АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Фізіологічні та психологічні чинники забезпечення безпеки життєдіяльності людини

Читайте также:
  1. VI. Матеріали методичного забезпечення заняття
  2. А.4. Ресурсне забезпечення виконання протоколу
  3. А.4. Ресурсне забезпечення виконання протоколу
  4. А.4. Ресурсне забезпечення виконання протоколу
  5. Абезпечення громадського порядку і громадської безпеки.
  6. Агрохімічне забезпечення і обслуговування
  7. Адаптація людини до наслідків надзвичайних ситуацій (катастроф)
  8. Адаптивні типи людини. Антропоекологічні системи і здоров'я.
  9. Аксіома потенційної небезпеки.
  10. Аналіз небезпеки, що виникає при стіканні струму в землю. Захисне заземлення
  11. Антропометричні характеристики людини
  12. Антропометричні характеристики людини.

 

Діяльність людини є функціональним процесом, в якому використовуються фізіологічні та психологічні якості людини. У процесі життєдіяльності людини залежно від виду її діяльності залучаються ті чи інші органи та фізіологічні системи організму: мозок, м'язи, судини, серце, легені та ін.

З позиції БЖД особливо важливим є те, що органи чуттів сприймають інформацію про різні види і рівні небезпеки. Отримана інформація передається в мозок людини, він її аналізує, синтезує і видає відповідні команди виконавчим органам.

Сучасний етап – розвитку фізіології органів чуттів пов'язаний з іменами таких вчених, як І.М.Сеченов (1829-190?) та І.П.Павлов (1849-1936). Павлов розвинув теорію про рефлекси головного мозку та створив вчення про аналізатори.

Аналізатори – це сукупність взаємодіючих утворень периферійної і центральної нервової системи, які здійснюють сприймання та аналіз інформації про явища, що відбуваються як в навколишньому середовищі, так і всередині самого організму. У сучасній фізіології розрізняють вісім аналізаторів: зоровий, слуховий, шкіряний, смаковий, нюховий, вестибулярний, руховий і вісцеральний (аналізатор внутрішніх органів).

Проте домінуючими при виявленні небезпеки є перші три і останній. Інші мають другорядне значення для БЖД.

Зоровий аналізатор у житті людини відіграє найголовнішу роль, достатньо сказати, що більш ніж 90% інформації про зовнішній світ людина отримує через зір. Людина розрізняє приблизно 150 відтінків кольорів. У техніці, відповідно до ГОСТ. 12.04.026-76 встановлено чотири сигнальні кольори: червоний, жовтий, зелений і синій. Червоний колір сигналізує безпосередньо небезпеку, жовтий застосовується для попередження небезпеки: зелений – для знаків, що вказують робити саме так, синій – для вказівних знаків. Психологи підтверджують, що колір одягу може впливати не тільки на настрій, а й на самопочуття людини: зелений діє заспокійливо на нервову систему, знімає головний біль, втому, дратівливість; червоний збільшує вміст адреналіну в крові, підвищує працездатність; фіолетовий поліпшує роботу серця, судин, легень, цей колір збільшує витривалість організму; жовтогарячий підвищує настрій і тому незамінний в стресових ситуаціях.

Слуховий аналізатор є другий за значенням для сприйняття людиною навколишнього середовища і її безпеки. Людина може чути звуки при яких частота коливань тиску повітря перебуває в межах від 16 Гц до 20 тис. Гц. Мінімальну інтенсивність звуку, яку людина відчуває, називають порогом чутливості. У різних людей він різний, але за поріг чутливості приймається звуковий тиск, що дорівнює 2×105Н/м2 (ньютон/м2). Поріг болісного відчуття дорівнює Р=2×102Па.

Якщо рівень шуму перевищує 60-80 Дб (децибел) (1б=1000 Гц; 1Дб=0,1б), то такий шум уже може шкідливо впливати на здоров'я людини: підвищувати кров'яний тиск, викликати порушення ритму серця, створювати значне навантаження на нервову систему, впливати на психічний стан особи. Шум понад 140 Дб викликає розрив барабанної перетинки.

 

Висновок:

Дослідами встановлено, що у 70% нещасних випадків, які трапляються на виробництві, винуватцями є самі люди, тому визначення фізіологічних чинників людини в залежності від внутрішнього і зовнішнього впливу в умовах нестабільного середовища є важливою задачею.


1 | 2 | 3 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)