АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Зарубіжний досвід управління персоналом

Читайте также:
  1. Адміністративні правопорушення, що посягають на встановлений порядок управління. Ведення адвокатом таких справ.
  2. Академія прокуратури України при Генеральній прокуратурі України (на правах управління).
  3. Анализ функционирования системы управления персоналом в ООО « Европа парк- отель»
  4. Аналіз оцінки системи управління розподілом готової продукції підприємства
  5. Антиконкурентні дії органів влади, місцевого самоврядування, адміністративно - господарського управління і контролю
  6. Взаимосвязь бизнес - стратегии со стратегией управления персоналом
  7. Вибір технічних засобів та розробка технічної структури системи управління
  8. Відмінність сучасного менеджменту від традиційного управління
  9. Впровадження в діяльність страхових компаній управління на основі збалансованої системи показників
  10. Г) Адміністративних витрат, спрямовані на обслуговування та управління підприємством.
  11. Глава 52. Система управління ризиками
  12. Грудня 2013 року за завданням ДННУ «Академія фінансового управління»

У практиці управління персоналом в останні роки чітко просліджується переплітання різних його моделей: американської, японської і західно­європейської. В цьому проявляється процес інтернаціоналізації сучасно­го менеджменту. Важливим етапом цього процесу стали асиміляція ідей системного підходу, розробка різних моделей організації, як системи — не тільки функціонуючої, але й такої, що розвивається, на основі яких сфор­мувався новий підхід у кадровому менеджменті — управлінні людськими ресурсами.

В сучасній теорії і практиці управління персоналом на фірмах індуст­ріальне розвинутих країн домінують два діаметрально протилежних підходи — американський і японський.

Американський — передбачає початкове визначення професійно-ква­ліфікаційної моделі «посади» і «підтягування» до найбільш відповідних працівників за схемою «посада — працівник». Особливостями системи уп­равління в американських фірмах є наступне: персонал розглядається як основне джерело підвищення ефективності виробництва; йому надається певна автономія; підбір здійснюється за такими критеріями, як освіта, практичний досвід роботи, психологічна сумісність, уміння працювати в колективі; орієнтація на вузьку спеціалізацію менеджерів, інженерів, вче­них.

Американські менеджери традиційно орієнтовані на індивідуальні цінності і результати. Вся управлінська діяльність в американських ком­паніях грунтується на механізмі індивідуальної відповідальності, оцінці індивідуальних результатів, розробки кількісних виражень цілей, які ма­ють короткотерміновий характер. Управлінські рішення, як правило, прий­мають конкретні особи і несуть відповідальність за їх реалізацію.

Характерними умовами праці є:

—зменшення обсягів роботи в центральних службах і скорочення ад­
міністративного апарату;

—більш широкий перелік професій і посадових інструкцій;

—перехід на гнучкі форми оплати праці;

—об'єднання інженерів, вчених і виробничників у наскрізні колекти­
ви — проектно-цільові групи.

Традиційно в індустріальних країнах, Канаді, США як малі, так і ве­ликі підприємства дотримуються відкритої політики «вхід — вихід», при якій процедура підбору кадрів проста, тому робітника можна звільнити або перемістити, якщо це потрібно фірмі.

Японська модель передбачає початкове вивчення сильних і слабких сторін особистості працівника і підбір для нього відповідного робочого місця (система «працівник — посада»).

Японській моделі характерна орієнтація на:

—довгу перспективу роботи на одному підприємстві;

—якість освіти й особистий потенціал робітника;

—оплата праці визначається комплексно, з врахуванням віку, стажу
роботи, освіти та здібностей до виконання поставленого завдання;

—участь працівників у профспілках, що створюються в межах органі­
зації, а не галузі.

Основними принципами управління персоналом є:

—переплетіння інтересів і сфер життєдіяльності фірми і працівників;

—висока залежність працівників від фірми, надання йому значних га­
рантій в обмін на відданість фірмі і бажання захищати її інтереси;

—пріоритет колективним формам, заохочення трудової кооперації все­
редині фірми в рамках невеликих груп;

—атмосфера рівності між працівниками незалежно від їхніх посад;

—підтримання балансу впливу та інтересів трьох основних сил, що за­
безпечують діяльність фірми: керівників, інвесторів і працівників.

В Японії не існує традиції розподілу працівників на три категорії (ви­сококваліфікованих, малокваліфікованих і некваліфікованих). Всі робіт­ники в час прийняття їх на роботу є некваліфікованими. Вони обов'язково будуть підвищувати свою кваліфікацію. До того ж, тут немає чіткої межі між інженерно-технічним персоналом і робітниками.

В Європі і США чітко визначені службові обов'язки інженера, техніка і робітника. Обидві моделі — американська і японська мають як «плюси», так і «мінуси». Тому у світовій практиці намітилась тенденція застосуван­ня змішаної системи управління людськими ресурсами.

 

 

Список рекомендованої літератури

  1. Крушельницька О.В., Мельничук Д.П. Управління персоналом. Навчальний посібник. – К., “Кондор”. – 2003.

2. Виноградський М.Д. Менеджмент організацій. К.: КНТЕУ.1998.

3. Дятлов В.а. и др. Управление персоналом: Учебное пособие. – ПРИОР, 1998.

4. Журавлев П. Мировой опыт в управлении персоналом. М.: Прогресс, 1998.

5. Травин В.В., Дятлов В.А. Основы кадрового менеджмента. – М.: Дело,1996.

6. Петюх В.М. Упраління персоналом: Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. – К.: КНЕУ, 2000.

7. Щекин Г.В. Основы кадрового менеджмента: Учебник. – К.: МАУП, 1999.

8. Коротков Э. Концепция менеджмента

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)