше підприємствами об'єднання підприємств (асоціації, консорціуми, корпорації, концерни тощо). Такі об'єднання є юридичною особою. Залежно від порядку заснування об'єднан­ня підприємств можуть утворюватися як:

1) господарські об'єднання (об'єднання підприємств, утворені за ініціативою підприємств, незалежно від їх виду, які на добровільних засадах об'єднали свою господарську діяльність);

2) державні (комунальні) господарські об'єднання (об'єднання підприємств, утворені державними (комунальними) підприємствами за рішенням Кабінету Міністрів України або, у визна­чних законом випадках, рішенням міністерств (інших органів, до сфери управління яких входять підприємства, що утворюють об’єднання), або рішенням компетентних органів місцевого самоврядування).

Громадянинвизнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до ГК України. Громадянин-підприємець відповідає за свої зобов'язання усім своїм майном, на яке, відповідно до закону, може бути звернено стягнення.

Громадянин може здійснювати підприємницьку діяльність у такі способи:

• безпосередньо як підприємець або через приватне підпри­ємство, що ним створюється;

• із залученням або без залучення найманої праці;

• самостійно або спільно з іншими особами.

Громадянин здійснює управління заснованим ним приватним підприємством безпосередньо або через керівника, найманого за контрактом. У разі здійснення підприємницької діяльності спільно з іншими громадянами або юридичними особами гро­мадянин має права та обов'язки відповідно засновника та (або) учасника господарського товариства, члена кооперативу тощо, або права і обов'язки, визначені укладеним за його участі договором про спільну діяльність без створення юридичної особи.

Громадянин-підприємець зобов'язаний:

• у передбачених законом випадках і порядку одержати ліцен­зію на здійснення певних видів господарської діяльності;

• повідомляти органи державної реєстрації про зміну його адреси, зазначеної в реєстраційних документах, предмета діяль­ності, інших суттєвих умов своєї підприємницької діяльності, що підлягають відображенню у реєстраційних документах;

• дотримуватися прав і законних інтересів споживачів, за­безпечувати належну якість товарів (робіт, послуг), що ним ви­готовляються, дотримуватися правил обов'язкової сертифікації продукції, встановлених законодавством;

• не допускати недобросовісної конкуренції, інших пору­шень анти монопольно-конкурентного законодавства;

• вести облік результатів своєї підприємницької діяльності
відповідно до вимог законодавства;

• своєчасно надавати податковим органам декларації про доходи, інші необхідні відомості для нарахування податків та інших обов'язкових платежів; сплачувати податки та Інші обов'яз­кові платежі в порядку і в розмірах, встановлених законом.

Громадяни, які постійно проживають на території України, можуть об'єднуватися у кредитні спілки.

Кредитна спілка — неприбуткова організація, заснована гро­мадянами у встановленому законом порядку на засадах доб­ровільного об'єднання грошових внесків з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні інших фінансових послуг. Кредитна спілка є юридичною особою. Ста­тусу юридичної особи вона набуває з дня її державної реєстрації.


1 | 2 |


При использовании материала, поставите ссылку на Студалл.Орг (0.032 сек.)