Форми психологічної війни

Форми психологічної війни — це способи реалізації психоло­гічного впливу, що визначають внутрішній зміст і зовнішні атри­бути психологічної війни. Основними формами психологічної вій­ни є усне (звукове) мовлення, вплив друкованими і образотворчи­ми засобами, вплив радіо- і телевізійним мовленням.

При виборі форм психологічної війни необхідно враховувати їхні специфічні особливості. Так, усне мовлення є вельми продук­тивним, але не завжди можливим. Радіо й телебачення забезпечу­ють охоплення великої аудиторії, але потребують спеціальної апа­ратури для приймання й умов для прослухування (перегляду), що в воєнний час є не завжди можливим. Друковані матеріали про­грають в оперативності, неадекватно сприймаються малограмот­ними людьми і потребують спеціальних засобів доставления до об'єкта. Проте їх можна вивчати неодноразово, передавати з рук у руки, зберігати тривалий час. Найчастіше різноманітні форми психологічної війни застосовують комплексно, щоб сильні сто­рони одних компенсували слабкі сторони інших.

Усне мовлення

Усне (звукове) мовлення здійснюється шляхом передавання через звукомовні станції різноманітних повідомлень і програм усного мовлення, які безпосередньо сприймають військовослуж­бовці противника, його цивільне населення, полонені.

Програми усного мовлення — це різноманітні тексти, що міс­тять коротку, але цікаву інформацію, із додатковими (звуковими

Частина І. СУЧАСНІ ОСНОВИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ

або шумовими) ефектами. їх класифікують за різноманітними оз­наками. Так, за стилем викладу вони поділяються на інформаційні, аналітичні й ультимативні, а за способом підготовки — програми в запису, програми прямого передавання, змішані програми.

Інформаційні програми усного мовлення — це ділові, без ко­ментарів повідомлення про різноманітні факти й події, які здат­ні привернути увагу противника. Вони можуть містити інфор­мацію як загального, так і місцевого значення, яка характеризує стан у світі, конкретних країнах, на фронті й у тилу в цілому, в окремих районах. Особливу цінність така інформація має в тих випадках, коли вона ще не відома особовому складу противника і повідомляється дикторами вперше. Інформаційні програми не закликають слухачів приймати негайні рішення. Мета таких прог­рам — оперативно доводити до нихконкретнівідомості,підштовх-нути до осмислення подій і тим самим підготувати підґрунтя для наступного рішення.

Аналітичні програми усного мовлення роз'яснюють причи­ни виникнення наявної воєнно-політичної обстановки, подій на фронті й у глибокому тилу, підштовхуючи в такий спосіб слухачів до цілком визначених висновків. Аналітичним програмам влас­тива широка жанрова різноманітність матеріалів: це повідом­лення на різноманітні теми, бесіди з військовополоненими, їхні виступи й звернення, огляди листів військовослужбовців, комен­тарі службових документів і т.ін. Такі програми можуть бути й тематичними, тобто містити інформацію тільки з однієї теми.

Ультимативні програми усного мовлення містять звернен­ня, заклики, ультиматуми, що потребують швидких практичних дій, а також роз'яснюють наслідки їхнього невиконання. Такі про-грамидоцільнітоді,колиобстановкадозволяєдиктувативійськово-службовцям і цивільним особам противника свої умови. До числа ультимативних програм відносять накази воєнного командуван­ня, звернення політичного керівництва, заклики полонених офі­церів противника до особового складу їхніх колишніх підрозділів.

Програми усного мовлення в запису являють собою тексти, які повністю записані на магнітну плівку або інший носій. Вони, як правило, містять виступи військовополонених, перебіжчиків,

Розділ 4. Психологічна війна та інформаційно-психологічна безпека держави

представників громадськості противника. Трансляція поперед­ньо записаних програм не потребує присутності диктора.

Програма прямого передавання — програми усного мовлен­ня, які найчастіше здійснюються на основі заздалегідь підготовле­них і затверджених текстів, рідше — на основі тезів, а у виключних випадках — у формі діалогу диктора із слухачами (за умови, що ним заздалегідь підібрані необхідні факти й аргументи, яскраві мовні звороти). Прямі передачі мають високу ефективність, їх ве­дуть диктори, які не тільки дуже добре володіють відповідною мо­вою, але й добре знають психологію противника, здатні швидко й правильно реагувати на зміни в обстановці.

Змішані програми — програми усного мовлення, утворені комбінацією програм усного мовлення в запису та програм усно­го мовлення прямого передавання. У таких передачах заздалегідь підготовлені тексти диктори доповнюють актуальною інформа­цією, яка враховує зміни обстановки і психологічних особливос­тей конкретних об'єктів впливу, що значною мірою збільшує їхню ефективність.

Програми усного мовлення мають певну структуру, а їхня підготовка включає декілька етапів.

Структура програм усного мовлення — це взаєморозташу-вання та взаємозв'язок складових частин програм усного мовлен­ня. Залежить від чотирьох основних факторів:

• мети передачі;

• психологічних особливостей об'єкта впливу;

• тривалості програми;

• обстановки, в якій здійснюється мовлення.

Програми усного мовлення, звичайно, включають такі струк­турні елементи:

• сигнал про початок передачі, який служить для попередження
своїх військ про те, що не можна заважати передачі, і привер­
тає увагу противника, емоційно налаштовує його на прослуху­
вання;

• вступ, який, з одного боку, продовжує привертати увагу про­
тивника, а з другого — готує його до сприйняття основної час­
тини програми;

Частина І. СУЧАСНІ ОСНОВИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ

• основний текст програми усного мовлення;

• кінцівка, в якій підбивають підсумки передачі і яка, на відмі­
ну від основного тексту, містить політичні висновки, пропа­
гандистські лозунги, заклики до практичних дій (вона як би
незалежна від основного тексту, але логічно пов'язана з його
положеннями).

У кінцівцітакож повідомляють про наступні сеансиусного мо­влення; сигнал про закінчення передачі. Додатковий, але важли­вий елемент програми усного мовлення становлять музика, шуми й сигнали.

Основний текст програми усного мовлення відображає ін­формаційний зміст програми усного мовлення, що складається з різнорідних текстових елементів, по'єднаних між собою музич­ними (шумовими) елементами. Текст містить у собі інформацію або аргументацію психологічного впливу. Його мета — не пряма агітація, а підведення слухача до потрібного розуміння проблеми та до потрібних висновків. Основний текст має бути легким для розуміння, вразливим, переконливим, добре сприйматися на слух, бути прийнятним для слухачів з погляду норм їхньої мови.

Етапи підготовки програм усного мовлення — це послідов­ність основних заходів щодо підготування та виготовлення прог­рам усного мовлення:

• вироблення загальної концепції (замислу) передачі, визначен­
ня мети, теми й основної ідеї, вибір виду передачі та способу
його підготовки;

• здійснення розрахункучасувсіхробіт(загальнатривалість пе­
редачі, розподіл часу на музику, текст, сигнали й шуми), підбір
диктора, розроблення варіантів тактики застосування звуко-
мовної станції з конкретною програмою;

• підготування власне програми (написання тексту, підбір му­
зики, шумів, сигналів, затвердження програми в керівництва,
узгодження дій диктора та інших учасників передачі, запис її
на магнітну плівку і, якщо це потрібно, розмноження);

• аналіз ефективності програми після проведення сеансу й вияв­
лення змін і доповнень, які потрібно в неї внести.

Розділ 4. Психологічна війна та інформаційно-психологічна безпека держави

Різновидом програм усного мовлення є також так звані стан­дартизовані програми. Це готові тексти, написані заздалегідь і призначені для використання в типовій бойовій обстановці. У них є пропуски для підстановки необхідних дат, географічних назв, прізвищ, найменування частин і т.ін. Такі програми вико­ристовують підрозділи психологічної війни нижньої ланки, якщо їхні співробітники недостатньо володіють мовою противника. У формі стандартизованих програм, звичайно, передають звер­нення до противника після успішного бою своїх військ на даній ділянці фронту, після артилерійського або авіаційного нальоту на його позиції, а також звернення до оточених і блокованих частин противника. Переваги усного мовлення:

• високий ступінь оперативності;

• високий ступінь конкретності;

• сприйняття передач усного мовлення не потребує використан­
ня спеціальних технічних засобів;

• при усному мовленні можливий «зворотній зв'язок» з
об'єктом впливу (сприйняття його реакції на передачу);

• усне мовлення передбачає використання музики, шумів та ін­
ших звукових ефектів, що підвищує емоційний вплив на слуха­
чів.

Недоліки, що знижують ефективність усного мовлення:

• вплив бойових і природних шумів, погодних і кліматичних
умов, а також завад, які спеціально може створювати против­
ник;

• радіус дії усного мовлення обмежений відносно невеликим
простором;

• велика можливість виявлення й придушення противником
звукомовного засобу.

Психологічний вплив друкованими засобами

Психологічний вплив друкованими засобами справляється шляхом розповсюдження друкованої продукції на іноземних мо­вах, а також публікації матеріалів у засобах масової інформації своєї країни і держав-союзників. Особливостями такого впливу

Частина І. СУЧАСНІ ОСНОВИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ

є доступність, наочність, різноманітність, здатність впливати на різноманітні масові аудиторії. Психологічний вплив друковани­ми засобами потребує достатньої кількості підготовлених твор­чих працівників і технічних фахівців, сучасної поліграфічної бази, достатнього запасу витратних матеріалів, а також техніч­них засобів доставки й розповсюдження друкованої продукції. Основними видами матеріалів, що використовуються при впливі друкованими засобами є: листівки, газети, журнали, брошури.

Листівка — це інформаційно-пропагандистське друковане видання, яке має невеликий обсяг (не більше двох сторінок), стис­лий та доступний текст, яскраве типографське оформлення. Вимо­ги до листівок:

• сконцентрованість змісту;

• аргументованість викладення матеріалу;

• простота й дохідливість матеріалу;

• композиційна чіткість викладення матеріалу;

• привабливість і яскравість оформлення.

Залежно від змісту розрізняють інформаційні, аналітичні та спеціальні листівки. Залежно від жанрового оформлення листівки поділяються на текстові та ілюстративні.

Інформаційна листівка призначається для доведення до адре­сату відповідного повідомлення, інформації про будь-яку подію, обстановку в певному районі, стан або дії конкретних людей. Для неї характерний такий стиль викладення, при якому вплив на чи­тача справляється не стільки за допомогою логічних аргументів, скільки шляхом підбору фактів.

Аналітична листівка — це найбільш поширений вид листі­вок. На відміну від інформаційних листівок, які характеризують­ся простим викладенням промовистих фактів, вони роз'яснюють будь-яку одну проблему. Основний тип подавання в них матеріа­лу — викладення, обговорювання, роз'яснення. Вони обов'язково включають тезу, яка підтверджується відповідною аргументацією.

Спеціальні листівки становляють особливий тип листівок, які включають: листівки-документи, маскувальні листівки, лис­тівки зі зверненнями й листами військовополонених, листівки-перепустки, листівки-лозунги.

Розділ 4. Психологічна війна та інформаційно-психологічна безпека держави

Листівки-документи містять тексти урядових документів, офіційних заяв, розпоряджень, звернень командування до насе­лення й військ противника, ультиматумів. Вони відрізняються однозначністю змісту, можуть являти собою факсиміле оригі­налів різноманітних документів.

Маскувальні листівки — це листівки, зміст і поліграфічне оформлення яких маскується під відповідне видання (періодич­ні друковані видання противника, його накази, інструкції, іншу службову документацію).

Листівки зі зверненнями й листами військовополонених (інтернованих цивільних осіб) звичайно містять відомості, вис­ловлені довірливим тоном і дохідливими словами, добре зрозумі­лими об'єкту психологічного впливу. їхніми авторами найчасті­ше є особи, які користуються авторитетом у противника. Подібні листівки видають не тільки як звернення (заклики), але також у вигляді заяв, листів, інтерв'ю з військовополоненими.

Дуже важливим елементом цих листівок є фотографії й фак­симіле підписів авторів, їхні біографічні й службові дані (місце народження, вид діяльності, ступінь відомості у країні, для війсь­ковослужбовців — звання, особистий номер, військова частина). У цих же листівках фахівці психологічної війни звичайно роз­міщують:

• фотографи, що показують, як військовополонені користуються
благами мирного життя, вийшовши з війни (із міркувань без­
пеки, обличчя полонених під час зйомки частково закривають);

• перелік продуктів споживання, що належать військовополо­
неним; заяви військовополонених про умови життя в таборах,
які підтверджують дотримання там протоколу Женевської кон­
венції;

• обіцянки тим, хто здається в полон, права листування з
близькими на їхній батьківщині; опис фактів, що викликають
у солдатів ненависть до різноманітних політиканів і брудних
ділків, які перебувають у тилу та обдурюють тих, хто перебу­
ває на фронті.

Листівки-перепустки являють собою своєрідний документ для військовослужбовців противника, які здаються в полон. Окрім заклику до здавання в полон, вони містять правила зда-

Частина І. СУЧАСНІ ОСНОВИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ

вання, гарантії безпеки, роз'яснення порядку поводження з вій­ськовополоненими.

Листівки- лозунги (заклики) містять лаконічні тексти у формі закликів із метою спонукати читачів до бажаних конкретних дій. Вони мають,якправило,невеликийформат,їхнійтекст набирають великим шрифтом і друкуютьудекількохфарбах.Листівки-лозун-ги можуть також виготовляти у вигляді плакатів і розклеювати в доступних для огляду місцях.

Ілюстративні листівки — це листівки, в яких основу скла­дають ілюстрації, а текст є допоміжним елементом і служить для більш глибокого розуміння суті замислу художника. Відмітна риса таких листівок — яскравість, наочність, виразність.

У текстових листівках основне смислове навантаження несе текст. Вони бувають двох видів: публіцистичні та художні.

Публіцистичні листівки є найбільш поширеним видом тек­стових листівок, зміст яких носить, як правило, загальний харак­тер і відрізняється гострим (публіцистичним) стилем. Див. та­кож публіцистика.

Художні листівки —цетекстовілистівки,вякихзастосовують різноманітні літературні жанри: вірші, прозу, пародію, драматур­гію і т.ін. Художні листівки впливають у першу чергу, на почуття, настрої, душевний стан людей. Вони часто відрізняються сенти­ментальністю й розраховані на те, щоб викликати в читача тугу за домівкою, сім'єю або почуття страху за своє життя.

Структура листівки становить сукупність всіх шрифтових, графічних і ілюстративних елементів, що відображають вид і те­матичний замисел листівки. Різноманітні види листівок мають як загальні, так і своєрідні структурні елементи.

Так, структура інформаційних листівок відрізняється формою основного тексту, який складається з окремих повідомлень, нерід­ко взятих із різноманітних джерел, із своїми заголовками. Інфор­маційні листівки мають також свої назви, номери і дати випуску.

Структура спеціальних листівок залежить від їхніх різно­видів. Наприклад, листівки-документи, як правило, відтворюють той чи інший документ. Маскувальні листівки відповідають тому документові, який вони імітують, і т.ін.

Розділ 4. Психологічна війна та інформаційно-психологічна безпека держави

Основними елементами структури аналітичних листівок є: заголовок, звернення, вступ, основний текст, кінцівка, підпис, ре­марка, перепустка. Кожний з елементів листівки виконує свою власну функцію:

• заголовок, ремарка, звернення та ілюстрація привертають
увагу до листівки, зацікавлюють читача, спонукають його до
читання основного тексту;

• функція основного тексту — переконати читача в необхід­
ності дотримуватися рекомендацій, що містяться в ньому.
Газета — це періодичне, переважно щоденне (щоденник, тиж­
невик, місячник, квартальник), друковане на великих аркушах
паперу видання, яке містить різноманітні матеріали про поточні
події суспільно-політичного, культурного та економічного життя.

Газета є одним із найбільш ефективних і поширених видів друкованої пропагандистської продукції. Органи психологічної війни видають газети переважно для населення звільнених (оку­пованих) районів, а також для військовополонених.

До специфічних особливостей таких газет відносять:

• передавання змісту іноземною мовою;

• характерні тільки для газети форми та способи подавання ін­
формації;

• своєрідні структурно-композиційні й графічні елементи (які
відповідають прийнятим у даній країні нормам і правилам);

• оригінальність мовного й стилістичного оформлення ма­
теріалів, наявність особливих газетних жанрів і рубрик і т.ін.
Газета для населення й військовослужбовців повинна від­
повідати наступним вимогам:

• відрізнятися актуальністю й інформативністю матеріалів, які
публікуються;

• бути доступною за своїм структурно-композиційним і
мовним оформленням;

• бути компетентною в усіх питаннях, що освітлюються на
сторінках газети;

• враховувати склад читацької аудиторії, її інтереси й потреби;

• демонструвати бездоганне знання мови видання;

Частина І. СУЧАСНІ ОСНОВИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ

• подавати інформацію з урахуванням норм газетної жур­
налістики, прийнятих у даній країні, стереотипів сприйняття
її населенням;

• додержуватися правил поліграфічного оформлення, звичних
для місцевої читацької аудиторії.

У першу чергу, треба враховувати типовий світогляд біль­шості читачів, їхні соціальні, національні та релігійні особли­вості, інформаційні запити, загальне ставлення до пропаганди противника.

Журнал [journal, log] (франц. journal, від jour — день) — пе­ріодичне видання, один із засобів масової інформації і пропаган­ди, що впливає на громадську думку, формуючи її відповідно до інтересів певних громадських угруповань і політичних партій.

Брошура [pamphlet] (франц. brochure) — книжкове видання обсягом більше 4, але не більше 48 сторінок. її перевага над лис­тівками в тому, що в ній більше місця для тексту і ілюстрацій. У брошурі легше роз'яснювати неспроможність аргументів про­тивника (докладно проаналізувати й прокоментувати їх). Вона особливо зручна для викриття тез, які підкріплені доводами формальної логіки або невірними статистичними даними, бо у даному разі необхідно спростовувати пункт за пунктом, цифру за цифрою.

Психологічний вплив образотворчими засобами

Психологічний вплив образотворчими засобами — це

психологічний вплив за допомогою наочних засобів, які несуть сильний емоційний заряд. Для цього використовують оформлені на художньому рівні плакати, карти, фотостенди, настінні газе­ти й карикатури, спеціально організовані виставки, а також інші засоби, наприклад, наклейки, нашивки, сувеніри з відповідною символікою. Перевагами такого психологічного впливу є:

• використання ефекту багаторазового впливу;

• вплив через зорові рецептори, тобто через найбільш місткий
канал передавання інформації у кору головного мозку;

• вплив зображення як на свідомість, так і на підсвідомість лю­
дини.

Розділ 4. Психологічна війна та інформаційно-психологі^ча безпека держави

Психологічний вплив через радіо та телебачення

Психологічний вплив через радіо та телебачення справ­ляється шляхом передавання в ефір радіо- і телепередавачі спе­ціальних програм радіо- і телевізійного мовлення. Така форма психологічної війни дозволяє оперативно й ефективно охоплю­вати масові аудитори у межах радіусу приймання радіо- або теле­візійного мовлення конкретної станції.

Програма радіомовлення являє собою сукупність різнома-нітнихінформаційнихіпубліцистичнихповідомлень,якіоб'єднані в єдине ціле і передаються протягом певного часу певним кате­горіям населення (військовослужбовців) противника відповідно з поставленою метою та завданнями психологічного впливу. Про­грами радіомовлення поділяються на такі види: інформаційне повідомлення, коментар, інтерв'ю, репортаж."

Інформаційне повідомлення [data message, information message] — це вид програми радіомовлення.якамістить оператив­ну інформацію про найбільш важливу подію, факт або явище, що становлять значний інтерес для більшості цих слухачів противни­ка, на яких ведеться мовлення. Інформаційне повідомлення має відповісти на питання: що відбулося, де, коли, хто діяв, як, чому, які наслідки того, що трапилося. Вважають, що тривалість кожно­го повідомлення не повинна складати більше однієї хвилини.Пові­домлення можна передавати в ефір у вигляді тематичної добірки, наприклад: «Останні вісті», «Становище на фронті» і т.ін.

Коментар [comment(ary)] (від лат. commenarium — записки, тлумачення) — вид програми радіомовлення, в якій наводиться думка (або декілька різних думок) фахівців, котрі розкривають сутність проблеми. У коментарі фахівці висловлюють свої мірку­вання відповідно до того, що вони вважають важливим донести до слухачів і що відповідає меті психологічного впливу. Тривалість коментарю становить 4—6 хвилин. Розрізняють коментарі до подій та проблемні коментарі.

Коментар до подій надає оцінку тих чи інших подій.

Проблемний коментар розглядає важливе для слухачів пи­тання, досліджує широку панораму подій, дії уряду або команду­вання противника, глибоко аналізує факти.

Частина І. СУЧАСНІ ОСНОВИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ

Інтерв'ю [interview] (англ. interview, букв, зустріч, бесіда) є ви­дом жанру публіцистики, що відображає зміст розмови журналіста з політичним, громадським або іншим діячем з актуальних питань. Воно включає в себе два основних елементи: питання, які ставить журналіст компетентній особі, і відповіді останньої на поставлені питання.Питанняповиннібутитакими,якіхотівбипоставити слу­хач і на які він хотів би отримати чіткі відповіді, якщо б опинився на місці журналіста. Тривалість інтерв'ю звичайно не перевищує 5 хвилин.

Репортаж [report(ing)] (франц. reportage) являє собою роз­повідь кореспондента з місця подій у пресі, по радіо, телебаченню. Він містить розповідь про подію, що відбувається, у момент її здійс­нення та відображення події звуковими виразними засобами. Голо­вна мета репортажу полягає в досягненні «ефекту присутності»,що викликає у слухача почуття співпереживання та справляє емоцій­ний вплив особливої сили. Репортаж триває в середньому близько 5 хвилин. Він використовує три основні виразні засоби: слово, що звучить, шуми й музику. Перші два — слово й шуми — він вико­ристовує обов'язково. Вдале використання шумів робить передачу яскравішою. Вони допомагають більш точно передати атмосферу події, на зоровому рівні уявити все те, про що говориться.

Рекомендують також використовувати в програмах радіомов­лення такі види передач, як нарис, політичний фейлетон, бесіда, огляд листів, трансляція мітингів і зборів, читання списків війсь­ковополонених.

Телевізійне мовлення останнім часом стало одним із найбільш ефективних форм психологічного впливу. Його роль безперервно зростає з розширенням мережі супутникового телебачення, цифро-воготелебачення.приєднаннятелебаченнядоІнтернету.Психологіч-ний вплив за допомогою телевізійного мовлення має низку переваг порівняно з іншими формами ведення психологічної війни: • телевізійне мовлення справляє найсильніший вплив на фор­мування суспільної думки — ефект присутності, синхрон­ності, причетності глядача до подій, що відбуваються на екрані телевізора, заставляє його вірити у правдивість пода­ного йому матеріалу;

Поиск по сайту: