АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Ніяке лихо до тебе не приступить, ніяка кара не підійде близько намету твого

Читайте также:
  1. А. Близько 1л

Бо ангелам своїм він повелить про тебе,* щоб берегли тебе на всіх твоїх дорогах.

І на руках тебе носитимуть,* щоб не спіткнулася нога твоя об камінь.

На гада й змія будеш наступати,* розтопчеш лева й дракона.

Тому, що вій виявив свою любов до мене,* я його врятую; я вивищу його, бо він знає моє ім’я.

Візве до мене, і я озвусь до нього;* я буду з ним у скруті, я його визволю і його прославлю.

Довгим віком його насичу* і явлю йому моє спасіння.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, i нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Алилуя, алилуя, алилуя; слава тобі, Боже! (3)

Господи, помилуй (3).

Слава: тропар навечір’я (глас 4) Записувалась колись у Вифлеємі Марія з праведним Йосифом,* була бо з роду Давида.* Вона носила в лоні своїм безсіменно Зачатого.* Коли настав ій час родити,* і не знайшлося жодного місця у заїзді,* тоді вертеп став Цариці пишною палатою.* Христос родиться,* щоб воскресити впалу колись людську природу.

І нині: Тому, що не маємо сміливости задля великих гріхів наших,* ти, Богородице Діво, Народженого від тебе благай,* бо вельми могутня молитва Матері до милосердя Владики.* Не погордуй благаннями грішних, Всечиста,* бо милостивий і спасти може той,* хто й страждати за нас ізволив.

 

Стихири св. Софронія Єрусалимського

(глас 1, самогласний) Прийдіть, вірні, і з побожністю дивімся на Божий прихід з висоти,* який з’являється нам у Вифлеємі.* Очистивши ум, замість мира* дбайливо приготуймо різдвяні духовні скарби чеснот* і кажім: Слава на висотах Богу в Тройці, який появив людям благовоління* і, як чоловіколюбець, спас Адама* від первородного прокляття.

Стих: Бог прийде з півдня, i Святий – з гори,* вкритої тінистим гаєм.

(глас 4, самогласний) Слухай, небо, і почуй, земле,* нехай захитаються основи землі, нехай тремтять глибини її:* ось бо Бог і Творець вдягнувся у створену ним плоть,* і той, хто могутньою рукою створив усе, стає плодом утроби.* О яка глибина багатства, премудрості і розуму Божого;* які незбагненні присуди його і недослідимі путі його!

Слава, і нині: (глас 5, самогласний) Прийдіть, визнавці Христа,* побачимо чудо, що дивує й перевищує всякий розум,* і, побожно оспівуючи, з вірою поклонімося!* Сьогодні до Вифлеєму приходить вагітна Діва, щоб родити Господа,* хори ж ангельські супроводжують її.* Бачивши це Йосиф, з нею заручений, виголошує.* Що це за таємниця дивна в тобі, Діво,* і як ти маєш родити, не знаючи мужа?

Диякон: Будьмо уважні.

Священик: Мир всім.

Диякон: Премудрість, будьмо уважні.

Прокімен, глас 4

Із себе перед зірницею породив я тебе* - клявся Господь і каятись не буде.

Стих: Сказав Господь Владиці моєму: Засядь праворуч мене.

 

Диякон: Премудрість.

Читець: З книги пророка Ісаї читання.

Диякон: Будьмо уважні.

Тоді заговорив Господь знову до Ахаза, кажучи: «Проси собі знаку в Господа, Бога твого, або глибоко з-під землі, або вгорі високо!» Ахаз же відказав: «Не проситиму і не буду спокушати Господа.» Тоді він сказав: «Слухайте ж, доме Давида: мало з вас докучати людям, що докучаєте ще й Богові моєму? Оце ж сам Господь дасть вам знак: Ось дівиця зачала, і породить сина і дасть йому ім'я Еммануїл, що означає: з нами Бог. Знайте ж, народи, та тремтіть! Вважайте, всі далекі землі! Озбройтесь та тремтіть! Озбройтесь та тремтіть! Задумуйте задуми, та вони не вдадуться; давайте накази, та вони не здійсняться, бо з нами Бог». (7, 10-14; 8, 9-10).

Диякон: Премудрість.

Читець: До Євреїв послання святого апостола Павла читання.

Диякон: Будьмо уважні.

Читець: «Ти, Господи, напочатку заснував землю і небеса - діло рук твоїх. Вони загинуть, ти ж перебуваєш; усі, мов одежа, постаріються. Ти їх, неначе одежину, згорнеш і, немов одежа, вони зміняться. Ти ж - той самий, і літа твої не скінчаться.» До кого з ангелів він коли мовив: «Сідай праворуч мене, доки не покладу твоїх ворогів підніжком під твої ноги?» Хіба ж не всі вони служебні духи, що їх посилають до послуг тим, які мають успадкувати спасіння? Тому ми мусимо вважати дуже пильно на те, що почули, щоб, бува, нас не знесло з дороги. Бо коли слово, оголошене ангелами, було таке зобов'язуюче, що всякий його переступ і непослух приймав справедливу кару, то як утечемо ми, коли занедбаємо таке велике спасіння? Воно, спочатку проповідане Господом, було підтверджене нам тими, що його чули. (1, 10 - 2,3).

Диякон: Премудрість, прості, вислухаймо святого Євангелія.

Священик: Мир всім.

Хор: І духові твоєму.

Священик: Від Матея святого Євангелія читання.

Хор: Слава тобі, Господи, слава тобі.

Диякон: Будьмо уважні.

Священик: Коли Ісус народився у Вифлеємі Юдейськім, за днів Ірода царя, мудреці прийшли в Єрусалим зо Сходу і спитали: “Де цар юдейський, що оце народився? Бо ми бачили його зорю на сході й прийшли йому поклонитись.” Почувши це цар Ірод, стривожився, і ввесь Єрусалим з ним. Зібравши всіх первосвящеників та книжників народних, він випитав у них, де Христос має народитися. Вони йому сказали: “У Вифлеемі Юдейськім, бо так написано пророком: І ти, Вифлеєме, земле Юди, нічим не менша між містами Юди, бо з тебе вийде вождь, що буде пасти мій народ, Ізраїля.” Тоді Ірод, покликавши тайкома мудреців, випитав у них пильно про час, коли зоря з'явилась, і відіслав їх у Вифлеем, кажучи: “Ідіть та розпитайтесь пильно про дитя, і коли знайдете, сповістіть мені, щоб я теж пішов йому вклонитись.” Вислухали вони царя і пустилися в дорогу. І ось зоря, що її бачили на сході, йшла перед ними, аж поки не підійшла й не стала зверху, де було дитятко. Побачивши зорю, зраділи радістю вельми великою. Увійшли до хати й побачили дитятко з Марією, матір'ю його, і, впавши ниць, поклонились йому; потім відкрили свої скарби й піднесли йому дари: золото, ладан і миро. І попереджені вві сні до Ірода не завертати, пустились іншою дорогою у край свій. (2, 1-12).

Хор: Слава тобі, Господи, слава тобі.

І одразу читається:

Негайно пошли нам щедроти твої, Господи,* бо зубожіли дуже ми.* Поможи нам, Боже, Спасителю наш,* задля слави імени твого.* Господи, визволь нас* і очисти гріхи наші задля імени твого.

 

Святий Боже: Пресвята Тройце: Отче наш:

Кондак передсвяття (глас 3) Дiва сьогодні йде, щоб невимовно родити у вертепі споконвічне Слово.* Радiйте на світі всі, почувши це,* i разом з ангелами й пастирями прославляйте споконвічного Бога,* що бажає появитися дитятком.

Господи, помилуй (40).

Священик: Ти, що повсякчас і кожної години на небі й на землі приймаєш поклін і славу, Боже добрий, довготерпеливий і многомилостивий, що праведних любиш, і грішних милуєш, і всіх кличеш до спасіння, заради обіцянки майбутніх благ! Прийми, Господи, в цю хвилину й наші молитви і спрямуй життя наше до твоїх заповідей. Душі наші освяти, тіла очисти, думки наші направ, розум очисти й протверези, і визволь нас від усякої скорботи, лиха й слабування. Захисти нас святими ангелами твоїми, щоб ми, їх охороною збережені й напоумлені, осягнули єдність віри та зрозуміння неприступної твоєї сливи, бо ти благословенний на віки віків.

Хор: Амінь.

Господи, помилуй (3).

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, i нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Чеснішу від херувимів* і незрівнянно славнішу від серафимів,* що без зотління Бога Слово породила,* сущу Богородицю, тебе величаємо.

Іменем Господнім благослови, отче!

Священик: Боже, змилуйся над нами і благослови нас, світлом лиця твого осяй нас і помилуй нас.

Хор: Амінь.

 

Молитва Шостого часу

Священик: Боже й Господи сил і всього творіння Сотворителю! Ти з милосердя і незрівнянної милости твоєї послав на спасіння роду нашого єдинородного Сина твого, Господа нашого, Ісуса Христа, і дорогоцінним його хрестом розписку гріхів наших розірвав і переміг начало й владу темряви. Тож, Владико чоловіколюбний, прийми від нас грішних ці вдячні і благальні молитви, і визволь нас від усякого згубного й темного гріха, і від усіх видимих і невидимих ворогів, що бажають вчинити нам зло. До страху твого прикуй тіла наші й не допусти сердець наших до слів, або помислів лукавих, але любов’ю твоєю пройми душі наші, щоб, повсякчас на тебе дивлячись і світлом твоїм керуючись, бачили тебе, неприступне й вічне світло, та щоб невпинно хвалу й подяку віддавали тобі: безначальному Отцеві з єдинородним твоїм Сином і всесвятим, і благим, і животворним твоїм Духом, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Хор: Амінь.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.)