Напрями діяльності класного керівника

1. К.Д. Ушинський писав: «Якщо педагогіка хоче виховувати людину в усіх відношеннях, то вона повинна попереду пізнати ЇЇ також в усіх відношеннях»¹.

Ушинський К.Д. Твори в 6-ти т. — Київ, 1952. — Т. 4. — С. 28.

1.7. Класний керівник 201

Цей вислів педагога є визначальним у діяльності класного ке­рівника. Щоб максимально сприяти розвитку особистості школяра, необхідно його добре знати: де він живе, склад сім'ї, її культурний рівень, матеріальний стан, професію батьків, характер взаємовід­носин в сім'ї, режим, дозвілля дитини, участь у домашній праці; з ким спілкується, які найбільш важливі події в житті школяра, стан здоров'я; загальний розвиток (культура мови, кругозір, інте­реси та ін.), ставлення до навчання, фізичної праці; здібності ди­тини, моральні, вольові якості, особливості темпераменту та ін. Особливо важливо вивчати провідні мотиви діяльності вчинків учнів, їх моральні цінності та орієнтації, ставлення до самого себе, стан учня (в мікрогрупі, класному колективі).

2. Наступний напрям діяльності класного керівника — ство­рення або згуртування дитячого колективу, який сприяв би всебіч­ному розвитку особистості школяра, певному комфорту його спіл­кування. У цьому напрямі важлива допомога класного керівника в організації учнівського самоврядування, діяльності різноманіт­них учнівських об'єднань, спілок тощо.

3. У визначенні змісту роботи по вихованню школярів класний керівник керується Конституцією України, Конвенцією ООН про права людини, Законами України «Про освіту», «Про загальну середню освіту» та іншими законодавчими і нормативно-правови­ми актами України і спрямовує свою роботу:

— на виховання громадянина України, який з повагою ставить­ся до Конституції України, її державних символів, має почуття власної гідності, свідоме ставлення до обов'язків, прав і свобод людини, відповідальність перед законом за свої дії;

— реалізацію прав учнів (вихованців) на вільне формування політичних і світоглядних переконань;

— виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до на­родних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей українського народу та інших народів і націй;

— виховання свідомого ставлення до свого здоров'я та здоро­в'я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров'я учнів (вихованців)¹;

— духовно-моральне виховання, яке спирається на загально­людські цінності. Саме з цих позицій класний керівник має здій­снювати формування культури поведінки, виховання кращих рис характеру: доброти, чуйності, милосердя, чесності, людської гід­ності, терпимості до інших, любов і повагу до своїх батьків, рід-

¹ Положення про класного керівника навчального закладу системи загальної се­
редньої освіти // Інформаційний вісник Міністерства освіти і науки України. —
2000. - № 22. - С. 4.:..,•,

Розділ 1. Предмет педагогіки та питання теорії виховання

них. Класний керівник здійснює естетичне, трудове, екологічне, економічне, правове виховання школярів, підготовку до госпо­дарсько-трудової діяльності.

4. Наступний напрям діяльності — допомога школярам в органі­зації змістовного дозвілля у позанавчальний час. А.С. Макаренко пи­сав: «Історія, звичайно, виховує. Виховує і література, і математика. Проте ніякого права обмежувати виховний процес класною робо­тою, звичайно, ніхто не має, як не має права інженер-будівельник стверджувати, що при будівництві дому достатньо займатися лише питаннями центрального опалення і конструювання даху».

Діяльність, спілкування школярів більш значущі для їх розвит­ку, якщо вони будуть педагогічне доцільно організовані в поза-класній і позашкільній роботі, яка дуже різноманітна за змістом, формами, що викликає інтерес у школярів, дозволяє реалізувати себе, відчути причетність спільних справ, стимулює до самовихо­вання, саморозвитку (пошукова робота, участь у благоустрою, озе­лененню території, обладнанні спортивних споруд, дитячих ігро­вих майданчиків; допомога людям похилого віку, інвалідам; ви­вчення історії країни рідного краю; відвідування театрів, музеїв, участь у національних святах та ін.).

Виховна робота класного керівника може мати опосередкова­ний характер, коли не він сам керує гуртками, секціями, організує свята, а виконує функцію стимулювання дітей до діяльності. Клас­ний керівник, добре знаючи запити, потреби учнів, може вплива­ти на зміст, форми і методи діяльності батьків, виховних закладів, спрямованих на організацію дозвілля дітей, надавати їм методич­ну допомогу.

5. Формування відповідального ставлення до навчання, що ви­магає від класного керівника:

— системи роботи по роз'ясненню школярам важливості знань в житті людини (бесіди, зустрічі, екскурсії, обговорення книжок, статей, створення виховних ситуацій та ін.);

— створення умов для розвитку таланту, розумових здібнос­тей, пізнавальних інтересів (залучення до роботи гуртків, факуль­тативів, науково-технічних товариств, малих академій до участі дітей у предметних олімпіадах, пізнавальних конкурсах, класних годинах «За межами підручника», «У світі цікавих наукових ідей»);

— допомога школярам у оволодінні культурою навчальної праці, загальнонавчальними вміннями й навичками; організація гуртків «Учися вчитися», «Культура праці», консультацій та ін.;

— організація допомоги і взаємодопомоги школярам у навчан­ні (робота учнів-консультантів, додаткові заняття у зв'язку з хво­робою дитини, іншими поважними обставинами);

— спонукання до самоосвіти, >•'''•-••> -- > •<?•-.::<.*^;-тд *' </''v

1.7. Класний керівник 203

Суттєвою умовою успішності навчально-виховного процесу школи є спільна прогресивна педагогічна платформа вчителів, їх гуманізм, повага до особистості школяра, єдність вимог. Класний керівник має можливість підказати, порадити вчителям, як орга­нізувати успіх дитини, як запобігти безтактовності по відношенні до неї, визначити найбільш ефективні шляхи розвитку школяра, лінії виховного впливу та ін.

Отже, взаємодія класного керівника й учителів класу передбачає:

— взаємоінформацію про дітей, їх взаємовідносини, організа­цію і результати навчально-виховного процесу;

— взаємодопомогу, взаємопідтримку в розв'язанні складних питань;

— зацікавленість в успішній роботі класу й кожного учня; су­місний пошук шляхів розв'язання педагогічних проблем;

— сумісні зусилля, спрямовані на реалізацію визначених завдань;

— сумісний аналіз одержаних результатів;

— сумісне визначення перспектив в роботі з класним колекти­вом, окремими школярами¹.

Поиск по сайту: