АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Короткі висновки. Громадянське виховання — процес формування громадянсь­кості як інтегрованої якості особистості, яка характеризує відно­шення особистості до своїх прав і

Читайте также:
  1. ВИСНОВКИ
  2. ВИСНОВКИ
  3. ВИСНОВКИ
  4. ВИСНОВКИ
  5. Висновки
  6. Висновки
  7. Висновки
  8. Висновки
  9. ВИСНОВКИ
  10. ВИСНОВКИ
  11. ВИСНОВКИ
  12. ВИСНОВКИ

Громадянське виховання — процес формування громадянсь­кості як інтегрованої якості особистості, яка характеризує відно­шення особистості до своїх прав і обов'язків у відношенні до дер­жави, народів, законів, що передбачає; «формування національ­ної свідомості, належності до рідної землі, народу, визнання духовної єдності поколінь і спільної культурної спадщини, виховання по­чуття патріотизму, відданості в служінні Батьківщини, її виховання, поваги до таких цінностей, як свобода, рівність, справедливість; формування моральної, правової, політичної культури, толерант­ного ставлення до інших культур і традицій та ін.».


 

Розділ 1. Предмет педагогіки та питання теорії виховання


 


Здійснення вказаних завдань вимагає визначення системи знань, необхідних для розвитку громадянської культури, інтелектуальних і комунікативних умінь. Школярі повинні знати і розуміти соціаль­но-політичні, економічні, моральні, духовні цінності своєї країни, а також уміти відстоювати, захищати, примножувати ці цінності, стверджувати їх у житті. Таким чином, у школі мова повинна йти не про деполітизацію, а про звільнення учнів від політичного догмати­зму, однодумства, монопольного панування однієї ідеологічної док­трини над усіма іншими формами свідомості. Громадянське вихо­вання передбачає оцінку всіх ідеологій «через призму загальнолюд­ських гуманістичних цінностей: ідеалів добра, правди, краси, справедливості, совісті, людської гідності... Це означає, що антигу-манні ідеологічні доктрини, які передбачають класову (групову) не­нависть, заздрість,... повинні заперечуватися з позицій гуманізму...»1.

Форми і методи громадянського виховання повинні сприяти розвитку в школярів самостійного критичного мислення, ініціа­тиви, творчості. Громадянське мислення формується в тісному зв'язку з практичною участю школярів у суспільно-політичному житті класу, школи, району, області і ін.

Питання для обговорення:

1. В окремих педагогічних виданнях висловлюється думка про те, що сучасний учитель із значним стажем роботи не готовий до здійснення громадянського виховання учнів, бо фактично до остан­нього часу не було демократичного суспільства.

Яка ваша позиція?

2. Як відомо, громадянська позиція особистості припускає ро­зуміння своїх обов'язків перед державою, виконання їх на основі особистих переконань.

— Який взаємозв'язок громадянського і політичного виховання?

Додаткові завдання:

1. Підготуйте матеріал для бесіди з школярами певного віку про державні символи України — герб, прапор.

2. У брошурі Г.А. Амінева, А.О. Копаньової «Политическая куль­тура старшеклассников» подані питання для виявлення політич­ної культури школярів:

1, ЧИ ЦІКаіЛЯТЬСЯ ПОЛІТИКОЮ, ЧИ регулярно ЧИТІЮТЬ ГВЗІТИ, ПО­
ЛІТИЧНІ журнали? (так, дуже; слабо; зоїсім hs цікашляться),
; 2, Як ствіляться до громадянських доручінь? (з охотою; без охо­
ти, але робить; підмовляється),

З, Рішень знань з прадмітії суспільно-політичного циклу (доб­рий, посередній, слабкий),

Концепція національного вихевішнй // Оевітй, = 1994, = 26 жовтня, = Є, 6,


1.3. Змістовний компонент виховного процесу 119

4. Рівень знань економіки, політичного життя своєї країни, інших країн (добрий, посередній, слабкий).

5. Чи вміє дати аналіз подіям міжнародного життя, економіки, культури? (так; напевне, так; ні).

6. Чи вміє вести політичну дискусію, добирати аргументи, конт-«, ролювати логіку політики (так; напевне, так; ні). зті. 7. Чи бере участь у роботі молодіжних суспільних організацій? ні -(активний, ініціативний; бере участь, але пасивно; ні).

8. Чи може самостійно організувати і провести який-небудь сус­пільно-політичний захід? (може сам; може, але з допомогою; ні). Автори визначають і методику вивчення інтересів школярів, вони склали тест «Інтерес до політики». У тесті 15 питань, із яких 10 виявляють відсутність інтересу до політики, 5 — наявність. Кожен учень на своєму аркуші пише номер питання і одну з трьох відповідей: цілком згоден, частково згоден, не згоден. Ось ці пи­тання:

I. Коли відверто, я рідко слухаю передачі радіо та телебачення на політичні теми, але не рідше за інших.

,,,, 2. Не праві ті, хто засуджує хлопців та дівчат, які читають у газе-
, тах тільки останні сторінки — фейлетони, спортивні та культурні но-
.,,,, вини, бо інформацію про міжнародне життя та події в країні можна
почерпнути на заняттях, зібраннях, по телебаченню.

3. Вважаю, щоб бути сучасним, треба щоденно слідкувати за політичними подіями в світі та країні.

4. Не бачу нічого поганого в тому, що в інформації про інші кра­їни багатьох цікавлять в основному рівень життя, зарплата, музика, мода.

5. Навіщо брати у бібліотеці політичні книги, коли навіть на чи­тання художньої літератури не вистачає часу.

6. Кажуть, що книга — найкращий подарунок. Для мене краще за it«все, коли цей подарунок — політична книга.

'! 7. Не вважаю за потрібне для домашньої бібліотеки купувати
*-' політичну літературу, тому що вона не дефіцит і її без труднощів
1 можна дістати.

ч; 8, Не завжди праві т! хлопці та дівчата, які вважають, що треба
4, ретельно конспектувати праці і доповіді, тому що в Інших можуть

бути Інші Інтереси,

9, Вважаю, що теоретичну літературу з політики треба вивчати

не лише в рамках програми, а й зверх того, бо це може пригодитися

§ житті,
,1, 10, Коли ти не виступаєш актишно на політінформаціях, то це не

значить, що ти обмежена людина,

II, Коли на пелітінформіції слабкі доповіді, то чому я пошинін уііжно слухати й брати участь у їх обгошорінні?


 

Розділ 1. Предмет педагогіки та питання теорії виховання


 


12. Я завжди із задоволенням виступаю на політінформаціях.

13. Раніше говорили про зовнішню та внутрішню політику, а за­раз виділяють економіку, соціальну, культурну політику. Вважаю, що цілком достатньо орієнтуватися в міжнародних відносинах, тому що все знати неможливо.

14. Я намагаюся слідкувати за подіями у великих капіталістичних країнах (США, Англії, Японії та ін.) і не знаходжу за потрібне приділя­ти увагу іншим країнам, тому що я не політик, не державний діяч, щоб бути в курсі всіх світових подій та проблем.

15. Для того, щоб добре виступати з політичними повідомлення­ми, вважаю за необхідне регулярно робити вирізки з газет. — Використовуючи ці запитання в процесі педагогічної практи­ки, з'ясуйте рівень політичних інтересів школярів вашого класу.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)