Рятувальні роботи в осередку ураження

Послідовність проведення РНР залежить від обстановки в осередку ураження (характеру зруйнувань будівель і споруд, аварій на комунально-енергетичних і технологічних мережах, рівнів радіоактивного забруднення, характеру і інтенсивності пожеж та інших умов, які впливають на проведення робіт).

У першу чергу виконуються роботи з улаштування проїздів і проходів до захисних споруд, пошкоджених і зруйнованих будинків і споруд, у яких знаходяться потерпілі, а також в місцях аварій, що перешкоджають проведенню РНР.

Для улаштування проїздів (проходів) використовуються механізовані формування. Якщо завал місцевий, то проїзд (прохід) улаштовується способом розчистки проїжджої частини від уламків; при суцільних завалах висотою більше одного метра проїзд улаштовується по завалу. Для одностороннього руху проїзд улаштовується шириною 3-3,5 м, для двостороннього руху – 6-6,5 м. При односторонньому русі через кожні 150-200 м робляться роз'їзди довжиною 15-20 м.

Для успішного введення формувань до осередку ураження і проведення РНР необхідна локалізація і гасіння пожеж в першу чергу там, де знаходяться люди, а також в місцях збереження легкозаймистих рідин і вибухових речовин, нагрівання яких може привести до вибуху або до швидкого розповсюдження вогню.

Під час розшуку потерпілих особовий склад рятувальних груп і санітарних дружин, рівномірно розосереджується і обстежує територію об'єкта (дільниці). Велику допомогу в розшукуванні потерпілих надають пошукові собаки.

Рятування людей із зруйнованих і завалених сховищ розпочинається зразу після введення формувань на дільницю (об'єкт) робіт і здійснюється в такій послідовності:

· встановлюється зв'язок з людьми в сховищі і з'ясовується їх становище;

· у сховище подається повітря;

· проводиться розкриття сховищ способами, які в залежності від типу і конструкції сховищ, а також характеру завалу над ним, можуть бути:

· розбирання завалу над основним входом з наступним відкриттям дверей або вирізанням в них вхідного отвору розміром 0,6×0,8 м²;

· відкопування оголовка чи люка аварійного виходу;

· розбирання завалу у зовнішньої стіни будівлі з наступним пробиванням отвору в стіні сховища;

· пробивання отвору в стіні сховища із сусіднього приміщення;

· пробивання отвору в стіні сховища із підземної галереї;

· розбирання завалу над перекриттям з наступним пробиванням в ньому отвору.

Рятування людей із пошкоджених і палаючих будівель із зруйнованими входами і сходами проводиться через отвори, які утворені із сусідніх приміщень, а також через віконні отвори і балкони за допомогою приставних або висувних драбин, автодрабин і рятувальних мотузок. Для рятування людей з верхніх поверхів, горищ і дахів висотних будинків можуть застосовуватись рятувальні рукави, гелікоптери.

Для витягування людей із завалів можна застосовувати такі способи:

· розбирання завалів зверху;

· улаштування проходів (галерей) під завалами;

· утворення отворів в стінах завалених будівель та ін.

Надання першої медичної допомоги потерпілим проводиться в порядку взаємодопомоги, а також особовим складом сандружин і рятувальних підрозділів (формувань) на місці їх виявлення.

Надання першої медичної допомоги передбачає:

· зупинку кровотечі;

· накладення пов'язок і шин;

· проведення штучного дихання та протишокових заходів та ін.

Після надання потерпілим першої медичної допомоги їх евакуюють до загону першої медичної допомоги, де їм надається лікарська допомога.

Поиск по сайту: