Чигання для обговорення

1. Наведіть приклад виховуючої ситуації. Чому вважаєте, що це ситуація, а не педагогічний процес?

2. Деякі представники франкфуртської школи запевняють, що у вихованні не може бути зовні заданої мети; індивідуум повинен створювати сам себе, керуючись імпульсами, які йдуть із його внут­рішнього «я» (Учительская газета. — 12.10.1982).

— Дайте власну оцінку даній точці зору.

3. Відомі матеріали, які розповідають про оцінку своєї освіченості А.С. Макаренком:

Основи національного виховання. За ред. В.Г. Кузя, Ю.Д. Руденка, З.О. Сергій-чук. - Київ, 1993. - С. 87.

Розділ 1. Предмет педагогіки та питання теорії виховання

«Математикою ніколи особливо не цікавився, тому арифметика, геометрія, алгебра, тригонометрія і фізика мені знайомі лише в ме­жах курсу дореволюційного вчительського інституту.

Природознавство. Розуміється, зовсім вільно себе почуваю в га-• лузі фізіології тварин і рослин. Анатомічні знання слабкі, забув бага­то подробиць із геології. Астрономію знаю гарно і займаюсь практично в Полтавському музеї. А втім, знання з астрономії і космографії у ме­не— продукт захоплень юнацтва.

Солідні знання маю із загальної біології. Декілька разів прочиту­вав усього Дарвіна, знаю праці Шмідта, Тимирязєва, знайомий з но­вітніми висловленнями дарвінізму. Читав Мечникова і дещо інше.

Хімію практично не знаю, забув більшість реакцій, але загальне положення і новітня філософія хімії мені добре відома. Читав Менде­лєєва, Морозова, Рамзая, цікавлюсь радіоактивністю.

Географію знаю дуже добре, в особливості промислове життя світу і порівняльну географію. Вільно почуваю себе в галузі економіч­ної політики, знайомий з історією і зародженням майбутніх форм. Все це зрозуміле не з підручників. Дуже цікавлюсь Австралією і Но­вою Зеландією.

Історія — мій улюблений предмет. Майже напам'ять знаю Клю-чевського і Покровського. Декілька разів прочитав Соловйова. Доб­ре знайомий з монографіями Костомарова і Павлова-Сильвансько-го. Неросійську історію знаю із праць Віннера, Аландського, Петру-шевського, Караєва. Взагалі кажучи, вся література з історії, яка є російською мовою, мені відома. Гомерівську Грецію знаю після ви­вчення «Іліади» і «Одіссеї».

Маркса читав окремі твори, але «Капітал» не читав, крім як у пе­реказі. Ознайомлений добре з працями Михайловського, Лафарга, Маслова, Леніна. Читав все, що є російською мовою з психології.

З філософією знайомий дуже несистематично. Читав Локка, «Кри­тику чистого розуму», Шопенгауера, Штирнера, Ніцше, Бергсона.

Люблю витончену літературу. Більше всього шаную Шекспіра, Пушкіна, Достоєвського, відчуваю велику силу Толстого, але не можу терпіти Діккенса. З новітньої літератури знаю і розумію Горького і Толстого»¹.

— Які положення теорії виховання ілюструє даний приклад?

— Оцініть свою освіченість у різних галузях наук і вашої діяль­ності.

4. Учитель у характеристиці так представив свого вихованця: «Валерій У. навчався в нашій школі з першого вересня цього року. За цей час показав себе як учень вкрай безвідповідальний і ле­дачий. До знань байдужий, навчатись не хоче. Схильностей до будь-

Цитується за книгою: Соловейчик С. Час ученичества. — М, 1972. — С. 219—220.

1.2. Сутність і принципи процесу виховання 55

якого предмета не виявив. Ні в яких заходах участі не брав. До дум­ки товаришів не прислухався та існував сам по собі. Серед однокла­сників авторитетом не користувався. Недисциплінований, буває гру­бим. Продовжувати навчання в середній школі не рекомендується». Ця характеристика була видана учневі для подання у професій­но-технічне училище.

— Дайте педагогічну оцінку цьому документу.

5. Учитель першої вальдорфської школи розповів теоретику вальдорфської педагогіки Р. Штайнеру про хлопчика, який був непосидючий і хворобливо балакучий, що заважало йому навча­тися. Р. Штайнер порадив протягом декількох тижнів кожен день давати хлопчику завдання — підготувати вдома одне запитання і питати наступного дня. Учитель використав цю пораду. Через деякий час хлопчик суттєво змінився¹.

— Чим можете пояснити такі зміни?

•''• — На які педагогічні вимоги спирався вчений?

6. В одній із шкіл п'ятикласників запитали:

•" — Хто керує рухом на вулиці?

• — Світлофори, міліціонери, — відповіли дружно. ^! — А поведінкою учня в школі? ⁽ — Директор. Класний керівник.

— А якщо нікого з них у школі немає?

— Такого не може бути!..

— Як пояснити такі відповіді учнів?

1. «Виховання не можна собі уявити як якусь просту передачу знань про те, як потрібно поводитися, які правила і норми пове­дінки особистості»².

— Яка ж роль знань у процесі виховання?

8. У багатьох посібниках трапляються такі твердження: «Спра­вжня сутність людської особистості виявляється в її вчинках і діях».

— Які фактори треба враховувати, оцінюючи вчинки і дії ди­тини?

9. «...виховання являє собою ніщо інше як спеціально організова­ну, міжособистісну взаємодію дорослих з дітьми й дітей між собою»

(Я.Л. Коломийський)

«Виховання — це організація діяльності школярів як активної форми виявлення їх відношень до оточуючого світу».

(Н. Щуркова)

«Виховання — цілеспрямований процес організації та стиму­лювання різноманітної й активної діяльності учнів, на оволодіння

Карлгрен Франс. Воспитание к свободе (Пер. с нем.). — М., 1992. — С. 23. Каган М.С. Советская педагогика. — 1991. — № 10. — С. 58.

Розділ 1. Предмет педагогіки та питання теорії виховання

суспільним досвідом, тобто знаннями в різних сферах їхнього життя, практичними вміннями й навичками, способами творчої діяльності, соціальними й духовними відношеннями».

(І.Ф. Харламов)

— Знайдіть загальне і відмінне в цих визначених поняттях «ви­ховання».

Поиск по сайту: