Радіаційної аварії

Справжні заходи визначені нормативами радіаційної безпеки України - НРБУ – 97, зокрема:

- у разі виникнення аварії мають бути вжиті практичні заходи для відновлення контролю над джерелом випромінювання, зведення до мінімуму доз опромінення, кількості опромінюваних осіб, радіоактивного зараження довкілля, економічних і соціальних втрат;

- повинен дотримуватися принцип оптимізації втручання, тобто користь від захисних заходів повинна перевищувати шкоду, що наноситься ними;

- термінові заходи захисту мають бути застосовані у разі, якщо доза передбачуваного опромінення за короткий строк (2 доби) досягає рівнів, при яких можливі клінічно визначувані детерміновані ефекти.

Прогнозовані рівні опромінення, при яких потрібне термінове втручання:

*на усе тіло (орган або тканина) - поглинена доза в органі або тканині за 2 діб - 1 Гр;

*легені - 6 Гр;

*бруньки - 3 Гр;

*щитовидна залоза - 5 Гр;

*кришталик ока - 2 Гр;

*гонади - 3 Гр;

*плід - 0,1 Гр.

- при хронічному опроміненні впродовж життя захисні заходи стають обов'язковими, якщо річні поглинені дози перевищують наступні дози:

*гонади (орган або тканина) - річна поглинена доза 0,2 Гр;

*кришталик ока – 0,1 Гр;

* червоний кістковий мозок - 0,4 Гр.

- при плануванні захисних заходів на випадок радіоактивної аварії органами госепідемнагляду встановлюються рівні втручання (дози і потужності доз опромінення) стосовно конкретного радіаційного об'єкту і умов його розміщення з урахуванням вірогідних типів аварій;

- при аварії, що спричинила радіоактивне забруднення великої території, на підставі прогнозу радіаційної обстановки, встановлюється зона радіаційної аварії, і здійснюються заходи по зниженню рівнів опромінення населення;

- на пізніх стадіях розвитку аварій, що спричинила забруднення великих територій довго живучими радіонуклідами, рішення про захисні заходи приймаються з урахуванням радіаційної обстановки, що склалася, і конкретних соціально-економічних умов. По мірі небезпеки заражену місцевість на сліді викиду і поширення радіоактивних речовин ділять на наступні 5 зон:

* зона М- радіаційної небезпеки - 14 мрад/година;

* зона А - помірного зараження - 140 мрад/година;

* зона б - сильного зараження - 1,4 рад/година;

* зона В - небезпечного зараження - 4,2 рад/година;

* зона Г - надзвичайно небезпечного зараження - 14 рад/година.

Визначення зон радіоактивного зараження потрібне для планування дій, працюючих на об'єкті, населення, підрозділів МНС для планування заходів по захисту контингентів людей; кількості потерпілих внаслідок аварії.

Відповідно до вищевикладеним навкруги АЕС встановлені наступні зони:

* санітарно-захисна - радіус 3 км;

* можливого небезпечного зараження – 30 км;

* зона спостереження - 50 км;

* 100- кілометрова зона за регламентом проведення захисних заходів.

Для захисту персоналу і населення у разі аварії на радіаційно-небезпечному об'єкті передбачені наступні заходи:

- створення автоматизованої системи контролю радіаційної обстановки;

- створення системи сповіщення персоналу і населення в 30-и кілометровій зоні;

- будівництво і готовність захисних споруд в радіусі 30 км. навколо АЕС, а також можливість використання вбудованих захисних споруд;

- визначення переліку населених пунктів і чисельності населення, підмета захисту або евакуації

Із зон можливого радіоактивного зараження;

- створення запасу медикаментів, засобів індивідуального захисту і інших засобів для захисту населення і забезпечення його життєдіяльності;

- підготовка населення до дій в час і після аварії;

- створення на АЕС спеціальних формувань;

- прогнозування радіаційної обстановки;

- організація радіаційної розвідки;

- проведення навчань на АЕС і прилеглій території.

Поиск по сайту: