Psychological operation

■ сукупність узгоджених, скоординованих і взаемопов язаних за метою, завданнями, місцем і часом, об'єктами і процедурами видів, форм, способів та прийомів психологічної війни

Спрямованість операції

Рис. 4.3. Класифікація психологічних операцій

Підготовка й проведення психологічних операцій мають від­повідати таким принципам:

• підготовкапсихологічнихопераційповиннапочинатися зазда­легідь, скрито, ретельно, із врахуванням індивідуальних і со­ціально-психологічних особливостей об'єктів впливу;

Частина І. СУЧАСНІ ОСНОВИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ

• психологічні операції планують і проводять із врахуванням
виявлених слабких місць у морально-психологічному стані
населення й особового складу військ противника, з ураху­
ванням особливостей воєнно-політичної й оперативної об­
становки, наявних сил та засобів;

• відповідні начальники органів психологічної війни особис­
то відповідають за проведення й ефективність психологічних
операцій, а також за використання сил і засобів, що знаходять­
ся в їхньому розпорядженні;

• психологічні операції різноманітних видів проводять за єди­
ним планом, узгоджують між собою, а також із бойовими дія­
ми військ;

• усі сили й засоби психологічних операцій необхідно викорис­
товувати масовано, комплексно й різноманітно.
Виділяють такі основні етапи підготовки и проведення психо­
логічних операцій і заходів психологічної війни:

• планування;

• формулювання мети операцій (заходів);

• визначення й вивчення об'єктів впливу;

• вибір конкретних видів, форм, методів, способів і прийомів
справляння психологічних впливів;

• розроблення змісту (технології застосування основних скла­
дових) психологічних впливів;

• визначення комунікативних контурів і умов справляння пси­
хологічних впливів, а в разі необхідності й створення їх;

• контроль за ефективністю проведення конкретних психоло­
гічних операцій і заходів.

4.2.2. Ефективність психологічного впливу в психологічній операції

Ефективність психологічного впливу — ступінь реалізації мети психологічної війни. Залежить від низки факторів, які по­діляються на передумови сприйняття психологічного впливу й передумови засвоєння змісту психологічного впливу.

Розділ 4. Психологічна війна та інформаційно-психологічна безпека держави

Сприйняття психологічного впливу

Сприйняття [perception] — це процес відображення у свідо­мості людини предметів та явищ об'єктивного світу, що діють у даний момент на органи почуттів, ставлення до чого-небудь, реагування на щось певним чином.

Під сприйняттям психологічного впливу розуміють сприй­няття інформації об'єктом психологічного впливу. Ефективність сприйняття впливу в першу чергу залежить від одного з клю­чових психічних процесів — сприйняття навколишнього світу, а також від сприйняття соціального.

Сприйняття навколишнього світу (перцепція) являє собою цілісне відображення предметів, ситуацій*! подій, що виникає внаслідок безпосереднього впливу подразників на органи почут­тів людини.

Органи почуттів [senses, organs of sense] — це органи зору, слуху, гравітації, нюху, смаку, дотику, що складаються з чутливих нервових клітин і допоміжних структур. Вони сприймають і по­передньо аналізують різноманітні подразнення, що отримуються організмом із зовнішнього і внутрішнього середовища; переда­ють інформацію в центральну нервову систему. Органи почуттів сприяють найбільш досконалому пристосуванню організму до навколишнього світу.

Сприйняття являє собою комплексний процес, який вклю­чає:

• відображення стимулу й ситуації;

• їхню реєстрацію;

• інтерпретацію сприйнятого;

• відповідну реакцію на сприйняте.

Будь-який акт здійснюється у формі конкретних образів, які більшою або меншою мірою пов'язані з іншими психічними пізнавальними процесами — мисленням, пам'яттю, увагою — і спрямовуються мотивацією, мають певне емоційне забарвлення. При організації подавання інформації необхідно завжди вра­ховувати емоційний настрій об'єкта й здатність інформації, що повідомляється, викликати саме ті переживання, які загострю­ють її сприйняття (інтерес, цікавість, здивування).

Частина І. СУЧАСНІ ОСНОВИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ

• психологічні операції планують і проводять із врахуванням
виявлених слабких місць у морально-психологічному стані
населення й особового складу військ противника, з ураху­
ванням особливостей воєнно-політичної й оперативної об­
становки, наявних сил та засобів;

• відповідні начальники органів психологічної війни особис­
то відповідають за проведення й ефективність психологічних
операцій, а також за використання сил і засобів, що знаходять­
ся в їхньому розпорядженні;

• психологічні операції різноманітних видів проводять за єди­
ним планом, узгоджують між собою, а також із бойовими дія­
ми військ;

• усі сили й засоби психологічних операцій необхідно викорис­
товувати масовано, комплексно й різноманітно.
Виділяють такі основні етапи підготовки й проведення психо­
логічних операцій і заходів психологічної війни:

• планування;

• формулювання мети операцій (заходів);

• визначення й вивчення об'єктів впливу;

• вибір конкретних видів, форм, методів, способів і прийомів
справляння психологічних впливів;

• розроблення змісту (технології застосування основних скла­
дових) психологічних впливів;

• визначення комунікативних контурів і умов справляння пси­
хологічних впливів, а в разі необхідності й створення їх;

• контроль за ефективністю проведення конкретних психоло­
гічних операцій і заходів.

4.2.2. Ефективність психологічного впливу в психологічній операції

Ефективність психологічного впливу — ступінь реалізації мети психологічної війни. Залежить від низки факторів, які по­діляються на передумови сприйняття психологічного впливу й передумови засвоєння змісту психологічного впливу.

Розділ 4. Психологічна війна та інформаційно-психологічна безпека держави

Сприйняття психологічного впливу

Сприйняття [perception] — це процес відображення у свідо­мості людини предметів та явищ об'єктивного світу, що діють у даний момент на органи почуттів, ставлення до чого-небудь, реагування на щось певним чином.

Під сприйняттям психологічного впливу розуміють сприй­няття інформації об'єктом психологічного впливу. Ефективність сприйняття впливу в першу чергу залежить від одного з клю­чових психічних процесів — сприйняття навколишнього світу, а також від сприйняття соціального.

Сприйняття навколишнього світу (перцепція) являє собою цілісне відображення предметів, ситуацій*! подій, що виникає внаслідок безпосереднього впливу подразників на органи почут­тів людини.

Органи почуттів [senses, organs of sense] — це органи зору, слуху, гравітації, нюху, смаку, дотику, що складаються з чутливих нервових клітин і допоміжних структур. Вони сприймають і по­передньо аналізують різноманітні подразнення, що отримуються організмом із зовнішнього і внутрішнього середовища; переда­ють інформацію в центральну нервову систему. Органи почуттів сприяють найбільш досконалому пристосуванню організму до навколишнього світу.

Сприйняття являє собою комплексний процес, який вклю­чає:

• відображення стимулу й ситуації;

• їхню реєстрацію;

• інтерпретацію сприйнятого;

• відповідну реакцію на сприйняте.

Будь-який акт здійснюється у формі конкретних образів, які більшою або меншою мірою пов'язані з іншими психічними пізнавальними процесами — мисленням, пам'яттю, увагою — і спрямовуються мотивацією, мають певне емоційне забарвлення. При організації подавання інформації необхідно завжди вра­ховувати емоційний настрій об'єкта й здатність інформації, що повідомляється, викликати саме ті переживання, які загострю­ють її сприйняття (інтерес, цікавість, здивування).

Частина І. СУЧАСНІ ОСНОВИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ

Інформація повинна організовуватися й подаватися таким чином, щоб сприяти розрядці емоційної напруги, що виникає в об'єкта в процесі психологічного впливу. Це формує його довіру до суб'єкта, яка проявляється в подальшому в формі готовності до одержання і засвоєння нових подібних повідомлень. Розрізня­ють сприйняття, адекватне реальності, та ілюзорне сприйняття.

Під соціальним сприйняттям розуміють сукупність процесів міжособистнісного й міжгрупового сприйняття. Інша назва — соціальна перцепція.

Сприйняття міжособистністне — це сприйняття, розуміння й оцінка людини людиною (одними людьми інших людей). Спе­цифіка такого сприйняття проявляється у великому ступені упе­редженості, що знаходить свій вияв у суцільності пізнавальних і емоційнихкомпонентів.У процесі міжособистнісного сприйняття виникає низка психологічних ефектів, серед яких ефекти новизни, первинності, стереотипності, ореолу.

Ефект новизни виникає при сприйнятті людьми один одного. Полягає в тому, що відносно знайомої людини найбільше значення має остання, тобто більш нова інформація про неї, а відносно не­знайомої людини більше значення має перша інформація.

Ефект первинності являє собою психологічний ефект, суть якого полягає в тому, що ймовірність пригадування декількох перших елементів однорідного матеріалу більш висока, ніж серед­ніх (при цьому чим більший обсяг поданого матеріалу та чим ви­щий темп його подавання, тим менша кількість перших елементів запам'ятовується).

Ефект стереотипності виражається у спрощеному й схема­тичному, але стійкому уявленні про будь-що (або будь-кого). Сте­реотипи стихійно формуються в умовах дефіциту інформації, або нездатності індивіда інтерпретувати її адекватно. Стереотип ніко­ли не буває істинним, він завжди містить тенденційні, наперед за­дані характеристики явища, тому завжди неадекватний йому. Сте­реотип узагальнює явища за принципом зовнішньої подібності або випадкового збігу, проте не аналізує його глибинну сутність.

Розділ 4. Психологічна війна та інформаційно-психологічна безпека держави

Ефект ореолу (франц. aureole — сяяння, від лат. aureolus — золотий) полягає в поширенні первинної загальної оцінки люди­ни (людей) на сприйняття її (їх) учинків і особистих якостей. Так, якщо перше враження про людину (людей) в цілому прихильне, то в подальшому вся її (їхня) поведінка, риси і поступки починають переоцінювати в позитивний бік. У них виділяють і перебільшу­ють тільки позитивні моменти, а негативні якби недооцінюють або взагалі не помічають. Якщо ж загальне перше враження про будь-яку людину (людей) виявилося негативним, то навіть пози­тивні її (їхні) якості та поступки в подальшому не помічають або недооцінюють на тлі гіпертрофованої уваги до недоліків.

Міжгрупове сприйняття становляють такі процеси соці­ального сприйняття, в яких суб'єктом і об'єктом сприйняття ви­ступають групи соціальні, або спільності. Специфіка міжгрупового сприйняття полягає:

• в об'єднанні індивідуальних уявлень в деяке ціле, яке якісно
відмінне від елементів, що його складають;

• в тому, якщо міжгрупове сприйняття один раз склалося, то
воно слабко змінюється під зовнішнім впливом;

• вобмеженому.спрощеномуісхематичномудіапазоніваріантів
сприйняття й оцінки іншої групи.

Міжгрупове сприйняття характеризується стереотипністю, суцільністю пізнавальних і емоційних компонентів, афективною забарвленістю (див. афект), різко вираженою оціннісною спрямо­ваністю. Саме тому воно визначається упередженістю, а у міжгру-повому сприйнятті завжди мають місце помилки (спотворення) відносно їхньої істинності, що є психологічним підґрунтям ефекту міжгрупової дискримінації.

Ефект міжгрупової дискримінації (лат. discriminatio від di-scrimino —розрізняю,розділяю)передбачаєвстановлення відмін­ностей між власною й іншою групами. В певних умовах міжгру-пові відмінності можуть штучно підкреслюватися або перебіль­шуватися.

Міжгрупова дискримінація — явище не тільки психологіч­не, в основі якого лежать пізнавальні механізми встановлення то-

Частина І. СУЧАСНІ ОСНОВИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ

тожності й відмінності, але також соціальне. Результати міжгру-пової дискримінації проявляються у вигляді двох тенденцій:

• встановлення відмінностей, що оцінюються позитивно, на ко­
ристь власної групи;

• встановлення відмінностей, що оцінюються позитивно, на ко­
ристь іншої групи.

В першому випадку спостерігається пріоритет свого групового членства над збігом поглядів з представниками чужої групи, тобто індивід в ситуації вибору швидше віддасть перевагу навіть таким членам «своєї групи, з якими він не згідний, ніж тим членам «чу­жої» групи, з якими його об'єднує схожість точок зору.

Друга тенденція веде до послаблення внутрішньогрупових зв'язків, девальвації внутрішньогрупових цінностей і дезінтегра­ції групи як такої. Як правило, на це й орієнтовано психологічні впливи.

Розроблено низку рекомендацій, які дозволяють підвищити ефективність сприйняття психологічного впливу:

• психологічний вплив має організовуватися відповідно до зако­
номірностей сприйняття і бути логічно продуманим, тоді він
як би веде думку об'єкта впливу за собою, сприяє формуванню
у нього необхідних установок і стереотипів;

• психологічний вплив доцільно будувати у вигляді ланцюж­
ка — стимули й асоціації, тези й аргументи, причини й на­
слідки, в його змісті слід іти від старого до нового, від відомого
до невідомого;

• необхідно враховувати, які конкретні елементи психологічно-
говпливу більшою мірою привертаютьувагу,абстрактнімірку-
вання слід чергувати з конкретними фактами, прикладами,
ілюстраціями;

• яскраві, різноманітні, переконливі психологічні впливи дозво­
ляють краще утримувати увагу об'єкта й ефективно впливати
на нього;

• слід вживати заходів щодо усунення всіх можливих джерел
відволікання уваги об'єкта психологічного впливу.

Розділ 4. Психологічна війна та інформаційно-психологічна безпека держави

Засвоєння психологічного впливу

Засвоєння є основним шляхом набуття суспільного досвіду.

Засвоєння психологічного впливу — це засвоєння інфор­мації об'єктом психологічного впливу. Ефективність засвоєння психологічного впливу в першу чергу залежить від особливостей пізнавальних процесів людини: пам'яті, мислення й уяви.

Пам'ять людини являє собою сукупність процесів організації^ збереженняминулогодосвіду,щоробитьможливимйого повторне використання в діяльності.утомучислійвінтересахпсихологічної війни. Розрізняють такі види пам'яті: моторну, емоційну,словесно-логічну. Всі вони пов'язані з процесами запам'ятовування, які, крім того, містять процеси мислення (у складній і суперечній єдності з мовою), прояву інтересів і потреб, емоцій і чуття.

Запам'ятовування — це узагальнена назва процесів, які за­безпечують збереження матеріалу в пам'яті людини. Успішність запам'ятовуваннявизначаєтьсявпершучергуможливістю введен­ня нового матеріалу в систему осмислених зв'язків. Важливу роль серед його механізмів грає повторення. Разом із тим можна обій­тися й без повторення, якщо людині необхідно запам'ятати жит­тєво важливий матеріал або відомості, які несуть велике смислове навантаження.

Мислення [thought, thinking] — вища ступінь пізнання, про­цесу відображення об'єктивної дійсності. Дозволяє одержати знання про такі об'єкти, властивості реального світу, які не мо­жуть бути безпосередньо сприйняті на чуттєвому рівні пізнання.

Результат дії мислення фіксується в мові. Мисленню властиві такі процеси, як абстрагування, аналіз і синтез, постановка пев­них завдань та знаходження шляхів їхнього вирішення,висування гіпотез, ідей і т.ін. Результатом процесу мислення завжди є та чи інша думка. Здатність мислення до узагальненого відображення дійсності виражається в здатності людини створювати загальні поняття. Утворення наукових понять пов'язане з формулюван­ням відповідних законів. Здатність мислення до опосередкова-

Частина І. СУЧАСНІ ОСНОВИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ

ного відображення дійсності виражається в здатності людини до акту умовиводу, логічного висновку, доказу. Ця здатність розши­рює межі пізнання. Вона дозволяє, відштовхуючись від аналізу фактів, доступних безпосередньому сприйняттю, пізнавати те, що недоступно сприйняттю за допомогою органів почуттів. По­няття і системи понять (наукові теорії) фіксують (узагальнюють) досвід людства та являють собою концентрацію знань людей і є відправним пунктом для подальшого пізнання дійсності.

Уява являє собою психічний процес. Вона виражається в побудовіобразу засобів ікінцевого результату діяльності суб'єкта, у створенні програми поведінки у невизначеній ситуації, створен­ні образів, що відповідають опису об'єкта.

Образ [image] —це результат та ідеальна форма відображення предметів і явищ матеріального світу в свідомості людини. Образ на чуттєвому ступені пізнання — відчуття, сприйняття,уявлення; на рівні мислення — поняття, судження, умовиводи.

Матеріальною основою втілення образу виступають практич­ні дії, мова, різноманітні знакові моделі. За змістом образ об'єк­тивний тією мірою, в якій він адекватно відображає об'єкт.

4.2.3. Органи та засоби проведення психологічних операцій

Для проведення психологічних операції створюються так звані органи психологічної війни.

Органи психологічної війни — це органи управління психо­логічними операціями та люди (фахівці, офіцери, військові підроз­діли) для їх проведення. Вони повинні бути здатними до швидкого розгортання, оперативного стеження за обстановкою в різнома-нітнихрегіонах,спроможними до виконання поставленихзавданьу будь-яких умовах. На озброєнні органів психологічної війни знахо­дяться різноманітні види технічних засобів психологічної війни.

Технічні засоби психологічної війни призначені для прак­тичного вирішення завдань психологічного впливу на війська і цивільне населення. До таких засобів належать:

Поиск по сайту: