АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Практичні методи навчання

Читайте также:
  1. I. ГИМНАСТИКА, ЕЕ ЗАДАЧИ И МЕТОДИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ
  2. I. Методические основы
  3. II. МЕТОДИЧЕСКИЕ УКАЗАНИЯ ДЛЯ ВЫПОЛНЕНИЯ САМОСТОЯТЕЛЬНОЙ РАБОТЫ
  4. II. УЧЕБНО-МЕТОДИЧЕСКАЯ КАРТА ДИСЦИПЛИНЫ
  5. III. УЧЕБНО – МЕТОДИЧЕСКИЕ МАТЕРИАЛЫ ПО КУРСУ «ИСТОРИЯ ЗАРУБЕЖНОЙ ЛИТЕРАТУРЫ К. XIX – НАЧ. XX В.»
  6. IV ИНФОРМАЦИОННО-МЕТОДИЧЕСКОЕ ОБЕСПЕЧЕНИЕ ДИСЦИПЛИНЫ.
  7. VI. Матеріали методичного забезпечення заняття
  8. VI.УЧЕБНО-МЕТОДИЧЕСКОЕ ОБЕСПЕЧЕНИЕ ДИСЦИПЛИНЫ
  9. VIII. Методика экспресс-диагностики педагогической направленности учителя (Ю.А. Кореляков, 1997)
  10. Адміністративні методи державного управління.
  11. Адміністративні методи менеджменту
  12. Адміністративні методи регулювання зовнішньої торгівлі.

Про необхідність застосування методів, що базуються на прак­тичній діяльності учнів, писав ще Я.А. Коменський, підкреслюючи доцільність дидактично обґрунтованого поєднання знань із прак­тичною дійсністю. Необхідно навчати через діяльність, що забезпе­чує інтелектуальний та морально-емоційний розвиток школярів.

Сьогодні практичні методи використовуються для безпосеред­нього пізнання дійсності, поглиблення знань, формування умінь та навичок. Методи, основані на практичній діяльності учнів, ви­користовуються, звичайно, разом з іншими методами навчання — наочними, словесними. До групи практичних методів входять: вправи, лабораторні та практичні роботи.

Вправа — це метод навчання, що полягає у повторенні певних дій, під час яких учнями виробляються вміння та навички засто­сування вже набутих знань. Вправи розвивають увагу, спостереж­ливість, мислення, самостійність учнів, а також сприяють розвит­ку волі, наполегливості в подоланні труднощів, відповідальності та ін. Розрізняють вправи усні, письмові, графічні, технічні.

Усні вправи необхідні для опанування вмінь користуватися мовою, рахувати без використання засобів фіксації зображення.

Письмові вправи в основному застосовуються на уроках мови та математики.

Розрізняють тренувальні вправи (за зразком, за інструкцією), творчі (твори, розв'язання задач, що спонукають до використання знань в іншій ситуації), контрольні.

Графічні роботи, в яких знання знаходить відображення в кре­сленнях, графіках, замальовках з натури, ілюстраціях, таблицях, діаграмах. При виконанні них робіт зорове сприйняття школярів сполучається з їх розумовою діяльністю.


324 ______ _________________ Розділ 2. Дидактика

Технічні вправи використовуються для набуття трудових умінь і навичок (робота з різними інструментами, обслуговування апа­ратів, машин).

Лабораторний метод оснований на проведенні експериментів, тоб­то на створенні умов, які дозволяють виявити будь-яке явище для дослідження причин його вияву, протікання, наслідків та ін. Вико­ристовується цей метод переважно при вивченні фізики, хімії, біо­логії для розв'язання таких завдань: 1) повторення учнями самостій­но досліду, що був проведений вчителем, але за нових умов або з новими кількісними даними; 2) підтвердження того чи іншого закону; 3) самостійного розв'язання питань на основі раніше набутих знань.

Учні можуть проводити експерименти індивідуально або групами.

Лабораторний метод охоплює теоретичні обґрунтування теми вчителем, визначення мети заняття; ознайомлення учнів з матеріа­лом, апаратурою; ознайомлення з технікою, пояснення ходу роботи (що зробити, як фіксувати результати); дотримування техніки безпе­ки; підготовку питань і завдань, додаткових робіт для бажаючих.

Практичні роботи, як зазначає В.Ф. Паламарчук, розраховані
на застосування знань у ситуаціях, наближених до життєвих (ви-
мірити, зіставити, тобто визначити ознаки, властивості предметів.
і зробити відповідні висновки). І

Методи навчання в залежності від характеру І
пізнавальної діяльності учнів

Представлена класифікація методів навчання за джерелами знань у 60-ті роки зазнала серйозної критики, бо вона не відображала характеру пізнавальної діяльності учня. М.М. Скаткін і І.Я. Лернер виступили в пресі з іншим підходом до класифікації методів на­вчання — на основі характеру пізнавальної діяльності учнів.

Вони виділили такі методи:

1. Пояснювальний (інформаційно-репродуктивний). Суть його в тому, що вчитель організує сприйняття, а учні сприймають ті чи інші факти, явища, фіксують їх у своїй пам'яті. Сприйняття може бути організоване шляхом подання слова, книги, наочних посіб­ників, досвіду.

2. Репродуктивний, оснований на відтворенні знань, повторен­ні способів діяльності за завданням учителя.

3. Проблемне викладання. Учитель ставить проблему, сам її розв'язує, але при цьому демонструє шлях розв'язання.

4. Частково-пошуковий метод, при якому вчитель організує участь школярів у розкритті тих чи інших питань теми, що вивча­ється. Учень може формувати питання за матеріалом, що вивча­ється, добирати докази за певною тезою вчителя, висувати гіпоте­зи, брати участь в евристичній бесіді.

5. Дослідницький метод, завдяки якому учні беруть участь у на­уковому пізнанні: спостерігають та вивчають факти та явища, ви- і?


325

2.5. Методи навчання


 


являють проблему дослідження, висувають гіпотези, планують шляхи її перевірки, вивчають літературу, оцінюють результати, роблять висновки про можливість використання набутих знань.

Класифікація методів за І.Я. Лернером і М.М. Скаткіним дає можливість конкретизувати діяльність вчителя і учня в процесі навчання.

Таблиця 25

Методи навчання за характером пізнавальної діяльності школярів

Діяльність учителя   Діяльність учня  
Пояснювальний метод  
Пред'явлення інформації різними способами. Організація дій учня з об'єктом вивчення.   Сприйняття знань. Усвідомлення знань. Запам'ятовування (переважно довільне).  
Репродуктивний метод  
Складання і пред'явлення завдань на відтворення знань і способів інтелек­туальної і практичної діяльності. Керівництво і контроль за виконанням.   Актуалізація знань. Відтворення знань і способів дій за зразком, що пока­зані вчителем, книгою, технічними засобами тощо. Довільне і мимовіль­не запам'ятовування (залежно від характеру завдання).  
Метод проблемного викладу  
Постановка проблеми і розкриття доказового шляху її вирішення.   Сприйняття знань. Усвідомлення звань і проблеми. Увага до послідов­ності і контроль за ступенем пере­конливості вирішення проблеми. Про­гнозування наступних кроків розв'я­зання. Запам'ятовування (в значній мірі мимовільне).  
Частково-пошуковий (евристичний) метод  
Постановка проблем. Складання і пред'явлення завдань на виконання учнями окремих етапів розв'язання інтелектуальних і практичних завдань. Планування кроків розв'язання. Керів­ництво діяльністю (корекція і створен­ня проміжних проблемних ситуацій).   Сприйняття завдання, що складає частину загальної проблеми. Осмис­лення умов завдання. Актуалізація знань про шляхи вирішення схожих завдань. Самостійне вирішення час­тини проблеми. Самоконтроль у про­цесі вирішення, перевірка результатів. Перевага мимовільного запам'ятову­вання матеріалу. Відтворення ходу розв'язання і його самостійне обґрун­тування.  
Дослідницький метод  
Складання і пред'явлення проблем­них завдань для пошуку рішення.   Сприйняття проблеми або самостійне бачення її, усвідомлення умов проб-  

 

Розділ 2. Дидактика

 


 


Продовження табл. 25


 


Діяльність учня

Діяльність учителя

 


 


Контроль за ходом розв'язування завдань.


лемного завдання. Планування ета­пів дослідження. Планування засобів дослідження на кожному етапі. Само­контроль у процесі дослідження і його завершення. Переважно мимовільно­го запам'ятовування. Відтворення ходу дослідження, обґрунтування його результатів.


 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.)