Принцип оптимізації навчального процесу

Цей принцип знайшов всебічне обгрунтування в працях Ю.К. Бабанського, який сутність принципу бачить у тому, щоб із ряду можливих варіантів навчального процесу усвідомлено вибра-

ти такий, який за даних умов забезпечить максимально можливу ефективність рішення завдань навчання, виховання і розвитку школярів при раціональних витратах часу і зусиль учителя і учнів. Способи оптимізації навчання.

1. Комплексне планування і конкретизація завдань навчання, виховання і розвиток школярів за конкретних умов навчання.

2. Конкретизація змісту навчання. Цей спосіб оптимізації по­требує виділення головного, основного: понять, фактів, провід­них виховних ідей; відбору вправ для розвитку практичних умінь, навичок пізнавальної діяльності на основі вивчення особливостей учнів конкретного класу; встановлення міжпредметних зв'язків; забезпечення відповідності обсягу, складності матеріалу, виділе­ного часу.

3. Вибір виду навчання, форм його організації, раціональних методів, засобів, форм навчання (загальнокласних, групових, ін­дивідуальних) і темпу.

4. Створення сприятливих навчально-матеріальних, шкільно-гі­гієнічних, морально-психологічних і естетичних умов для навчання.

5. Освоєння наукової організації праці школярів і вчителів. За­вдання НОП — виявлення і використання резервів підвищення якості навчальної роботи. Суть ЇЇ добре відображена в словах Я. Корчака: «Поважайте кожну окрему хвилину, бо вмре вона і ніколи не повториться, і це завжди серйозно, поранена хвилина стане кровоточити, убита — турбує ознакою дурних спогадів...»¹.

Сутність принципу наукової організації праці представлено в багатьох дослідженнях: Паламарчук В.Ф., Орлов С.И. НОТ шко-льника — путь к творчеству. — К., 1988. — 134 с.; Раченко И.П. НОТ учителя: Кн. для учителей. — М, 1989. — 238 с.; Раченко Й. П. Принципи научной организации труда. — К., 1989. — 190 с.; Русаков Б.А. НОТ школьника. — М., 1976. — 126 с.; Черпінсь-кий М.В. Наукова організація праці в школі. — К., 1972. — 128 с.

Основні вимоги наукової організації праці, спільні для вчите­ля і учнів, такі:

1. Чітка постановка мети конкретної діяльності.

2. Визначення змісту роботи.

3. Вибір раціональних форм і методів виконання діяльності.

Тут важливо, щоб суб'єкт осмислив необхідність самоосвіти і самовиховання (знання гігієни розумової праці; розвиток уваги, пам'яті, уявлення; опанування механізмів розумових операцій, умінь слухати, записувати необхідне, працювати з книжкою; пра­вильно говорити, спілкуватися з людьми).

4. Планування роботи, облік і контроль за виконанням плану. Для цього потрібно правильно передбачити хід і результати праці,

Л>. Корчак Я. Как любить детей. — М., 1973. — С. 87. ЦЯН /N

2.2. Принципи навчання

розраховувати роботу в часі і просторі, розробляти систему послі­довності дій.

5. Визначення ефективності організації своєї праці і послідов­не її коригування.

Короткі висновки:

Результативність процесу навчання здебільшого визначається успішністю реалізації принципів навчання, які випливають як із закономірностей навчання, так і потреб суспільства до формуван­ня особистості. Тому принципи виступають як необхідні умови, які сприяють підвищенню якості педагогічної діяльності. У педаго­гічному процесі принципи навчання виступають не окремо, а в тіс­ному взаємозв'язку, що створює цілісну систему забезпечення ефективності навчання.

Основні функції принципів представлено в таблиці 13.

w Таблиця13
Функції принципів навчання

-а*-.

Питання для обговорення

1. Чи є визначена кількість принципів постійною? Чому?

ти такий, який за даних умов забезпечить максимально можливу ефективність рішення завдань навчання, виховання і розвитку І школярів при раціональних витратах часу і зусиль учителя і учнів. Способи оптимізації навчання.

1. Комплексне планування і конкретизація завдань навчання, виховання і розвиток школярів за конкретних умов навчання.

2. Конкретизація змісту навчання. Цей спосіб оптимізації по­требує виділення головного, основного: понять, фактів, провід­них виховних ідей; відбору вправ для розвитку практичних умінь, навичок пізнавальної діяльності на основі вивчення особливостей учнів конкретного класу; встановлення міжпредметних зв'язків; забезпечення відповідності обсягу, складності матеріалу, виділе­ного часу.

3. Вибір виду навчання, форм його організації, раціональних методів, засобів, форм навчання (загальнокласних, групових, ін­дивідуальних) і темпу.

4. Створення сприятливих навчально-матеріальних, шкільно-гі­гієнічних, морально-психологічних і естетичних умов для навчання.

5. Освоєння наукової організації праці школярів і вчителів. За­вдання НОП — виявлення і використання резервів підвищення якості навчальної роботи. Суть її добре відображена в словах Я. Корчака: «Поважайте кожну окрему хвилину, бо вмре вона і ніколи не повториться, і це завжди серйозно, поранена хвилина стане кровоточити, убита — турбує ознакою дурних спогадів...»¹.

Сутність принципу наукової організації праці представлено в багатьох дослідженнях: Паламарчук В.Ф., Орлов С.И. НОТ шко-льника — путь к творчеству. — К., 1988. — 134 с.; Раченко И.П. НОТ учителя: Кн. для учителей. — М., 1989. — 238 с.; Раченко Й. П. Принципи научной организации труда. — К., 1989. — 190 с.; Русаков Б.А. НОТ школьника. — М., 1976. — 126 с.; Черпінсь-кий М.В. Наукова організація праці в школі. — К., 1972. — 128 с.

Основні вимоги наукової організації праці, спільні для вчите­ля і учнів, такі:

1. Чітка постановка мети конкретної діяльності.

2. Визначення змісту роботи.

3. Вибір раціональних форм і методів виконання діяльності.

Тут важливо, щоб суб'єкт осмислив необхідність самоосвіти і самовиховання (знання гігієни розумової праці; розвиток уваги, пам'яті, уявлення; опанування механізмів розумових операцій, умінь слухати, записувати необхідне, працювати з книжкою; пра­вильно говорити, спілкуватися з людьми).

4. Планування роботи, облік і контроль за виконанням плану. Для цього потрібно правильно передбачити хід і результати праці,

А. Корчак Я. Как любить детей. — М., 1973. — С. 87. Ч'*-'

2.2. Принципи навчання

розраховувати роботу в часі і просторі, розробляти систему послі­довності дій.

5. Визначення ефективності організації своєї праці і послідов­не її коригування.

Короткі висновки:

Результативність процесу навчання здебільшого визначається успішністю реалізації принципів навчання, які випливають як із закономірностей навчання, так і потреб суспільства до формуван­ня особистості. Тому принципи виступають як необхідні умови, які сприяють підвищенню якості педагогічної діяльності. У педаго­гічному процесі принципи навчання виступають не окремо, а в тіс­ному взаємозв'язку, що створює цілісну систему забезпечення ефективності навчання.

Основні функції принципів представлено в таблиці 13.

Мї Таблиця13
Функції принципів навчання

Дидактичні принципи регулюють

• Питання для обговорення

1. Чи є визначена кількість принципів постійною? Чому?

2. Яке ваше ставлення до попарного розгляду принципів на­вчання (наприклад: принцип виховного навчання і зв'язок навчан­ня з життям, наочність і абстрактність та ін.)?

3. Якщо виховний характер навчання — це закономірність, то в чому ви бачите необхідність розгляду його як принципу?

4. У чому виявляється вербалізм у навчанні і як можна йому протистояти?

5. Яку можете визначити різницю трактування принципу на­очності Я.А. Коменським та сучасною дидактикою?

6. На підставі чого активність і самостійність школярів роз­глядаються в їх діалектичному поєднанні?

7. Викладач пише на дошці три нерівноцінних за складністю завдання і говорить класу:

— Сильні! Виконуйте завдання, які написані на лівій частині дошки. Слабкі будуть працювати над завданням, яке розміщене на правій частині дошки, всі інші виконують завдання, яке напи­сане посередині...

Кожному дається право визначити, до якої групи себе віднес­ти, враховуючи свої сили, і яке завдання слід виконувати.

— Які докази ви можете навести на захист чи проти цього при­йому¹?

8. На останній за розкладом урок до вчителя прийшла група колег, директор школи. Проаналізувавши урок, директор зробив таке зауваження: «Вважаю, що ви зловжили елементами зацікав­леності на уроці». Учитель відповів: «Так, на цьому уроці я вико­ристовував цікавий матеріал у більшому обсязі, ніж звичайно, але за даних умов це був оптимальний варіант».

— Яка, по-вашому, може бути аргументація вчителя?

9. У сучасних умовах розвитку освіти особливий інтерес у всьому світі викликає проблема навчання і виховання юних талантів, що вимагає оптимального підходу до реалізації принципу індивідуа­льного підходу до дитини. Можна визначити три основних напря­ми розв'язання питання:

1. Діти навчаються і виховуються в умовах звичайного класу, а не за індивідуальними програмами, котрі передбачають елемен­ти прискореного засвоєння змісту освіти і перехід до старшого класу.

2. Створення для обдарованих дітей особливих класів у струк­турі звичайної школи.

3. Організація для цих дітей спеціальних шкіл.

— Який із цих напрямів вважаєте найбільш оптимальним? Чому²!

¹ Шварц Й.Е. Педагогика школьї: Учебное пособие. — 1968. — С. 148.

² Гімьбух Ю.З. Умственно одареними ребенок. — Киев, 1992. — С. 62—82.

2.2. Принципи навчання __ __ 247

10. О.С. Роботова наводить такі правила поведінки вчителя з уч­нями:

1. Відмовитися від частого підкреслення здібностей одних і не­успіху інших.

2. Відмовитися від прямого протиставлення дітей один одному.

3. Не лаяти дитину в присутності інших, а говорити краще наодинці.

4. Помічати навіть маленькі успіхи «слабких», але не підкрес­лювати це, як щось несподіване.

5. Постійно підкреслювати, що стосунки в класі повинні ви­значатися не тільки успішністю, а і тими добрими справами, які зробила людина для інших, виховувати розуміння того, що здат­ність до навчання лише один із численних якостей особистості¹.

— Прокоментуйте ці правила, дайте свою оцінку їм. Реалізації яких принципів вони сприяють?

Поиск по сайту: