Науково-технічний прогрес та його наслідки для екології держави

Ще в середині XX століття людство вступило в епоху науково-технічного прогресу, що посилило антропогенний вплив на природу. Цей вплив має суперечливий характер: з одного боку, вдосконалення технологій і зростання виробництва сприяють задоволенню найрізноманітніших потреб людей, раціональному використанню природних ресурсів, збільшенню виробництва продуктів харчування тощо; з іншого – забруднюється природне середовище, знищуються ліси, посилюється ерозія ґрунтів, випадають кислотні дощі, зменшується озоновий шар землі, погіршується стан здоров'я людей. На жаль, Україна є однією з найбільш неблагополучних в екологічному плані країн Європи, адже її економіка сформувалася без урахування об'єктивних потреб та інтересів народу, а фінансування природоохоронних заходів завжди здійснювалося за залишковим принципом. Унаслідок цього економіка України перенасичена хімічними, металургійними та гірничорудними виробництвами із застарілими технологіями, що й справляє значний руйнівний вплив на навколишнє середовище.

Окрім постійно існуючої екологічної небезпеки, створюваної працюючими промисловими підприємствами, існує також небезпека потенційна, яка зумовлена можливістю виникнення екологічних катастроф внаслідок надзвичайних ситуацій різного походження.

Ці надзвичайні ситуації можуть мати як техногенне, так і природне походження. Це можуть бути аварії на підприємствах важкої, харчової, хімічної промисловості, енергетичного комплексу, порушення балансу екосистеми внаслідок потужних повеней, землетрусів, небезпечних метеорологічних явищ і т. д.

Для вирішення цих проблем в державі постійно ведеться робота з цілого ряду програм.

В межах цільової відомчої державної програми "Моніторинг навколишнього середовища і безпеки України" розроблено нові, з використанням сучасних технологій, методики моніторингу та прогнозування геодинамічних процесів та пов’язаних з ними потенційних небезпек. Створена мережа контролю геодинамічної ситуації в небезпечних районах, де розташовані Ново-Дністровська ГЕС, Южно-Українська АЕС, Ташлицька ГЕС.

При виконанні теми "Еколого-гідрогеологічний моніторинг територій забруднення геологічного середовища легкими нафтопродуктами" застосовано комплекс гідрогеологічних методів дослідження геологічного середовища, починаючи від буріння розвідувальних і моніторингових свердловин та закінчуючи прогнозуванням міграційних процесів з використанням методів математичного моделювання. Об'єктами досліджень є забруднені нафтопродуктами ділянки територій у різних районах України. Розроблено і експериментально опрацьовано методики оцінки забруднення геологічного середовища авіаційним гасом у районі складу пального авіабази у м. Миколаєві.

Інститутом геологічних наук НАН України виконано комплексну оцінку стану геологічного середовища (гірських порід, ґрунтів, донних відкладень, підземних та поверхневих вод) в умовах реструктуризації гірничодобувного виробництва розвинутих гірничовидобувних районів Донбасу, Кривбасу, Карпатського регіону.

Інститут геохімії навколишнього середовища НАН проводить дослідження пов’язані з проблемами радіоактивних відходів та реабілітацією забруднених територій.

Більшість діючих програм спрямовані на вирішення вже існуючих екологічних проблем в державі, що виникли як внаслідок повсякденної життєдіяльності населення і держави в цілому, так і внаслідок порушення циклів технологічних та природних процесів.

Найпростішим способом вирішення проблеми завжди були не ефективні методи боротьби з наслідками, а запобігання їх виникненню. Саме тому дуже важливим є дотримання всіх норм, правил та законодавчих актів, що визначають екологічну безпеку держави, та доведення їх до керівників всіх рівнів та структурних підрозділів і населення в цілому.

Поиск по сайту: