АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Допит експерта в суді з метою роз'яснення і доповнення висновку

Суть.Шляхом допиту виявити суперечності між пояснен­ням експерта та його висновком.

Застосування.Відповідно до ст. 60 ЦПК суд має право

запропонувати експерту дати усне пояснення свого висновку. Усне пояснення заносять до протоколу судового засідання, прочитують експертові і ним підписується. Для роз'яснення і доповнення висновку експерта йому можуть бути висунуті запитання (ст. 190 ЦПК).

Реакція людини на однакові явища залежить від її емоцій­ного стану та зовнішніх обставин. Експертне дослідження здійснюється експертом у звичній для нього обстановці. Екс­перт має допоміжні матеріали, може порадитися з колегами, спокійно обміркувати методику та результати експертизи.

Допит в суді - це мікрострес для експерта. Емоційний стан, обстановка, динаміка допиту - все це суттєво відрізняється від умов, у яких проводилася експертиза. Треба враховувати й те, що між експертизою і допитом експерта в суді існує тривалий проміжок часу, заповнений іншими експертними досліджен­нями. У зв'язку з цим, пояснення експерта можуть не повною мірою збігатися із його висновком.

Висновки можуть бути категоричні (позитивні або нега­тивні) та ймовірні (позитивні або негативні). Перші викорис­товуються як докази, другі - мають пошукове, гіпотетичне значення. У доказовому плані вони неефективні. З метою нейтралізації доказової сили категоричні висновки потрібно намагатися змінити на ймовірні.

Хороші практичні рекомендації щодо оцінки висновку екс­перта дають автори навчального посібника «Експертизи в су­довій практиці». Під час допиту експерта перевіряється його компетентність, об'єктивність і незаінтересованість у резуль­татах справи, встановлюється чи не вийшов він за межі своєї компетенції, чи грунтуються висновки на одержаних ним ві­домостях і чи не відбиралися вихідні дані самим експертом, чи достатньо є даних для певних висновків. Підлягають оцінці наукова обгрунтованість висновку, правильність застосуван­ня конкретних методик, їх дозволеність (ким і коли вона ре­комендована, апробована), чи є більш сучасні методики до­сліджень.

Добре було б, якби експерта допитував спеціаліст із тієї ж галузі знань. Залучити його можна як представника зацікавле­ної сторони.

Слід проаналізувати, наскільки логічними є висновки екс­перта, чи на всі питання дано відповіді, зіставити висновки з установленими у справі фактичними даними. Наявність супе­речності між ними може бути підставою для призначення по­вторної експертизи.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 |


Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)