 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Захист права товариства на одержання вкладу
Якщо учасник не сплачує свого вкладу, постає питання про примусове виконання цього обов'язку. Такі справи не належать до поширених, тому що в більшості випадків порушення усувається шляхом вжиття корпоративних заходів впливу. Проте, якщо вони виявилися неефективними, справа може бути розглянута судом.
Основним способом захисту прав товариства є примусове виконання обов'язку зі сплати вкладу учасника в натурі. Тут виникає проблема процесуального характеру: кому саме належить право на такий позов -іншим учасникам чи самій юридичній особі.
Свою правову позицію щодо цього питання Верховний Суд України висловив у постанові від 30.03.2004 р. Суд відзначив, що відносини щодо передачі вкладу до статутного капіталу виникають між учасником товариства і самим товариством, а не між учасниками товариства. Тому заявляти вимоги стосовно виконання зобов'язання з передачі вкладу має право безпосередньо товариство1.
Позиція ВСУ щодо цього питання не безспірна. Вважаємо, що заявляти такі вимоги може як будь-хто з інших учасників, так і саме ТОВ. Зобов'язання, які беруть на себе учасники для створення юридичної особи, є зобов'язаннями на користь третьої особи. Відповідно до ст. 636 ЦК України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свШ обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена в договорі. Виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору.
Вирішуючи спори про спонукання до виконання зобов'язання в натурі, суди повинні виходити з того, що одностороння відмова від вико-
1 Постанова Верховного Суду України від 30.03.2004 р. // Адвокатура. - 2004 р. - № 11.
442 ^§^%^
нання зобов'язань не допускається. Кількість голосів, які належать кожному з учасників тут не враховується, оскільки всі сторони договору є рівними між собою.
Під час розгляду таких позовів слід мати на увазі, що це спір між учасниками, а тому до справи слід залучати їх усіх як третіх осіб.
3.3.15. Документальне оформлення сплати вкладу
Відповідно до ч. 4 ст. 52 Закону України «Про господарські товариства» учаснику ТОВ, який повністю вніс свій вклад, видається свідоцтво товариства.
Свідоцтво про внесення вкладу - це документ довільної форми, в якому слід зазначити найменування товариства, прізвище, ім'я та по батькові учасника, котрому воно видане, суму вкладу, розмір частки в статутному капіталі, дату повної сплати. Свідоцтво підписується головою товариства і скріплюється печаткою товариства. Переважна більшість товариств таких свідоцтв учасникам не видає, оскільки потреба в ньому майже не виникає. Один із випадків, коли таке свідоцтво може знадобитися учаснику,- нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі.
Іншими документами, котрі засвідують сплату вкладу, можуть бути платіжні документи, прибуткові касові ордери, акти приймання-передачі майна. На думку Держкомпідприємництва, у випадку перетворення дочірнього підприємства на ТОВ документом про підтвердження формування статутного капіталу цього товариства може бути передаточний баланс, оформлений відповідно до чинного законодавства1.
Поиск по сайту: