Енциклопедичний довідник майбутнього адвоката. продаж), суд, визнаючи укладену сторонами угоду недійсною, разом з тим зазна­чає, яка між сторонами була укладена угода

продаж), суд, визнаючи укладену сторонами угоду недійсною, разом з тим зазна­чає, яка між сторонами була укладена угода, що приховувалась, і застосовує пра­вила, які регулюють цю угоду.

28. При визнанні угоди недійсною або розірванні договору у випадках, перед­
бачених законом, стороні повертаються майно чи грошові суми, що були предме­
том угоди. На вимогу заінтересованої сторони належні їй суми можуть бути виз­
начені судом з урахуванням збитків, яких вона зазнала внаслідок інфляції,
майнових вигід, що набула при цьому інша сторона, якою повертається майно
або яка мала його повернути, але не повернула (статті 203, 469 ЦК). Слід визнати
правильною практику судів, які залежно від характеру зобов'язань визначають
вартість майна (послуг, робіт) з урахуванням цін (вартості) на нього в цій місце­
вості на час розгляду справи, а коли йдеться про повернення грошових сум.
враховують ступінь інфляції за даними Мінстату України, якщо угодою не були
встановлені умови використання грошових сум та їх повернення.

Відповідно до ст. 206 ЦПК, присуджуючи майно в натурі, суд має вказати кон­кретну суму його вартості, яку належить стягнути з відповідача, якщо при вико­нанні рішення присудженого майна не буде в наявності. Вказівка в рішенні на те­що в цих випадках майно має бути повернено з урахуванням ступеня інфляції, не відповідає цій нормі.

Визначаючи дійсну вартість майна на час розгляду справи, суд може врахува­ти як висновки експертизи, так й інші докази (документи про рівень ринкових, біржових цін тощо).

29. Згідно зі ст. 419 ЦК при втраті, нестачі або пошкодженні майна, що бую здано на схов, охоронець відшкодовує завдані цим збитки відповідно до обов'яз­ку, передбаченого в законі або договорі. Якщо ж у договорі або в законі такого обов'язку не передбачено, охоронець відповідає за втрату і нестачу майна в розмірі вартості останнього або тієї його частини, якої не вистачає, а за пошкод­ження майна — в розмірі суми, на яку знизилась його вартість. Відшкодування в натурі цим законом не передбачене.

30. При вирішенні спорів, пов'язаних з обміном будинків чи іншого майна, судам слід враховувати, що до договору міни відповідно до ст. 242 ЦК застосову­ються правила про договір купівлі-продажу, якщо інше не випливає зі змісті' відносин сторін. Зокрема, відповідно до ст. 234 ЦК, одержання внаслідок обмін}" речі неналежної якості, якщо її недоліки не були застережені особою, яка давалі річ в обмін, дає особі, що її одержала, підставу вимагати невизнання договору обміну недійсним, а заміни речі, визначеної в договорі родовими ознаками, річчю належної якості, або відповідної доплати, або безоплатного усунення не­доліків речі чи відшкодування коштів, витрачених на їх усунення, або розірванні договору з відшкодуванням збитків, яких зазнала особа у зв'язку з одержанням речі неналежної якості.

31. Відповідно до ст. 18 Декрету Кабінету Міністрів України «Про страхуван­ня» і ст. 19 Закону України «Про страхування», що діє з моменту його опубліку­вання (ГУ — 1996. — 11 квіт), при настанні страхового випадку страхова ор­ганізація зобов'язана здійснити виплату страхової суми або страхового відшкоду­вання за заявою страхувальника, його правонаступника або третіх осіб, визначе­них умовами страхування, у передбачений договором термін. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасну виплату страхової суми (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування.

Поиск по сайту: