НУ ДЕ ЩЕ Є ТАКИЙ НАРОД?

Чхать хотів на чини я і партії,

Хай заглянуть усі в свій город,

Хай заглянуть як діє та братія,

Та, що любить так дуже народ.

Тож скажіть, як же їх поважати

І за що поважать той народ,

Що привик він своїх обдирати,

І махать його в рот й поза рот?

Навіть тварі свій вид захищають,

Ну а наші вовки‑бугаї,

На своїх, ніби пси, нападають,

Мов вони всі свої – не свої.

16.5.1988 р.

ТИМ, ЩО ДУШИЛИ ВІРУ

Ті патріархи, що людей душили,

Вони й сьогодні, ніби в маслі кіт,

Їм влада наша пенсії вручила

За те, що ті душили наший цвіт.

За те, що ті душили нашу віру

І нищили живий козацький дух,

Їм пенсії такі всім назначили,

Що й не повіриш, як сказати вслух.

То як же можна вірить нашій владі,

Де нами править зек і аферист,

Де нами правлять вишукані б...ді,

Де нами править бакс‑авантюрист?

9.8.1988 р.

АБИ ПЛАТИЛИ ПРЕМІАЛЬНІ...

Службу з гідністю несу –

Знаю я кому служу.

Буть лакеєм теж похвально,

Якщо гарні преміальні.

12.12.1988 р.

ОБІЦЯЮ...

Якщо стану депутатом,

Обіцяю, люди:

В мужчин будуть більші члени,

А в жінок іх – груди.

В магазинах на прилавках

Будуть різні крупи,

І ковбаси аж по лікоть,

Як в коней ті... штуки.

Обіцяю за роботу

Вам любу зарплату,

Як не зможете відмовить

Ні мені, ні тату.

І податки познімаю

На двадцять процентів,

Скільки ж можна годувати

Всяких імпотентів?

Дам я кожному вкраїнцю

Привелику дулю,

За те тільки, що не вірять

Ні мені, ні Штулю.

Обіцяю вам роботу,

І таку зарплату,

Що грошима тими завтра,

Обліпите хату.

І до цього мусять всі з вас

Й те запам'ятати,

Якщо виберете в Раду –

Сам вас буду... драти.

22.2.2002 р.

ГОЛОВНЕ, ЩОБ ДИВИЛИСЬ

Жінці неважливо, що про неї думають,

Їй головне, щоб на неї дивились.

10.10.2009 р.

ЯКЩО ТИ ЛЮДИНА

Я не скажу, що я невдаха,

Хоч красти і брехать не вмів,

Зате, як Сонце у зеніті,

Я вічним променем горів.

І з гідністю завжди людини

По світу гордо крокував,

Бо гнидою не був ніколи,

Й людей порядних поважав.

26.9.2002 р.

ТРУДОДНІ

Кожен день я поспішаю на роботу –

І в неділю, і в буденні дні.

І за це мені кохана влада

Пише, як в колгоспі, трудодні.

Ой, до чого весело живеться,

Нічого ні їсти, ані пить,

Все, що на мені, давно вже рветься,

А нове нема за що купить.

А купон все більше нахабніє,

Так же само, як його творці,

І ніхто із слуг не червоніє –

От вони які в нас мудреці.

15.5.1988 р.

ПРО ЧЕСТЬ І СОВІСТЬ

Честь і совість не старіють,

І якщо в тобі були –

То живуть вони і діють

В голод, в кризу – будь‑коли.

А як з честю розлучився,

Знать, її ти і не мав.

Просто, честю прикривався

Як у партію вступав.

8.6.1988 р.

ПРО ПОЕТА І ПОЕЗІЮ

Роди спочатку думку

І душу їй ти дай,

А потім вже у рими

І ритми одягай.

А то дивлюсь частенько,

Іде один костюм –

Без голови, при шляпі…

В якій ніяких дум.

2.6.1988 р.

Поиск по сайту: