Висновки до розділу. Відповідно до ст.1 Закону України “Про страхування” страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб

Відповідно до ст.1 Закону України “Про страхування” страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавст­вом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадя­нами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Страхування, як особливий вид фінансової діяльності, має конкретні призначення, які сприяють ефективному цілеспрямованому використанню страхових послуг як дієвого інструменту в конкретних сегментах ринко­вої економіки. Основні призначення страхування – захисне, накопичувальне, інвестиційно-зберігальне, розподільче, стабілізуюче, міжнародне фінансове.

Страхування втілює в собі ідею попередження, захисту та безпеки. Зміст страхування розкривається в його функціях, таких, як: ризикова, створення й використання страхових резервів (фондів), заощадження коштів, превентивна, інвестиційна.

Класифікація страхування можлива: а) за історичними ознаками (пов’язана з етапами розвитку страхування); б) за економічними ознаками: спеціалізація, об’єкти страхування, рід небезпек, статус страхувальника, статус страховика; в) за юридичними ознаками: вимоги міжнародних угод і внутрішнього законодавства та форма проведення (під якою фактично розуміються підстави виникнення).

Класичною для цивільного права може вважатися класифікація, запропонована О.С. Іоффе за такими критеріями як: суб’єкт (з участю фізичних чи юридичних осіб), об’єкт страхової охорони (майнове і особисте страхування) та джерело виникнення (добровільне і обов’язкове).

Об’єктом страхування (страхового правовідношення) повинно бути благо, що існує в процесі здійснення таких відносин, завжди має корисність і, можливо, вартість. Виділяють чотири можливі об’єкти страхування: а) страхова виплата; б) річ і особисті блага; в) страховий інтерес; г) страхова послуга.

Слід зазначити, що об’єкти страхової охорони не є об’єктами страхування.

На нашу думку, доцільно було б дати страховому інтересу легальне визначення шляхом внесення відповідних доповнень у страхове законодавство (додатково ввести в ЦК України та Закон України “Про страхування” спеціальну статтю) закріпивши наступне положення “Страховий інтерес – суб’єктивне відношення особи (фізичної або юридичної), яке обумовлене об’єктивною потребою в збереженні об’єкта страхової охорони, та з втратою якого особа може зазнати шкоди (матеріальної чи моральної) при настанні певної страхової події”.

Страхування як спосіб забезпечення зобов’язань виступає саме у вигляді добровільного страхування відповідальності.

Поиск по сайту: