Умови успішної організації проблемного навчання

1. Підготовка вчителя, яка вимагає глибокого знання свого предмета, нових наукових концепцій, підходів; високого рівня освіченості, а також володіння методикою проблемного навчан­ня, що передбачає перш за все уміння діалогічного доброзичливо­го спілкування з учнями; умінь заохочення школярів до самостій­них пізнавальних пошуків; уважне ставлення до думок, гіпотез,

Скаткин М.Н. Совершенствование процесса обучения. — М.: Педагогика, 1971.
- С. 125.,
Рубинштейн С.Л. Основні общей психологии. — М., 1946. — С. 352. j

Сутність проблемного навчання

Проблемне навчання — така організація процесу навчання, в основі якої лежить створення викладачем, виявлення школярами проблемних ситуацій, визначення і формулювання проблеми та її розв'язання учнями самостійно або під керівництвом учителя.

Вимоги до проблеми

— зіткнення школярів з явищами, фак­тами, які вимагають теоретичного по­яснення;

— спонукання учнів до аналізу зовнішніх суперечливих фактів, явищ, висловлю­вань;

— спонукання до вибору із суперечли­вих фактів, висловлювань тих, які вва­жають вірними, і обґрунтування вибору;

— спонукання до самостійного порівнян­ня, зіставлення фактів, явищ, дій;

— спонукання до висування гіпотез, формулювання висновків та їх перевірки тощо.

Проблема повинна:

— містити в собі пізнавальне ут­руднення (тобто невідому галузь знань, яку необхідно пізнати);

— бути пов'язаною з емоціями суб'єкта (новизна, незадово­леність тими знаннями, які має; диво);

— передбачати можливість вису­вати гіпотези;

— відбивати специфіку науки, на­вчальної дисципліни.

Функції проблемного навчання на різних етапах навчання: а) формування інтересу до вивчення конкретного матеріалу на етапі постановки мети, мотивізації пізнавальної діяльності, ознайомлення з метою заняття; б) спо­нукання до самостійності в процесі оволодіння змістом освіти на етапі ос­мислення та засвоєння (аналіз, аргументація, обґрунтування, висування гіпотез); в) спонукання до використання знань, оволодіння способами діяль­ності, використання їх в нових ситуаціях на етапі закріплення засвоєного; г) виявлення рівнів засвоєння змісту освіти, активності, самостійності як певної цілісності на етапі контролю навчально-пізнавальної діяльності.

2.4. Види, концепції навчання, авторські педагогічні ідеї 281

висловлювань учнів; забезпечення посильності роботи учнів з тими чи іншими проблемними завданнями, тобто раціонального спів­відношення відомого і невідомого.

2. Підготовленість учнів: забезпечення достатньої мотивації, яка здатна викликати інтерес до змісту проблеми; ступінь воло­діння прийомами розумової діяльності; знання фактичного про­грамового матеріалу.

3. Науково-методична забезпеченість процесу навчання для ство­рення проблемних ситуацій.

Значення проблемного навчання в тому, що воно допомагає підвищенню у школярів пізнавального інтересу до навчання, вчить їх мислити діалектичне, робить істину доказовою, а знання — ус­відомленими, формує активну, творчо думаючу особистість.

4. Урахування особливостей конкретної дисципліни, теми, яку вивчають, а також часу, відведеного за програмою (проблемне навчання вимагає значних витрат часу, тому в певному об'ємі ви­користовується нечасто).

Поиск по сайту: