Поняття хімічної обстановки

Внаслідок аварій (катастроф) на хімічно небезпечних ОГД, а у воєнний час – внаслідок використання хімічної зброї на відповідних територіях складається важка хімічна обстановка (ХО), що потребує виявлення та оцінки для запобігання можливих людських і матеріальних втрат.

Сильнодіючі отруйні речовини (СДОР – хімічні речовини, які використовуються у виробництві, а при аваріях можуть привести до зараження повітря з небезпечною для людини концентрацією), викид або вилив яких зумовлює виникнення хімічної обстановки бувають:

· подразнювальної дії (наприклад, хлор, аміак та ін.);

· нервово паралітичні (наприклад, сірководень та ін.);

· ферментної дії (наприклад, синильна кислота та ін.).

Отруйні речовини (ОР) – хімічні речовини, які використовуються під час воєнних дій з метою ураження особового складу збройних сил та населення супротивника шляхом зараження повітря, місцевості і безпосереднього потрапляння на людей.

Внаслідок викиду чи виливу СДОР утворюється зона хімічного забруднення, конфігурація якої залежить від швидкості вітру:

Рисунок 3.2 – Конфігурація зон хімічного забруднення

Загальний масштаб зараження СДОР визначається параметрами зон зараження (територія, яка заражена СДОР (ОР) в небезпечних для життя людей концентраціях), що характеризуються двома параметрами:

· кутовий параметр φ (визначається швидкістю вітру);

· глибина Г, км.

Масштаби зараження СДОР, в залежності від їх фізичних властивостей і агрегатного стану, розраховуються за первинною та вторинною хмарами.

Первинна хмара – хмара СДОР, яка виникає внаслідок раптового переходу в атмосферу частини вмісту ємності з СДОР при її руйнації.

Вторинна хмара – хмара СДОР, яка виникає внаслідок випаровування вилитої речовини з підстилкової поверхні.

В разі дії СДОР на організм людини через органи дихання зовнішні кордони зони зараження СДОР визначаються за граничною токсодозою (вдихуваною дозою, що викликає початкові симптоми ураження).

Виявлення та оцінка хімічної обстановки може здійснюватися:

· методом прогнозування;

· за даними розвідки.

Прогнозування може здійснюватись як до, так і після аварії на хімічно небезпечному об’єкті або використання ОР.

Початковими даними для прогнозування ХО є:

· тип і кількість СДОР (ОР), засоби доставки ОР;

· місце виливу (викиду) СДОР (використання ОР);

· час виливу (викиду) СДОР (використання ОР);

· метеорологічні умови (азимут середнього вітру α_св, швидкість середнього вітру V_св, ступінь вертикальної стійкості повітря, для ОР – температура повітря і поверхні землі);

· топографічні умови місцевості і характер забудови на шляху розповсюдження зараженого повітря;

· умови зараження і характер виливу (викиду) отруйних речовин;

· ступінь захищеності людей.

При прогнозуванні хімічної обстановки визначають:

· глибину зони зараження СДОР (ОР);

· площу зони зараження СДОР (ОР);

· час підходу зараженого повітря до об’єкта;

· тривалість уражаючої дії СДОР.

Крім цього, при прогнозуванні ХО, створеної внаслідок застосування ОР, можуть визначатись інші параметри (час перебування в засобах захисту шкіри, можливі втрати та ін.).

Поиск по сайту: