АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Статистична сукупність

Читайте также:
  1. Державна статистична звітність 603012
  2. Змістовний модуль 4. Статистична перевірка гіпотез. Елементи теорії кореляції і дисперсійного аналізу
  3. Розділ 1.5. Статистична ймовірність
  4. Статистична звітність про облік зовнішньоекономічних операцій
  5. Статистична методологія

Предмет, метод та основні завдання статистики

Предметом статистики є вивчення кіль­кісного співвідношення масових явищ та процесів у нерозривному зв'язку з їхнім якісним змістом за пев­них умов місця та часу. Закономірність, в якій необ­хідність пов'язана в кожному окремому явищі з ви­падковістю і лише в сукупності явищ виявляє себе як закон, називається статистичною законо­мірністю.

Загальні методи наукового дослідження знаходять свій розвиток у специфічних методах тієї чи іншої науки. Можна виділити такі основні групи методів статистики:

• методи масового спостереження;

• методи зведення та групування;

• методи визначення узагальнюючих та синтетич­них показників (методи середніх та відносних вели­чин, аналізу рядів розподілу, вимірювання зв'язку та ін.).

Статистичниий показник, система показників

Статистичний показник - число в су­купності з набором ознак, що характеризують обста­вини, до яких воно відноситься (що, де, коли, яким чином підлягає вимірюванню). Статистичні дані - сукупність показників, отриманих внаслідок статистичного спостереження або обробки даних.

Інформація - дані, необхідні для вирішення конкретної задачі. Якщо дані не відносяться до ви­рішуваної задачі або вже відомі адресату, то вони не містять для нього інформації. Вірогідність статистич­ного показника визначається його адекватністью та точністю вимірювання.

За способом обчислення розрізняють первинні і похідні (вторинні) показники. Первинні отримують в результаті зведення даних статистичного спостере­ження і мають форму абсолютних величин (обсяг ви­робленої за квартал промислової продукції). Похідні обчислюються на базі первинних або похідних. Вони мають форму середніх або відносних величин (середня заробітна плата, питома вага працівників з вищою ос­вітою).

За ознакою часу показники діляться на інтервапьні та моментні (середня спискова чисельність робітників за 1995 p.; чисельність робітників за станом на 1 січня 1996 p.). Інтервальні та моментні показники можуть бути як первинними, так і похідними.

Складність та багатогранність соціально-економіч­них явищ вимагає для їхнього всебічного, комплек­сного вивчення використання системи статис­тичних показників. Така система пов'язана ло­гікою дослідження і часто являє собою ієрархічну структуру, де показники вищих рівнів обчислюются на основі показників нижчих рівнів.

Статистична сукупність.

Статистична сукупність - множина елементів, поєднаних певними спільними умовами та причинами. Сукупність складають окремі одиниці сукупності, які мають спільні риси або ознаки.

Так, всіх студентів інституту (курсу, групи, області) можна розглядати як статистичну сукупність. Кожен студент — елемент сукупності, який має спільні оз­наки: стать, вік, спеціальність, екзаменаційна оцінка і т. д. Але кожний елемент сукупності має своє, індивідуальне значення (рівень) певної ознаки. Так, конкретний студент П. має «своє» значення ознаки «вік», «спеціальність» та ін. В межах всієї сукупності окрема ознака може приймати в певних межах різні значення. Так «стать» може приймати два значення: «чоловіча», «жіноча»; «екзаменаційна оцінка» — чо­тири. Коливання значень ознаки в сукупності нази­вається варіацією.

Рівень значення ознаки в окремих елементів ви­мірюється за допомогою шкали — набору властивостей явища і відповідних їм значень (чисел). Виділяють три основні шкали.

Метрична - звичайна числова шкала, викори­стовується для вимірювання фізичних величин, або результатів обчислення. Для цієї шкали можуть вико­ристовуватись всі арифметичні дії. Для виміру індивідуального рівня значення ознаки «вік» буде ви­користана саме ця шкала. Зазначимо, що для певної сукупності студентів можна вести мову про мінімальне або середнє значення цієї ознаки в сукупності.

Номінальна шкала - шкала найменувань. За допомогою цієї шкали в нашому прикладі може ви­мірюватись ознака «спеціальність». Очевидно, не може бути й мови про якусь «середню» або «максимальну» для групи студентів спеціальність, арифметичні дії над числами, якими ми кодуємо окремі спеціальності, не мають сенсу. Можна лише говорити про спеціаль­ність, яка найчастіше зустрічається в сукупності. Далі таке значення будемо називати «мода».

Порядкова (рангова) шкала визначає не тіль­ки подібність елементів, а й послідовність типу «більше, ніж», «краще, ніж» тощо. Кожній точці шкали присвоюється бал (ранг). Так, отримана на іспиті із статистики оцінка «добре», яку звичайно позначають як «4», відповідає рівню знань, який вищий ніж «задовільно», але нижчий від знань, оцінених на «відмінно». Але, як відомо, дві «2» не є «4». Таким чи­ном, обчислення деканатом «середнього балу» є, з точки зору статистики, не коректним.

З огляду на названі шкали, ознаки можна поділити на кількісні (варіаційні) та атрибутивні (якісні).

Рівень кількісної ознаки вимірюється за допомогою метричної шкали. Для атрибутивної ознаки ви­мірювання означає реєстрацію наявності чи відсут­ності властивостей, тобто класифікація. Кожен клас помічається буквами або цифрами (проводиться оцифровка). Наприклад, атрибутивна ознака «стать»: два класи, позначка — «ч» і «ж», або — «1» і «2»; атри­бутивна ознака «оцінка»: чотири класи, позначка — «5», «4» і т. д., або - «відмінно», «добре» і т. д.

З точки зору взаємозв'язку, відношення «причина-наслідок», ознаки поділяють на факторні та результа­тивні (рівень кваліфікації — заробіток; кількість вне­сених добрив на 1 га — урожайність, ц/га).

У загальному випадку в будь-якому статистичному дослідженні присутні в тій чи іншій мірі такі етапи:

• збір статистичнних даних та їх первинна обробка (чистка);

• зведення, групування, обчислення середніх та відносних величин;

• аналіз варіації, взаємозв'язку, динаміки, пере­вірка гіпотез.

Аналіз, як правило, супроводжують побудовою ста­тистичних таблиць та графіків. Звернемо увагу на те, що якість оформлення тексту матеріалу (аналітичної записки) не тільки сприяє його сприйманню, а й ха­рактеризує кваліфікацію та культуру автора.

Вказана послідовність є лише загальною, а кон­кретний зміст того чи іншого етапу залежить від мети дослідження та характеру даних. На практиці часто доводиться повертатись до попередніх етапів, повто­рювати окремі з них та ін.

У спеціальній літературі часто окремо виділяють так званий «етап розвідувального статистичного ана­лізу», метою якого є ретельне попереднє вивчення первинних даних для подальшого обгрунтованого ви­бору необхідного математичного інструментарію [10].

Широкі можливості і певну специфіку надає стати­стичному дослідженню використання комп'ютерів та спеціальних програмних засобів. Це значно підвищує якість та швидкість виконання роботи - від форму­вання первинного масиву до підготовки та друкування тексту аналітичної записки, статистичних таблиць та графіків.

 

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)