АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Транспортний комплекс

Читайте также:
  1. II. Лесопромышленный комплекс РФ: современное состояние, перспективы развития.
  2. IV. СПИД - ассоциированный симптомокомплекс (пре-СПИД, САК)
  3. PR- специалист: комплексное описание профессии
  4. VII. Анальная эротика и кастрационный комплекс
  5. А) Додавання комплексних чисел.
  6. Агропромисловий комплекс
  7. Агропромышленный комплекс Украины: состав и размещение
  8. Аквакомплексы
  9. Алкоголь снимает комплексы и запреты
  10. Амнезия событий раннего детство и Эдипов комплекс 1 7
  11. Анализ издержек начинается с построения их классификаций, которые помогут получить комплексное представление о свойствах и основных характеристиках.
  12. Анализ комплексности хозяйства региона

Основна особливість економіко-географічного положення області — її приморське і прикордонне місцерозташування, вихід до Азовсько-Чорноморського басейну і Дніпровську річкову магістраль. Херсонщина є транзитною областю з могутньою багатогалузевою транспортною системою, до складу якої входять залізничний, морський, річковий, автомобільний і авіаційний транспорт. Усе це дозволяє Херсонській області відігравати важливу роль у встановленні міжнародних і міжрегіональних транспортних зв'язків.

Херсонщина - транзитна область з могутньою багатогалузевою транспортною системою, до складу якої входять залізничний, морський, річковий, автомобільний і авіаційний транспорт. Це дає можливість доступу з Херсонської області до будь-якого куточка України та в інші країни. Херсон знаходиться на перехресті автодоріг Ростов – Одеса - Сімферополь. Через місто проходить Одеська залізнична магістраль, активно працюють річковий і морський порти. Херсонський аеропорт має сполучення з містами Москва, Стамбул, Київ.
Херсон є важливим автотранспортним вузлом, що з'єднує країни Європи, центральні і західні райони України з Кримом, південними районами Росії, Кавказом, Закавказзям.
По території Херсонщини проходять два міжнародні транспортні коридори:

Чорноморська економічна співдружність (ЧЕС), що формує транспортні потоки країн близького Сходу і Балканського півострова у напрямку Маріуполя і Новоазовська;

Євразійський транспортний потік із країн Європи через Чорноморські порти у Крим, Росію, країни Закавказзя і Сходу.

Основною перевагою, що формує транспортну інфраструктуру міста та області, є вигідне економіко-географічне положення. Це безпосередня наближеність до моря, вихід на Азово-Чорноморський басейн і Дніпровську річкову магістраль. Розташований у дельті Дніпра, Херсон опинився на перетині історичних торговельних шляхів: „шовкового”, який простирався зі сходу на захід; „з варягів у греки”, що проходив з півночі на південь по водних артеріях. Цими містами з давніх часів також проходив „чумацький шлях”, яким возили сіль у північну Україну та Росію. Тому, поряд з іншими вигодами, місту судилося розвиватися як важливому транспортному центру на півдні України.
Місто Херсон і його приміська зона зв’язані з загальною мережею автомобільних доріг України автодорогами державного і місцевого значення.

Міжнародні і республіканські магістралі Одеса - Херсон - Миколаїв - Бердянськ - Маріуполь - Ростов-на-Дону (М23):

довжина - 860 км, по території Херсонської області – 350 км

дорога проходить по півдню України, зв'язуючи між собою найважливіші порти Чорного (Одеса, Миколаїв) і Азовського (Бердянськ, Маріуполь, Таганрог) морів, а також через Ростов-на-Дону, Північний Кавказ (Краснодар, Ставрополь, Мінеральні води) і Закавказзя (Вірменія, Грузія)


Херсонська область має досить розгалужену мережу місцевих доріг, їхня загальна довжина складає 5090 км, з них 4980 км - з твердим покриттям. Основу транспортної системи складають магістральні дороги державного значення М-14 Одеса – Мелітополь - Новоазовськ і М-24 Херсон – Красноперекопськ - Сімферополь (за європейською кваліфікацією Е-58 і Е-97 відповідно). Напрямок доріг співпадає з майбутньою трасою міжнародного транспортного коридору ЧЕС Рені-Ізмаїл-Одеса-Миколаїв-Херсон-Мелітополь-Бердянськ-Маріуполь-Новоазовськ.

Транспортний зв’язок Херсона з іншими регіонами здійснюється:

Херсонською дільницею Одеської залізниці, протяжність колій якої по території області становить 520 км. Через станцію Херсон за добу проходить 44 пасажирських та 21 вантажний потяг;

Херсонським морським торговельним портом, який належить до портів І категорії, обладнаний 10 вантажними причалами та має 3 затони з 6 причалами, а також свій портовий флот. Напрямки перевезень портовим флотом – країни Середземного моря;

Херсонським річковим портом АСК "Укррічфлот", який має 19 причалів і здійснює перевезення вантажів і пасажирів у міжміських, каботажних і закордонних напрямках;

ДКП "Аеропорт-Херсон" з аеровокзальним комплексом пропускною спроможністю 400 пасажирів на годину та злітно-посадковою смугою з капітальним покриттям, яка дозволяє експлуатацію літаків типу ІЛ-18, АН-24, ЯК-40, обслуговує повітряний зв’язок (на даний час - тільки чартерні рейси). Має сектор для міжнародних перевезень.

Автотранспортні перевезення пасажирів обслуговують:

Херсонський міжміський автовокзал І класу з максимальною кількістю відправлень автобусів – 135, з яких 55 – транзитних;

Приміська автостанція І класу з максимальною кількістю відправлень автобусів – 187, з яких 62 – міжміські (без урахувань маршрутних таксі та приватних перевізників);

МКП "Херсонелектротранс" забезпечує тролейбусні перевезення пасажирів містом. Загальна довжина 8 маршрутів – 109,6 км, довжина тролейбусної мережі по осі вулиць – 43,5 км;

МКП "Херсонкомунтранссервіс" та низка приватних перевізників, які за результатами конкурсу виборюють право обслуговувати маршрути, здійснюють автоперевезення пасажирів по місту. Довжина автобусної мережі по осі вулиць – 89,5 км.

Автотранспорті вантажоперевезення здійснюють більше трьох десятків автотранспортних підприємств і організацій. Їх вантажообіг у 2007 році склав 70,2 млн. тонно-кілометрів. Обслуговування автомобілів, яких у місті налічується більше 68,6 тисяч (у т.ч. легкових – 49,7 тис.), здійснюють 13 СТО та 27 АЗС.

Морським та річковим портами протягом 2007 року перероблено 6620,5 тис. тонн вантажів, оброблено 931 судно. Єдині на Дніпрі „Морські ворота” використовують, поряд з Морським торговельним портом, ще чотири перевізники вантажів різних форм власності: ПП ВКФ „Елена”, ЗАТ АКСК „ХЕАСККО”, ПП „Золоті ворота”. У 2007 році вантажообіг морських перевезень склав 65,5 млн. тонно-кілометрів. Дніпровську водну артерію використовують для перевезень вантажів чотири підприємства: ДП „Херсонський річковий порт”, ПП „АНК”, ТОВ „Фірма „Світова лінія” та ЗАТ „ЮСК”. Їх вантажообіг у 2007 році становив 88,4 млн. тонно-кілометрів.

По території області проходить 452,3 км. залізничних колій, що зв'язують Херсон з Миколаєвом, Запоріжжям і Кримом. Основні вантажопотоки: нафта і нафтопродукти, руди кольорових металів, хлібні вироби. Херсонська дирекція залізничних перевезень Одеської залізниці виконує близько 80% вантажних перевезень та перевезення пасажирів за 5 напрямками по Україні та ближньому зарубіжжю, обслуговує 3 приміські маршрути. Через станцію Херсон проходить 24 пасажирських потяга, 9 із них формуються у Херсоні.

У місті діє міжнародний аеропорт, який може приймати сучасні літаки і обслуговувати міжнародні авіалінії. Повітряний транспорт представляє Херсонське державне підприємство “Аеропорт Херсон”. З 1985 року в с. Чорнобаївка функціонує сучасний аеровокзальний комплекс, що має все необхідне для створення максимального комфорту клієнтів і розрахований на відправлення до чотирьохсот пасажирів на годину. Довжина злітної смуги – 2,5 км. Підприємство має допуск до виконання міжнародних польотів. Аеропорт пристосований для експлуатації літаків ІЛ-76, ТУ-154, ТУ-134, Б-737.

Пасажирський транспорт - невід’ємна частина складного комплексу життєзабезпечення населення міста, який виконує великий обсяг робіт соціального значення.

Електротранспорт міста – це 8 тролейбусних маршрутів загальною протяжністю 160,7 км, на яких щоденно працює 78 тролейбусів. МКП „Херсонелектротранс” забезпечує майже 50% пасажирських перевезень, у тому числі пасажирів 28 пільгових категорій. Електротранспортом у 2007 році перевезено 47,5 млн. городян і гостей міста. Щоденні перевезення пасажирів здійснюють близько 20 підприємств і приватних фірм, які обслуговують мешканців міста на 50 маршрутах. У режимі маршрутного таксі щоденно на дороги міста виходить 750 автобусів і мікроавтобусів.

Дачників та відпочиваючих Дніпром перевозять ДП „Херсонський річковий порт”, ТОВ „Світова лінія ЛТД” та малотоннажні судна та боти, що належать приватним підприємцям. На транспортних підприємствах міста працює більше 12 тис. городян, їх середня заробітна плата у 2007 році становила 1534,9 грн. на місяць, що на 34,4% більше середньої заробітної плати по місту.

На 01.01.08 у власності приватних осіб знаходилося 68,6 тис. одиниць автотранспорту, з них легкових авто – 49,7 тисяч. На 1000 городян припадає близько 253 одиниці автотранспорту, з них 68% - легкові автомобілі. По території області проходять два міжнародних транспортних коридори: перший — це Чорноморська економічна співдружність (ЧЕС) — 114 км, що формує транспортні потоки країн Близького Сходу і Балканського півострова в напрямку Маріуполя і Новоазовська. Другий — Євроазіатський транспортний потік із країн Європи через Чорноморські порти в Крим, Росію, країни Закавказзя і Сходу — 226 км.

Транспортний комплекс є важливою складовою в структурі економіки області. У цій галузі сьогодні працюють 88 підприємств і організацій. В області — 1 аеропорт, 3 морських торговельних порти, 2 річкових порти, 1 підприємство залізничного транспорту, 5 судноплавних компаній різних форм власності, 77 компаній, що працюють на ринку автотранспортних перевезень. Транспортна система включає морські шляхи, 452,3 тис. км залізниць, 4 934,1 км автодоріг, що зв'язують Херсонську область з іншими регіонами України, країнами СНД, Південно-Східної Європи, країнами Закавказзя і Близького Сходу.

Загалом підприємствами транспорту за січень-березень 2007 року перевезено 34,9 млн. пасажирів, що на 19% менше ніж за відповідний період минулого року, пасажирообіг зменшився на 3,5% і склав 707 млн. пас.км. За січень-березень 2007 року перевезено 1777,9 тис. тонн вантажів, що на 22,1% більше, ніж за відповідний період минулого року. Вантажообіг збільшився на 20,7% і склав 1069,3 млн. тонн. км.

Весь наявний транспортний комплекс дає можливість Херсонщині зайняти належне місце як у вітчизняному, так і в міжнародному розподілі транспортних послуг, повніше задовольняти свої потреби та потреби зарубіжних партнерів.

В Херсонській області діє розвинута транспортна система, до якої входять 2 діючі
міжнародні морські порти в м. Херсоні та м. Скадовську, 2 законсервованих морських
портопункти – в м. Генічеську та с.Хорли Каланчацького району, Херсонський міжнародний
річковий порт та 7 річкових портів на річці Дніпро, мережа залізничних пасажирських
та вантажних станцій, автомобільні та трубопровідні магістралі, міжнародній аеропорт
м.Херсон та законсервовані площадки аеропортів в мм. Скадовську, Генічеську, с.Лазурне
Скадовського району.

Через територію Херсонської області проходять транзитні автодорожні транспортні
коридори: Євроазійський транспортний коридор Одеса – Миколаїв – Херсон – Керч, Чорноморськаавтомагістраль Рені- Ізмаїл – Одеса – Миколаїв – Херсон – Бердянськ – Ростов, автопаромнапереправа Зунгулдаг (Туреччина) – Скадовськ – Херсон – Миколаїв- Одеса.

Над територією Херсонської області пролягає декілька міжнародних повітряних шляхів,
які використовуються для перевезення вантажів важкими літаками і з’єднують Азію,
Європу, США. Вже сьогодні ці літаки можуть виконувати дозаправлення пальним в Херсонському
аеропорту.

Все це передумовлює створення вузлового Чорноморсько-Азовського контейнерного
терміналу, що буде задовольняти потреби України як транзитної країни по використанню
власних внутрішніх шляхів та внутрішніх шляхів сусідніх країн – Росії, Білорусі.
Разом з тим, термінальний комплекс буде задовольняти потреби регіональної економіки.
Херсонська область має переваги перед іншими регіонами по кількості з’єднань з іншими
видами транспорту для забезпечення швидкого перевантаження та транспортування контейнерів.

 

№ 11 РІЧКОВИЙ І МОРСЬКИЙ ВИДИ ТРАНСПОРТУ

ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ.

 

 

Херсонська область займає вигідне географічне положення і знаходиться на перетині
транзитних транспортних коридорів. Сприятливим фактором економіко-географічного
розташування області є її близькість до промислових центрів Донецького та Запорізького
регіонів та виходу до Чорного, Азовського морів, Дніпро-Бугського лиману та річки
Дніпро.Зростає значення Чорноморського регіону як перспективного вузла транспортних комунікаційі торговельних зв’язків Європи та Азії. Через Чорне море вже зараз пролягають морськівантажні лінії, які є продовженням чотирьох транспортних шляхів: Євроазійського
транспортного коридору (ТРАСЕКА), Критського коридору №9, нового та перспективного
транспортного коридору – Балтика – Чорне море та кільцевого (Навкруги Чорного моря)
транспортного коридору, який зв’язує країни Чорноморського економічного співробітництва.

Територія Херсонської області є одним з центрів міжнародних економічних та транспортнихзв’зків, через який проходять залізничні, автомобільні магістралі та трубопроводи.Перспективи його розвитку пов’язані із збільшенням вантажопотоків та підвищеннямефективності перевезень.

Сприятливе економіко-географічне та геополітичне розташування, унікальна екологія
та природні ресурси аграрної і переробної галузей, транспортної мережі, курортно-рекреаційноїсфери та туризму, функціонування яких пов’язано із збільшенням пасажиро- і вантажообігу.

В Херсонській області діє розвинута транспортна система, до якої входять 2 діючі
міжнародні морські порти в м. Херсоні та м. Скадовську, 2 законсервованих морських
портопункти – в м. Генічеську та с.Хорли Каланчацького району, Херсонський міжнародний
річковий порт та 7 річкових портів на річці Дніпро.

Транспортний комплекс є важливою складовою в структурі економіки області. У цій галузі сьогодні працюють 88 підприємств і організацій. В області — 1 аеропорт, 3 морських торговельних порти, 2 річкових порти, 1 підприємство залізничного транспорту, 5 судноплавних компаній різних форм власності, 77 компаній, що працюють на ринку автотранспортних перевезень. Транспортна система включає морські шляхи, 452,3 тис. км залізниць, 4 934,1 км автодоріг, що зв'язують Херсонську область з іншими регіонами України, країнами СНД, Південно-Східної Європи, країнами Закавказзя і Близького Сходу.

Херсонський морський торгівельний порт — найстаріший порт України і Чорноморського флоту України і Росії в цілому. Виник він у зв'язку з заснуванням Херсона понад 200 років тому. Сьогодні це потужне морське підприємство. Щороку воно переробляє мільйони тон різних вантажів. Попит на його послуги зростає. У перспективі — розширення його перевантажувальних комплексів, що дасть можливість збільшити обсяги робіт. Також передбачається участь порту в реалізації інвестиційного проекту будівництва глибоководного перевантажувального комплексу в гирлі Дніпро — Бузького лиману. Введення у дію цього комплексу дозволить приймати великотоннажні морські судна, що зараз не можливо робити. Велика роль відводиться Херсону і в реалізації міжнародного транспортного проекту по створенню воднотранспортного коридору Північ — Південь або Даугава — Дніпро. В цьому коридорі значну роль відіграватиме Херсонський морський торгівельний порт.

Активно заявляє про себе Скадовський морський торгівельний порт. Заснований понад 100 років тому графом Борисом Скадовським, від якого пішла назва міста, в котрому розташований порт, він упевнено набуває статусу міжнародного. Тут вже діє поромна переправа до турецького міста Зонгулдак. Порт активно веде пошуки нових вантажопотоків для розвитку міжнародних коридорів до країн Близького Сходу і Середньої Азії. Тепер порт щороку переробляє сотні тисяч тонн різних вантажів.

Великі перспективи і в Херсонського річкового порту, що входить до складу акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот». Тут багато зроблено для розширення можливостей переробки вантажів та поліпшення обслуговування пасажирів. Щороку херсонські річковики переробляють понад мільйон тонн вантажів. Важливу роль у наданні транспортних послуг відіграє Херсонська дирекція залізничних перевезень. У зоні її дії не тільки морські і річкові порти регіону, а й нафтопровід Кременчук — Херсон — Одеса. Херсонські залізничники забезпечують перевезення вантажів і пасажирів Херсонської і Миколаївської областей та частково Автономної Республіки Крим. Щороку залізничним транспортом перевозиться понад 5 мільйонів тонн вантажів і більш як 3 мільйони пасажирів.

Загалом підприємствами транспорту за січень-березень 2007 року перевезено 34,9 млн. пасажирів, що на 19% менше ніж за відповідний період минулого року, пасажирообіг зменшився на 3,5% і склав 707 млн. пас.км. За січень-березень 2007 року перевезено 1777,9 тис. тонн вантажів, що на 22,1% більше, ніж за відповідний період минулого року. Вантажообіг збільшився на 20,7% і склав 1069,3 млн. тонн. км.

Весь наявний транспортний комплекс дає можливість Херсонщині зайняти належне місце як у вітчизняному, так і в міжнародному розподілі транспортних послуг, повніше задовольняти свої потреби та потреби зарубіжних партнерів.

 

 

№12 ГАЛУЗІ СОЦІАЛЬНОЇ СФЕРИ ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ.ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ.

 

1. Галузі соціальної сфери, їх значення

Дві групи: перша — забезпечення фізичних та інтелектуальних потреб людей, духовне збагачення особистості, друга — забезпечен­ня фізіологічних потреб людей, а також матеріальні й побутові умо­ви їхнього життя.

В економічному плані галузі соціальної сфери необхідні для від­творення робочої сили. їх соціальне значення визначається необхід­ністю всебічного й гармонійного розвитку особистості.

2. Цілі соціальної політики щодо окремих галузей соціальної сфери

 

 

Галузь соціальної сфери Цілі соціальної політики
Охорона здоров'я Зміцнення здоров'я людей, збільшення довголіття. Задоволення потреб у медичному обслуговуванні, наданні лікувально-профілактичної допомоги. Виконання заходів щодо впровадження медичних стандартів, подолання соціальних диспропорцій у наданні медичної допомоги. Забезпечення захисту людей, уражених радіацією, ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД. Підвищення рів­ня медичного контролю умов праці й побуту людей

 

Галузь соціальної сфери Цілі соціальної політики
Освіта Розвиток і саморозвиток особистості, пов'язані з оволодінням соціально значущим досвідом людства, утіленим у знаннях, уміннях, творчій діяльності й емоційно-ціннісному ставленні до світу. Створення системи безперервного навчання, формування особистої мотивації щодо вдосконалення знань. Відродження традицій української національної школи
Культура й мистецтво Створення, поширення й популяризація творів літератури й мистецтва, збереження та використання культурних цінностей, естетичне виховання людей, організація спеціальної освіти, відпочинку й дозвілля громадян
Житлово- комунальне господарство Забезпечення нормальної діяльність систем життєзабезпечення житлових будинків та підприємств комунальної власності. Реконструкція й оновлення житла, його матеріально-технічне забезпечення. Підвищення якості комунальних послуг

 

Характеристика соціальної сфери Херсонської області:

3. Торгівля області

Сучасна торгівля розвивається під впливом радикальних змін, що відбуваються в Україні в цілому. Про це свідчили дані, що показували розвиток торгівлі Херсонської області з прийняттям незалежності України.
Кліматичні, історичні умови та розміщення краю дають змогу розвивати цей край в різних аспектах.
Торгівля, як і інші галузі економіки України, переживає соціально-економічну кризу починаючи з 1990 р. Тому, незважаючи на те, що в 2004-2005 рр. намітилася позитивна динаміка в розвитку торгівлі, ці досягнення не можна порівняти з масштабом падіння обсягу її діяльності в попередні роки.
Передумовами розвитку та розміщення внутрішньої торгівлі виступає ряд факторів: історичні, демографічні та економічні.
Сфера внутрішньої торгівлі, громадського харчування та побутового обслуговування населення є важливою складовою внутрішнього ринку і відіграє значну роль як у формуванні загального економічного потенціалу Херсонської області, так і у забезпеченні потреб суспільства в товарах і послугах.
В цілому область зберігає позитивні тенденції розвитку внутрішньої торгівлі, зростають обсяги продажу. Зниження кількості торговельних об’єктів не впливає на обсяги, адже більш малі об’єкти перетворюються в великі торговельні центри, супермаркети тощо, що збільшує їх товарооборот.
Не зважаючи на загальні позитивні тенденції, все ж таки загальний обсяг внутрішньої торгівлі є досить малим у порівнянні з загальнонаціональним і складає лише 2% від загалу. Такий низький рівень зумовлений малою кількістю населення області та низьким рівнем доходів цього населення.
Позитивними передумовами до подальшого зростання обсягів внутрішньої торгівлі є збільшення кількості ринків з продажу споживчих товарів. Торгівцями на таких ринках є переважно є приватні підприємці, ціни на продукцію котрих нижче за ціни великих підприємств, а отже вони користуються більшим попитом.
Складність та важливість такого явища як внутрішня торгівля, вимагає розробки науково-обґрунтованих підходів до можливостей удосконалення внутрішньої торгівлі в Херсонській області.
Головне завдання перед розвитком цього краю та збільшенням внутрішньої торгівлі – необхідно забезпечити стимулювання споживчого попиту на послуги з урахуванням рівня доходів незахищених верств населення, а також створення мережі об’єктів служби побуту підвищеної комфортності для обслуговування населення з високим рівнем забезпеченості, що задовольнить потреби області у різноманітних послугах і забезпечить поповнення місцевих бюджетів. Аналізуючи рівень внутрішньої торгівлі Херсонської області, можна визначити ще декілька проблем, які мають великий вплив на стан торгівлі області. Звичайно кількість продукції на внутрішній ринок залежить від кількості виробленої продукції і від її якості.
По-перше, недостатнє фінансування для відродження та розвитку більшості організацій;
По-друге, погане технологічне оснащення працюючих підприємств;
По-третє, неосвічений та не кваліфікований персонал;
Підвищення якості продукції, що повинна відповідати європейським стандартам, тому що Україна прямує до ЄС та СОТ.

4)Охорона здоров:я Херсонщини.

Заклади охорони здоров’я (річні показники)

 

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.008 сек.)