Електромагнітні поля та електромагнітні випромінювання. Захист від електромагнітних випромінювань. (ЕМВ - електромагнітне випромінювання.)

Електромагнітні поля та випромінювання поділяються на: 1) природні (електричне, магнітне, електромагнітне поля Землі). 2) Антропогенні (радіохвилі ВЧ та УВЧ діапазону, НВЧ випромінювання, світлові промені, лазерне випромінювання).

Ступінь впливу ЕМВ на організм людини залежить від діапазону частот тривалості, характеру, режиму опромінення, розмірів поверхні тіла.

1) 20 Мл Вт/ cм в квадраті – підвищення частоти пульсу, зниження артеріального тиску.

2) 100 Мл Вт/ cм в квадраті – зміни у серцево – судинній системі, двостороння катаракта.

3) 6 Мл Вт/ cм в квадраті - зміни у статевих залозах, крові, помутніння кришталиків.

Інтенсивне НВЧ опромінення відразу викликає сльозотечу, подразнення, звуження зіниці ока.

Після короткого (1-2 доби) прихованого періоду спостерігається погіршення зору.

Гранично - допустимі рівні електромагнітних випромінювань зазначені у ГОСТ 12.1.006 – 84.

Заходи зниження впливу ЕМВ на працівників: Організаційні. Інженерно – технічні. Лікувально – профілактичні.

Організаційні здійснюють органи сан. нагляду дистанційного керування апаратурою, яка є джерелом

випромінювання.

ЗІЗ вик. лише тоді, коли ін.. захисні засоби не можливі чи не достатньо ефективні.

Для захисту тіла вик. одяг з металізованих тканин і радіо поглинаючих матеріалів.

ЕМВ комп’ютера – перерви в роботі, безпечна відстань.

Термометри, термографи, психрометри,

57. Виробничі шкідливості - це фактори виробничого середовища й трудового процесу, які можуть вплинути на організм працюючого. Розрізняють наступні виробничі шкідливості: фізичні - електромагнітні поля радіочастот, шум, вібрація, лазерне випромінювання; хімічні - промислові отрути; біологічні - інфекції, інвазії. До виробничих шкідливостей відносять також виробничий пил, підвищений вага й напруженість праці.

Засоби нормалізації параметрів мікроклімату
створення оптимальних метеорологічних умов у виробничих приміщеннях є складним завданням, вирішити яку можна за рахунок застосування наступних заходів та засобів:
* удосконалення технологічних процесів та обладнання. Впровадження нових технологій і устаткування, не пов'язаних з необхідністю проведення робіт в умовах інтенсивного нагріву дасть можливість зменшити виділення тепла у виробничі приміщення.
* раціональне розміщення технологічного обладнання. Основні джерела тепла бажано розміщувати безпосередньо під аераційним ліхтарем, біля зовнішніх стін будівлі і в один ряд на такій відстані один від одного, щоб теплові потоки від них не перехрещувалися на робочих місцях.
* автоматизація та дистанційне управління технологічними процесами дозволяють у багатьох випадках вивести людину з виробничих зон, де діють несприятливі фактори.
* раціональна вентиляція, опалення та кондиціювання повітря. Вони є найбільш поширеними способами нормалізації мікроклімату у виробничих приміщеннях. Створення повітряних і водоповітряної душових широко використовується в боротьбі з перегрівом робітників в гарячих цехах.
* раціоналізація режимів праці та відпочинку досягається скороченням тривалості робочого часу за рахунок додаткових перерв, створенням умов для ефективного відпочинку в приміщеннях з нормальними метеорологічними умовами.
* застосування, теплоізоляції обладнання і захисних екранів. В якості теплоізоляційних матеріалів широко використовують: азбест, асбоцемента, мінеральну вату, склотканина, керамзит, пінопласт.
* використання засобів індивідуального захисту. Важливе значення для профілактики перегріву організму мають індивідуальні засоби захисту.

Захист від виробничого пилу і шкідливих хімічних речовин
загальні заходи та засоби попередження забруднення повітряного середовища на виробництві та захисту працюючих включають:
* вилучення шкідливих речовин з технологічних процесів, заміна шкідливих речовин менш шкідливими)
* удосконалення технологічних процесів та обладнання;
* автоматизація та дистанційне управління технологічними процесами та обладнанням, що виключають безпосередній контакт працюючих з шкідливими речовинами;
* герметизація виробничого устаткування, робота технологічного обладнання у вентильованих укриттях, локалізація шкідливих виділень за рахунок місцевої вентиляції, аспіраційних установок;
* нормальне функціонування систем опалення, вентиляції, кондиціювання повітря, очистки викидів в атмосферу;
* попередні та періодичні медичні огляди працюючих, у шкідливих умовах, профілактичне харчування, дотримання правил особистої гігієни;
* контроль за вмістом шкідливих речовин у повітрі робочої зони;
* використання засобів індивідуального захисту.

Захист від вібрацій
загальні методи боротьби з вібрацією базуються на аналізі рівнянь, які описують коливання машин у виробничих умовах і класифікуються наступним чином:
* зниження вібрацій в джерелі виникнення шляхом зниження або усунення збуджуючих сил;
* регулювання резонансних режимів шляхом раціонального вибору приведеної маси або жорсткості системи, що коливається;
* вібродемпферованіе - зниження вібрації за рахунок сили тертя демпферного пристрою, тобто переклад коливальної енергії в теплову;
* динамічне гасіння - введення в коливальну систему додаткової маси або збільшення жорсткості системи;
* віброізоляція - введення в коливальну систему додаткової пружною зв'язку з метою ослаблення передачі вібрацій суміжному елементу, конструкції або робочому місцю;
* використання індивідуальних засобів захисту.

Поиск по сайту: