Вторинна кеш-пам'ять

Об’єм кеша L1 недостатньо великий, щоб усунути різницю у швидкості між процесором і основною пам'яттю. Вторинний кэш, так званий кеш другого рівня (Level 2 або L2 cache), усуває цей розрив завдяки його середній вартості і середній швидкодії. У системах класу Pentium він розташовується окремо (на материнській платі), а в більш сучасних комп'ютерах – інтегрується в процесор. Обсяг кеша, встановленого на материнській платі, можна збільшити, додавши нові мікросхеми, тоді як інтегрований кеш (у системах Celeron, Pentium ІІ/ІII/4, AMD K6-III/Athlon/Duron) модернізації не підлягає.

В залежності від типу зовнішнього кеша другого рівня, встановленого на материнських платах для процесорів Pentium, модернізація його може здійснюватися в такий спосіб.

А) Окремі мікросхеми SRAM. На старих материнських платах часто можна знайти окремі мікросхеми SRAM, що можуть або вставлятися в роз’єми, або просто припаюватися до плати. Якщо на платі ще маються вільні роз’єми, то можна збільшити об’єм кеша, встановивши мікросхеми SRAM і TAG необхідної кількості, типу і швидкості. Мікросхеми TAG RAM – це спеціальні чіпи в підсистемі кеша другого рівня, що кеширують адреси (а не дані, що зберігаються в мікросхемах SRAM). Обсяг пам'яті TAG RAM визначає кількість кешируємих адрес, тобто максимальний обсяг кешируємої пам'яті. Об’єм зберігання даних (мікросхем SRAM) визначає максимальна кількість даних, що можуть бути розміщені в кеш-пам'яті одночасно. Великий об’єм сховища означає, що в процесора є більше шансів знайти потрібну йому інформацію в кеші (це називається влученням у кеш — cache hit). Теоретично об’єми TAG-пам'яті і сховища даних (SRAM) не залежать одне від одного. На практиці більшість чипсетів вимагають виконання визначених співвідношень між їх об’ємами.

Б) Cache on a Stick (COASt). Пізні системи п'ятого покоління використовують модулі COASt або CELP (Card-Edge Low Profile). Ці модулі встановлюють­ ся в роз’єм, що нагадує слот PCI. Модулі COASt бувають різних типів і швидкостей.

С) Пакетна пам'ять SRAM високої щільності. Використовується самими останніми моделями материнських плат Super Socket 7 і не підлягає модернізації. На деяких материнських платах можуть матися вільні роз’єми для цієї пам'яті. У такому випадку можна збільшити об’єм кеша, встановивши в ці роз’єми мікросхеми пам'яті, що відповідають вимогам, приведеним у документації на материнську плату.

На більшості материнських плат класу Pentium мається 256 або 512 Кбайт кеш-пам'яті L2, однак у дешевих системах її може не бути зовсім. Підвищити продуктивність таких систем можна шляхом встановлення на них 256 Кбайт кеш-пам'яті другого рівня, хоча приріст продуктивності буде не надто істотним. Модернізація таких старих систем звичайно буває нераціональним заходом, тому що краще замінити плати процесора і пам'яті сучасними моделями.

Поиск по сайту: