Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, i нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь

Алилуя, алилуя, алилуя; слава тобі, Боже! (3)

Господи, помилуй (3).

Слава: тропар навечір’я (глас 4) Записувалась колись у Вифлеємі Марія з праведним Йосифом,* була бо з роду Давида.* Вона носила в лоні своїм безсіменно Зачатого.* Коли настав ій час родити,* і не знайшлося жодного місця у заїзді,* тоді вертеп став Цариці пишною палатою.* Христос родиться,* щоб воскресити впалу колись людську природу.

І нині: Як нам називати тебе, Благодатна?* Небом? – Ти бо випромінила Сонце Правди.* Раєм? – Ти бо виростила вам Квіт нетління.* Дівою – Ти бо зосталася нетлінна.* Чистою Матір’ю? – Ти бо носила у святих обіймах твоїх Сина, всіх Бога.* Його ж моли, щоб спас душі наші.

Стихири св. Софронія Єрусалимського

(глас 8, самогласний) Готуйся, Вифлеєме, добре приберіться ясла!* Вертепе, привітай бо Істина прийшла,* тінь минула і Бог від Діви появився людям,* прийнявши нашу подобу і обожествивши тіло.* Тому Адам відновлюється з Євою, взиваючи:* Боже змилування з’явилось на землі, щоб спасти рід наш.

Стих: Бог прийде з півдня, i Святий – з гори,* вкритої тінистим гаєм.

(глас 3, самогласний) Нині має сповнитись пророче слово, таїнственно провіщене:* І ти, Вифлеєме, земле Юди, нічим не меншим назвешся між містами, бо готуєш вертеп.* Із тебе бо мені вийде Володар народів у плоті,* від Діви отроковиці, Христос Бог,* який пастиме людей своїх, нового Ізраїля;* його ж всі величаймо.

Слава, і нині: (глас 8, самогласний) Так промовляє Йосиф до Діви:* Маріє, що це сталося з тобою?* Не розумію, дивуюся і жахаюся.* Тому тебе негайно тайком покидаю.* Маріє, як сталося те, що я бачу в тобі?* Замість чести – сором; замість радости – скорботу;* замість того, щоб хвалитися, ти докір мені принесла.* Я вже не витерплю ганьби від людей,* бо від священиків, із храму Господнього, я прийняв тебе непорочною,* а нині що це я бачу.

Диякон: Будьмо уважні.

Священик:Мир всім.

Диякон: Премудрість, будьмо уважні.

Прокімен, глас 4

Господь сказав мені: Ти син мій,* я сьогодні народив тебе.

Стих: Проси в мене, і я дам тобі народи в спадщину, і кінці землі тобі в посілість.

Диякон: Премудрість.

Читець:З книги пророка Міхея читання.

Диякон: Будьмо уважні.

Читець: Так сказав Господь: Ти ж, Вифлеєме-Ефрато, занадто малий єси, щоб бути між тисячами Юди. З тебе вийде мені той, хто має бути Володарем в Ізраїлі; його походження із давніх-давен, з днів споконвічних. Тому він лишить їх до часу, коли породить та, що має родити; і тоді останок їхніх братів повернеться до синів Ізраїля. І він стоятиме й пастиме у Господній силі та величі імени Господа, Бога свого. Вони сидітимуть, бо він тоді буде великим аж до кінців землі (5, 1-3).

Диякон: Премудрість.

Читець:До Євреїв послання святого апостола Павла читання.

Диякон: Будьмо уважні.

Читець: Багаторазово й багатьма способами Бог говорив колись до батьків наших через пророків. За останніх же оцих днів він говорив до нас через Сина, якого зробив спадкоємцем усього і яким створив віки. Він – відблиск його слави, образ його істоти, – підтримуючи все своїм могутнім словом, здійснив очищення гріхів і возсів праворуч величі на вишині, ставши від ангелів стільки вищим, оскільки успадкував визначніше від них ім'я. Кому бо з ангелів він коли мовив: «Син мій єси, я сьогодні породив тебе?» І ще: «Я буду йому за Отця, а він буде мені за Сина?» Коли ж знов уводив Первородного у світ, то каже: «Нехай поклоняться йому всі ангели Божі.» А щодо ангелів мовить: «Той, хто вітри своїми вісниками вчиняє, а полум'я вогненне – слугами своїми.» А до Сина: «Престол твій, Боже, віковічний, і берло правоти - берло твого царства. Ти полюбив справедливість і зненавидів беззаконність, тому помазав тебе, Боже, Бог твій єлеєм радости понад твоїх співучасників.» І: «Ти, Господи, напочатку заснував землю і небеса – діло рук твоїх. Вони загинуть, ти ж перебуваєш; усі, мов одежа, постаріються. Ти їх, неначе одежину, згорнеш і, немов одежа, вони зміняться. Ти ж – той самий, і літа твої не скінчаться» (1, 1-12).

Диякон: Премудрість, прості, вислухаймо святого Євангелія.

Священик:Мир всім.

Хор: І духові твоєму.

Священик: Від Матея святого Євангелія читання.

Хор: Слава тобі, Господи, слава тобі.

Диякон: Будьмо уважні

Священик: Народження Ісуса Христа відбулося так: Марія, його мати, була заручена з Йосифом; але, перед тим, як вони зійшлися, виявилося, що вона була вагітна від Святого Духа. Йосиф, її чоловік, бувши праведний і не бажавши її ославити, хотів тайкома її відпустити. І от, коли він це задумав, ангел Господній з'явився йому уві сні й мовив: «Йосифе, сину Давида, не бійсь узяти Марію, твою жінку, бо те, що в ній зачалось, походить від Святого Духа. Вона породить сина, і ти даси йому ім'я Ісус, бо він спасе народ свій від гріхів їхніх.» А сталося все це, щоб здійснилось Господнє слово, сказане пророком: «Ось, діва матиме в утробі й породить сина, і дадуть йому ім'я Еммануїл, що значить: З нами Бог.» Прокинувшись від сну, Йосиф зробив, як звелів йому ангел Господній: прийняв свою жінку; та не спізнав її, аж поки породила сина, і він дав йому ім'я Ісус (1, 18-25).

Хор: Слава тобі, Господи, слава тобі.

І одразу читається:

Стопи мої спрямуй за твоїм словом,* і ніяке беззаконня нехай не запанує наді мною.* Визволь мене від людської обмови,* і я твої заповіді пильнуватиму.* Світи своїм обличчям на слугу твого,* і навчи мене установ твоїх.* Нехай наповняться уста мої хвалою твоєю, Господи,* щоб оспівувати славу твою, увесь день величність твою.

Святий Боже: Пресвята Тройце: Отче наш:

Кондак навечір’я (глас 3) Дiва сьогодні йде, щоб невимовно родити у вертепі споконвічне Слово.* Радiйте на світі всі, почувши це,* i разом з ангелами й пастирями прославляйте споконвічного Бога,* що бажає появитися дитятком.

Господи, помилуй (40).

Священик: Ти, що повсякчас і кожної години на небі й на землі приймаєш поклін і славу, Боже добрий, довготерпеливий і многомилостивий, що праведних любиш, і грішних милуєш, і всіх кличеш до спасіння, заради обіцянки майбутніх благ! Прийми, Господи, в цю хвилину й наші молитви і спрямуй життя наше до твоїх заповідей. Душі наші освяти, тіла очисти, думки наші направ, розум очисти й протверези, і визволь нас від усякої скорботи, лиха й слабування. Захисти нас святими ангелами твоїми, щоб ми, їх охороною збережені й напоумлені, осягнули єдність віри та зрозуміння неприступної твоєї слави, бо ти благословенний на віки вічні.

Хор: Амінь.

Господи, помилуй (3).

Поиск по сайту: