АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Прогнозування ХО на хімічно небезпечних ОГД

Читайте также:
  1. Аналіз математичних методів прогнозування валютних курсів
  2. Аналіз, діагностика та прогнозування розвитку регіональної економіки
  3. ЕКОНОМІЧНИЙ ЦИКЛ І ЙОГО ФАЗИ. ПРИЧИНИ ЕКОНОМІЧНИХ КОЛИВАНЬ. ПРОГНОЗУВАННЯ ДІЛОВОГО ЦИКЛУ
  4. Методика пошуку і прогнозування змін.
  5. Моделювання процесу прогнозування та вирішення задачі в середовищі MATLAB
  6. ОСНОВНІ НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПОЛІТИЧНОГО ПРОГНОЗУВАННЯ
  7. Оцінка адекватності отриманих результатів прогнозування валютних курсів на основі запропонованого методу
  8. ПОНЯТТЯ СОЦІАЛЬНО-ПОЛГГИЧНОГО ПЕРЕДБАЧЕННЯ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ
  9. Поняття хімічної обстановки
  10. Потенційно-небезпечних об’єктах
  11. Принцип 1: проведення аналізу небезпечних чинників.
  12. Принципи та методи політичного прогнозування

1. Розрахунок глибини зони зараження здійснюється в такій послідовності.

1.1 Визначається еквівалентна кількість речовини в первинній хмарі (в тоннах):

, т, (3.8)

де – коефіцієнт, який залежить від умов зберігання СДОР (для стиснутих газів ) [4, 7];

– коефіцієнт, який дорівнює відношенню токсодози хлору до граничної токсодози розрахункової СДОР [4];

– коефіцієнт, який враховує ступінь вертикальної стійкості повітря: для інверсії – ; ізотермії – ; конвекції – ;

– коефіцієнт, який враховує вплив температури повітря (для стиснутих газів =1) [4, 7];

– кількість викинутої (вилитої) при аварії отруйної речовини.

При аваріях на сховищах стиснутого газу розраховується за формулою:

, т, (3.9)

де d – густина СДОР, т/м3 [4, 7];

об’єм сховища, м3.

При аваріях на газопроводі:

, т, (3.10)

де п – процентна концентрація СДОР в природному газі;

– об’єм секції газопроводу між автоматичними вимикачами, м3.

1.2. Визначається еквівалентна кількість речовини у вторинній хмарі за формулою:

, т, (3.11)

де – коефіцієнт, який залежить від фізико-хімічних властивостей СДОР [4, 7];

К4 – коефіцієнт, враховуючий швидкість вітру [4, 7];

К6 – коефіцієнт, який залежить від часу після початку аварії Тпа для якого складається прогноз [4, 7] К6 = Тпа0,8, якщо час прогнозу перевищує тривалість випаровування СДОР то приймають К6 = Т0,8, де Т – тривалість випаровування СДОР;

h – товщина шару СДОР.

1.3 Товщина шару СДОР, які розлились вільно на поверхні, приймається h = 0,05 м по всій площі розливу, а при розливах із ємностей, які мають свій піддон (обвалування)

, м, (3.12)

де Q0 – кількість викинутої (розлитої) при аварії речовини, т;

d – густина СДОР, т/м3;

F – площа виливу в піддон, м2.

1.4 За Qe1, Qe2 і швидкістю вітру із [4, 7] визначають і .

Повна глибина зони зараження Г буде

, км. (3.13)

Отримане значення Г зрівнюється з можливим значенням глибини переносу повітря мас за час, для якого складається прогноз

, км, (3.14)

де – час від початку аварії, год;

– швидкість переносу зараженого повітря при даних швидкості повітря і ступеня його вертикальної стійкості, км/год, кг/м3 [4, 7].

За остаточну глибину зони Г зараження береться менше з двох порівнюваних між собою значень.

2. Визначення площі зараження. Площа зони можливого зараження первинною (вторинною) хмарою СДОР визначається за формулою:

, км2. (3.15)

3. Визначення часу підходу зараженого повітря до об’єкта.

Час підходу хмари СДОР до об’єкта залежить від швидкості переносу хмари повітряним потоком і визначається за формулою:

, год, (3.16)

де – відстань від джерела зараження до осередку ураження, км;

– швидкість переносу переднього фронту хмари зараження повітря, км/год.

4. Визначення тривалості уражаючої дії СДОР. Тривалість дії СДОР визначається часом його випаровування з площі розливу. Час випаровування СДОР з площі розливу (в год):

, (3.17)

де – товщина шару СДОР, м;

– густина СДОР, т/м3;

– коефіцієнти.

В випадку повного зруйнування хімічно небезпечного об’єкта при прогнозуванні глибини зараження пропонується брати дані на одночасний викид сумарного запасу СДОР на об’єкті і такі метеорологічні умови: інверсія, швидкість вітру 1 м/с. Сумарна еквівалентна кількість Qе розраховується за формулою:

, т, (3.18)

де n – кількість типів СДОР, які є на об’єкті;

Q0i – запас і-го СДОР на об’єкті;

di – густина і-го СДОР, т/м3.

Отримане значення глибини зони зараження Г в залежності від величини і швидкості вітру порівнюється з глибиною переносу повітряних мас Гп (3.14) і вибирається менше з них.

 

Контрольні запитання

1. Види СДОР.

2. Що таке хімічна обстановка?

3. Що таке первинна і вторинна хмари СДОР та в чому полягає різниця між ними?

4. Що таке гранична токсодоза?

5. Які дані необхідні для прогнозування хімічної обстановки?

6. Назвіть основні параметри зон хімічного забруднення.

7. Від чого залежить конфігурація зон хімічного забруднення?

8. Що таке осередок ураження СДОР?

9. Від чого залежить глибина зони забруднення СДОР?

10. Які Ви знаєте ступені вертикальної стійкості атмосфери?

 

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.006 сек.)