АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Мотивація і стимулювання трудової активності персоналу. 3. Управління мотивацією

Читайте также:
  1. I. Оцінка викладацької діяльності вчителя щодо стимулювання пізнавальної самостійності учнів
  2. VІ. ЗАХОДИ ДЛЯ ЗАХИСТУ ПЕРСОНАЛУ ОГД
  3. Види політики менеджменту персоналу
  4. ВИЗНАЧЕННЯ АКТИВНОСТІ ФЕРМЕНТІВ
  5. Задание 1.5. Заполнить сведения об Учетной политике по персоналу
  6. Закордонні схеми роботи з персоналом. Методи атестації та оцінки персоналу.
  7. Засоби щодо стимулювання інвестування в Україні.
  8. Зміст і завдання стратегії та політики менеджменту персоналу організації
  9. ЗОВНІШНІ ТА ВНУТРІШНІ ФАКТОРИ ПОЛІТИКИ МЕНЕДЖМЕНТУ ПЕРСОНАЛУ
  10. ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.
  11. Інструкція з охорони праці та техніки безпеки для персоналу охоронної служби, що використовують при роботі зброю, боєприпаси, та інші види спеціальних засобів
  12. Кількість адміністративно-господарського персоналу

3. Управління мотивацією.

4. Організація мотивації на підприємстві

5. Процесійні теорії мотивації

6. Підходи до ви бору моти ваційної стратегії

7. Управління мотивацією

8. Теорія існування, зв'язку та росту Альдерфера.

9. Теорія набутих потреб Мак-Клелланда.

10. Теорія двох факторів Герцберга

 

 

Для нотаток

 

 

Тема 14. Конфлікти в організації.

 

План

1. Феноменологія конфлікту.

2. Типи конфліктів.

3. Способи регулювання І розв'язання конфліктів.

 

Мета: освоїти феноменологію, типи конфліктів, що виникають в колективі. Проаналізувати основні способи врегулювання та розв’язання конфліктів на підприємстві.

 

Основні категорії

Декілька визначень конфлікту:

• конфлікт визначається як боротьба за цінності і претензії на певний статус, владу, ресурси, боротьба, в якій цілями противників є нейтралізація, нанесення шкоди, або знищення один одного (М. Козер);

• конфлікт – це явище, яке виникає тоді, коли цілі однієї групи можуть бути досягнуті таким чином, що роблять неможливим для інших груп реалізацію їх власних цілей (П. Коен);

• конфлікт – це крайнє загострення соціальних протиріч, яке знаходить відображення в зіткненні різних соціальних спільностей — класів, націй, держав, соціальних груп, інститутів і т. п., зумовлених протилежністю або істотною різницею їх інтересів, цілей, тенденцій розвитку (Е. М. Бабосов);

• конфлікт визначається як внутрішньо сконструйоване бачення ситуації. У кожного учасника своє уявлення про реальність;

• вияв протиборства, тобто активного зіткнення тенденцій, оцінок, принципів, думок, характерів, еталонів поведінки;

• реакція на несприятливі ситуації, що травмують особистість, на перешкоди у досягненні яких-небудь цілей;

• з точки зору психологічного стану протидіючих сторін конфлікт постає водночас і як захист, і як реакція у відповідь;

• з інструментальної точки зору конфлікт виступає як один із засобів самоутвердження;

• в технічному плані конфлікт – один із крайніх засобів регулювання міжособистих стосунках.

Умови конфлікту – обставини чи фактори, що визначають його характеристики і можливість його виникнення.

Предмет конфлікту – реально існуючу чи уявну проблема. Причини виникнення конфлікту пов'язані з якимись конкретними діями учасників ситуації. Предмет конфлікту – це те, що стає об'єктом несумісних претензій сторін. Предметом конфлікту може бути конкретний об'єкт, конкретна можливість.

Об'єкт конфлікту – це дефіцитний ресурс. Щоб стати об'єктом конфлікту певний елемент (матеріальний чи соціальний), повинен знаходитись на зіткненні інтересів різних соціальних суб'єктів, які намагаються одноособово контролювати його. Об'єкт є неділимим, як об'єктивно (він один), так і суб'єктивно (ніхто не хоче відмовитись від нього, поміняти на інший, хоча б і такий самий).

Конфлікти класифікують в залежності від часу дії – затяжні і короткочасні. По масштабам дії – загальнонаціональні, регіональні, локальні

Типи міжгрупових конфліктів в організації: керівництво організації — персонал (можливі причини – порушення правових норм, незадовільні умови праці, низька заробітна плата і т. д.); адміністрація-профспілки (порушення трудового законодавства з боку адміністрації, незадовільні умови праці, низька заробітна плата і т. д.); конфлікт між підрозділами всередині організації (взаємна залежність по виконуваним задачам, розподіл ресурсів, структурна перебудова і т. д.); конфлікт між мікрогрупами всередині колективу (протилежність інтересів, цінностей, цілей, амбіції лідерів).

Міжособові конфлікти в організаціях — це переважно, по-перше, конфлікти по вертикалі, коли конфліктуючі сторони знаходяться на різних рівнях управлінської ієрархії, і, по-друге, конфлікти по горизонталі, коли сторони розташовані на одному рівні ієрархії.

Конфлікти за джерелами бувають:

• структурні конфлікти;

* інноваційні конфлікти;

• позиційні конфлікти (конфлікти значущості);

• конфлікти справедливості;

• суперництво за ресурси;

• динамічні конфлікти (групова динаміка).

Протиборство (конкуренція) характеризується активною боротьбою індивіда за свої інтереси, відсутністю співпраці при пошуку рішення, націленістю тільки на свої інтереси, реалізація їх без врахування інтересів іншої сторони, індивід застосовує всі доступні йому засоби для досягнення поставлених цілей: влада, примус, різні засоби тиску на опонентів, використовування залежності інших учасників від нього.

Поступливість (пристосування). Дії індивіда направлені на збереження і відновлення сприятливих відносин з опонентом шляхом згладжування розбіжностей за рахунок власних інтересів.

Управління конфліктами передбачає процес контролювання конфлікту самими учасниками або зовнішніми силами. Врегулювання конфлікту — це часткове або тимчасове його вирішення. Під завершенням конфлікту розуміють будь-яке його припинення (навіть таке, яке не передбачає його розв'язання).

Розв'язання конфлікту — це досягнення згоди по спірним питанням між учасниками. Розв'язати конфлікт — значить:

1) вирішити, хто є переможцем, яким буде розподіл цінностей;

2) здійснити цей розподіл цінностей;

1) дійти висновку про повне завершення конфлікту

 

Тести

1. Конфліктна ситуація – це:

а) несвідома мимовільна схильність особистості до певного психологічного стану;

б) сформована обстановка, поява умов, при яких можливе виникнення конфлікту;

в) протиріччя або незгода між двома конфліктуючими сторонами з яких-небудь проблем;

г) неспівпадання поглядів на одну й ту ж проблему;

д) відсутність згоди між двома або більше особами.

2. Відсутність згоди між двома або більше особами, коли кожна з них намагається зробити так, щоб прийняти саме її погляди або цілі, – це:

а) конфліктна ситуація;

б) конфлікт;

в) відгук;

г) декодування;

д) кодування;

е) лідерство;

3. Конфлікт дає додаткову інформацію – це:

а) негативна сторона конфлікту;

б) позитивна сторона конфлікту.

3. правильна відповідь відсутня

4. Основні типи конфліктів:

а) психологічний;

б) внутрішньоособовий;

д) міжособовий;

ж) між особою і групою;

з) міжгруповий;

5. Міжгруповий конфлікт – це:

а) конфлікт прямого характеру;

б) конфлікт непрямого характеру;

в) соціальний конфлікт;

г) розходження поглядів між групами;

6. Розходження поглядів людей з різними рисами характеру, поглядами та цінностями – це:

а) внутрішньоособовий конфлікт;

б) міжособовий;

г) індивідуальний;

д) груповий;

7. Причини конфліктів (3 відповіді):

а) сімейні обставини;

б) обмеженість ресурсів;

в) відмінні комунікації;

г) розбіжності щодо цілей;

є) усі відповіді правільні.

8. Що відноситься до структурних методів розв’язання конфліктних ситуацій (3 відповіді):

а) конфлікт між особою та групою;

б) розв’язання вимог до праці;

в) ухилення;

г) компроміс;

д) загально-організаційні комплексні цілі;

е) структура системи винагород;

є) примушування;

ж) вирішення проблем;

з) задовільні комунікації;

и) відгук.

9. Що належить до міжособових методів розв’язання конфліктних ситуацій (5 відповідей)?

а) ухилення;

б) бійка;

в) пасивність;

г) згладжування;

д) винагороди;

е) примушування;

є) розв’язання;

ж) активність;

з) компроміс;

и) поведінка;

і) вирішення проблеми;

ї) координаційні механізми;

Питання для самоконтролю

1. Назвіть основні етапи становлення конфліктології як самостійної науки.

2. Які Існують тенденції розвитку сучасної конфліктології?

3. Які причини конфліктів в організації?

4. Назвіть основні типи конфліктів.

5. Які позитивні І негативні функції виконує конфлікт?

6. Які Існують стадії розвитку конфлікту?

7. Назвіть психологічні теорії конфлікту та визначте своє ставлення до них.

8. Яка роль посередника в конфлікті та які типи посередництва використовуються при вирішенні конфліктів?

9. Які Існують основні стилі поведінки в конфлікті? Що необхідно враховувати при виборі стилю поведінки?

10. Назвіть особливості конфліктної ситуації.

11. Як проводиться картографія конфлікту?

12. Які можливі види участі в конфлікті?

13. Назвіть причини виникнення внутрішньоособистісних протиріч.

14. Перерахуйте етапи регулювання конфлікту.

15. Які види діяльності включає процес управління конфліктами?

 

Для нотаток

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.01 сек.)