Законодавство про довкілля (земельне, водне, про надра тощо). 1991 р. № 796-ХІІ. Цей Закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи

1991 р. № 796-ХІІ. Цей Закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруд­нення території.

Державна політика в галузі соціального захисту потерпілих від Чорно­бильської катастрофи та створення умов проживання і праці на забруднених територіях базується на принципах:

—пріоритету життя та здоров'я людей, які потерпіли від Чорнобильської ка­тастрофи, повної відповідальності держави за створення безпечних і нешкідли­вих умов праці;

—комплексного розв'язання завдань охорони здоров'я, соціальної політики і використання забруднених територій на основі державних цільових програм з цих питань та урахування інших напрямів економічної та соціальної політики, досягнень в галузі науки та охорони навколишнього середовища;

—соціального захисту людей, повного відшкодування шкоди особам, які по­страждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;

—використання економічних методів поліпшення життя шляхом проведення політики пільгового оподаткування громадян, які постраждали від Чорнобильсь­кої катастрофи, та їх об'єднань;

— здійснення заходів щодо професійної переорієнтації та підвищення
кваліфікації постраждалого населення;

—забезпечення координації діяльності державних органів, установ, організа­цій та об'єднань громадян, що вирішують різні проблеми соціального захисту по­страждалого населення, а також співробітництва і проведення консультацій між державними органами і постраждалими (їх представниками), між усіма соціаль­ними групами під час прийняття рішень з соціального захисту на місцевому та державному рівнях;

—міжнародного співробітництва в галузях охорони здоров'я, соціального захи­сту, охорони праці, використання світового досвіду організації роботи з цих питань.

Умовою проживання і трудової діяльності населення без обмежень за радіа­ційним фактором є одержання додаткової за рахунок забруднення території радіоактивними ізотопами дози, яка не перевищує рівня опромінення 0,1 бер за рік.

В'їзд у зони відчуження і безумовного (обов'язкового) відселення для постійного проживання забороняється. Проживання населення у цих зонах доз­воляється лише до завершення відселення. Порядок в'їзду для постійного прожи­вання в зону гарантованого добровільного відселення визначається спеціальним рішенням Кабінету Міністрів України.

Направлення молодих спеціалістів після закінчення вищих навчальних за­кладів, професійних навчально-виховних закладів для роботи в зонах відчужен­ня, безумовного (обов'язкового) і гарантованого добровільного відселення без їх згоди забороняється.

Підставами на відселення громадян з територій, які зазнали радіоактивного забруднення, є положення Концепції проживання населення на територіях України з підвищеними рівнями радіоактивного забруднення внаслідок Чорно­бильської катастрофи. Етапи відселення визначаються Концепцією.

Населення, яке проживає у зоні безумовного (обов'язкового) відселення, підлягає обов'язковому відселенню.

Кожен громадянин, який проживає у зоні гарантованого добровільного відсе­лення, має право на підставі наданої йому об'єктивної інформації про радіаційну

Поиск по сайту: