Статут AT

Статут AT має містити, крім загальноприйнятих відомостей про на­йменування, місцезнаходження корпорації та її припинення, ще такі інформативні та регулюючі блоки: (а) управління корпорацією (види органів, порядок їх формування, компетенція, прийняття рішень тощо); (б) порядок формування майна корпорації (статутного або складеного капіталу, його збільшення або зменшення); (в) порядок реалізації учас­никами своїх прав (майнових та немайнових).

Вимоги, що містяться у ст. 154 ЦК, до статуту АГ, були прокоменто­вані вище. До цього слід додати, що враховуючи численні дозволи, що містяться в Законі «Про акціонерні товариства», врегулювати ті чи інші аспекти діяльності товариства, порядок та механізм реалізації прав акціонерів, а іноді навіть самі ці права в статуті, доцільно вказати на те, які саме норми Закону при цьому мають ураховуватися.

Оскільки у ст. 145 та 159 ЦК та ст. 33 Закону України «Про акціонерні товариства» встановлюється невичерпний перелік питань, що становлять

виключну компетенцію загальних зборів учасників та акціонерів з перед­баченням можливості розширити у статуті їх коло, це можна використати при розробленні статутів або внесенні до них змін і доповнень.

У статуті можна передбачити й передачу деяких питань з компетенції вищого органу до компетенції інших органів корпорації - виконавчого або контрольного. Слід лише мати на увазі, що питання виключної компетенції такій передачі не підлягають.

У статуті можна передбачити прийняття рішення загальними збора­ми методом опитування. Слід ураховувати, що цей метод прийняття рішень може застосовуватися лише за наявності відповідного положен­ня в статуті AT (ст. 48 Закону «Про акціонерні товариства») і за умов, якщо кількість акціонерів не перевищує 25 осіб.

При позитивному вирішенні цього питання у принципі слід одно­часно передбачати в статуті саму процедуру опитування, зокрема, над­силання учасникам проекту рішення або питань для голосування, уста­новлення строку, протягом якого учасники мають відреагувати на це, передбачити письмову форму відповіді, строк інформування учасників про прийняте рішення, порядок оформлення результатів такого опиту­вання та ін.

Суттєві особливості управління в AT з одним акціонером вимагають урахування з відповідним врегулюванням їх в статуті, де слід передба­чити порядок здійснення цим учасником своїх функцій, порядок прий­няття ним рішень, порядок оформлення цих рішень.

У статутах врегульовуються й численні особливості управління в знач­них та дрібнихАТ, публічних та приватних АГ, що у відсутність диферен­ціації в законодавчому регулюванні викликає нагальну потребу.

Мають свої особливості порівняно з АГ і так звані державні AT. Основною їх відмінністю є відсутність у них вищого органу як такого, у зв'язку з чим вирішення питань, віднесених до компетенції вищого органу, до скликання перших загальних зборів акціонерів покладаєть­ся на органи виконавчої влади або наглядову раду¹. Це ускладнює правозастосування, оскільки в чинному законодавстві відсутні спеці­альні норми, які 6 регулювали особливості порядку управління дер-' Узагальнення судової практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням Закону України «Про господарські товариства» у частині регулювання діяльності акціонерних товариств, зроблені судовою палатою в цивільних справах ВСУ 01. 01. 04 р. // Архів Верховного Суду України.

жавними AT до продажу їх акцій. Такі особливості регулюються, як правило, в їх статутах.

Важливим є питання врегулювання у статуті порядку формування виконавчого органу корпорації. Адже у ст. 52 як компетенція наглядової ради передбачаються обрання та відкликання повноважень голови і членів виконавчого органу, що при порівнянні зі ст. 59 викликає питан­ня та різні варіанти їх вирішення.

Вагомими і значущими є питання заміни померлого члена виконав­чого органу, особливо якщо це одноособовий орган. Для колегіального ж органу не менш значущим є поступова ротація його членів.

Для всіх АГ істотне значення набуває врегулювання питань відпові­дальності, про що зазначається тільки загальним чином у ч. 4 ст. 92 ЦК.

У статуті АГ доцільно врегулювати порядок оцінки і внесення май­нових вкладів (оплати акцій майном). Можливо, є сенс закріпити у статуті положення щодо залучення суб'єкта оціночної діяльності для проведення експертної оцінки майнового вкладу. Особливого значення це набуває в разі внесення якоїсь унікальної технології, ноу-хау, інших об'єктів інтелектуальної власності. Підвищується значущість такого підходу при створенні інноваційних компаній.

Хоча залучення суб'єкта оціночної діяльності передбачено в ст. 8 За­кону «Про акціонерні товариства», є потреба в урегулюванні порядку затвердження наглядовою радою ринкової вартості майна (цінних папе­рів), адже така вартість лише визначається на засадах незалежної оцінки (ч. 1 ст. 8 Закону) і має бути затверджена наглядовою радою (ч. З ст. 8).

Бажано в статуті врегулювати нюанси реалізації акціонерами права на інформацію - яку інформацію можуть одержати акціонери, від кого, в який строк, в якому вигляді, які заборони можливі при цьому.

Стаття 13 Закону «Про акціонерні товариства» вимагає зазначення в статуті АГ про наявність переважного права акціонерів приватного товариства на придбання його акцій, які пропонуються їх власником до продажу третій особі, та визначення порядку їх реалізації.

Поиск по сайту: