Висновки. Отже, аналізуючи реферат, редактор повинен перевірити, наскільки логічно побудовано текст, чи не порушуються у ньому закони та правила формальної логіки

Отже, аналізуючи реферат, редактор повинен перевірити, наскільки логічно побудовано текст, чи не порушуються у ньому закони та правила формальної логіки.

Багато помилок та недоліків пов’язано з порушенням логічних правил поділу та визначення понять.

Правилами поділу понять:

а)співмірності поділу; б)єдиного принципу поділу; в) взаємовиключення членів поділу;

г) правило безперервності поділу.

Щоб визначення було правильним, необхідно дотримуватись таких правил:

а) визначення повинно бути співмірним; б) визначення не повинно робити кола; в) визначення має бути чітким.

Текст буде визначеним, несуперечливим, послідовним та обґрунтованим, якщо будуть виконуватися основні закони формальної логіки:

а) закон тотожності; б) закон суперечності; в) закон виключеного третього; г) закон достатньої підстави.

Недоречності виникають і при недотриманні правил побудови категоричного умовиводу.

Правила термінів

а) у кожному силогізмі має бути три і тільки три терміни — не більше і не менше;

б) середній термін має бути розподіленим (узятим у повному обсязі) хоча б одному із засновків;

в) термін, не розподілений у засновку, не може бути розподіленим у висновку.

Правила засновків

г) із двох заперечних засновків не можна зробити ніякого висновку;

д) якщо один засновок заперечний, то й висновок має бути заперечним;

е) із двох часткових засновків не можна зробити ніякого висновку;

є) якщо один із засновків частковий, то й висновок має бути частковим.

У текстах рефератів можуть міститися усілякі доведення та спростування, які теж мають відповідати певним правилам:

Правила стосовно тези

а) Теза має бути чітко і ясно сформульована. б) Теза протягом доказу (або спростування) має залишатися однією й тією ж.

Правила стосовно аргументів

в) Аргументи мають бути судженням істинним. г) Аргументи мають бути достатньою основою для тези.

д) Доведення не має заключатися в коло.

Для виявлення та усунення логічних помилок редакторові насамперед потрібно виявити логічні зв’язки у структурі даного тексту та перевірити правильність цих зв’язків.

До прийомів виділення логічних зв’язків можна віднести мислене виділення слів або знаків пунктуації, що виражають характер логічних зв’язків; та співставлення суджень чи понять, логічний зв’язок між якими словесно чи пунктуаційно не виражений; співставлення визначуваної та визначальної частини у визначеннях; співвіднесення членів одного ряду із узагальнюючим словом та між собою; чітке виділення суджень та згортання їх до якомога простіших; відновлення опущених ланок; співставлення підстави та висновків, співставлення тези та аргументу; співставлення суджень про один і той же предмет протягом одного реферату.

Таким чином, аналіз логічної структури реферату та її виправлення є дуже важливим завданням редактора. Він вимагає осмислити твір у цілому, для чого необхідні не тільки конкретні знання та професійні навички, але й висока культура мислення, яка значною мірою виробляється під вивченням формальної логіки. Тому знання законів і правил логіки повинно розглядатися як необхідний компонент професійної майстерності редактора.

Підбиваючи підсумки, можна сказати, що під час редакторського аналізу визначення понять, формально-логічні методи озброюють редактора об’єктивними критеріями оцінки рукопису, а отже, спрощують завдання правки.

Використана література

1. Абрамович А.В., Лазаревич Э.А. Практикум по литературному редактированию. – М.: Изд-во Московского у-та, 1974. – 432 с.

2. Блюменау Д.И. Проблемы свертывания научной информации. – Л.: Наука,1982. – 168 с.

3. Гетманова А.Д. Учебник по логике. – М.: ЧеРо,2000.– 304 с.

4. ГОСТ 7.9-95 (ИСО 214-76). Реферат и аннотация. Общие требования.

5. Жанры информационной литературы: Обзор, Реферат / А.А.Гречихин, И.Г.Здоров, В.И.Соловьев. – М.: Книга,1983. – 320 с.

6. Жеребкін В.Є. Логіка. – К.: Знання,1998.– 256 с.

7. Іванченко Р.Г. Літературне редагування.– К.: «Вища школа»,1983.– 247 с.

8. Каплан Г.Д Редактирование отраслевой литературы. – М.: Искусство, 1961. – 208 с.

9. Леонов В.П. Реферирование научно-технической литературы.–Л: Ленингр. госуд. ин-т культуры,1982.–84с.

10. Лихтенштейн Е.С. Редактирование научной книги. – М.: Искусство,1957. – 272 с.

11. Лихтенштейн Е.С. Редактирование научной технической литературы и информации. – М.: Высшая школа,1974. – 312 с.

12. Логика и системные методы анализа научного знания: Тезисы докладов к IX Всесоюзн. совещанию по логике, методологии и философии науки. Харьков, 8-10/Х,1986.– М.,86

13. Логика и язык: Сборник научных трудов. – М.: Центр. совет философских (методологических) семинаров при президиуме АН СССР,1985. – 139 с.

14. Мильчин А.Э. Методика редактирования текста. – М.: Книга,1980. – 320 с.

15. Научная литература: Язык, стиль, жанры / отв. ред. Цвиллинг М.Я. – М.: Наука, 1985. – 335 с.

16. Партико З.В. Загальне редагування: нормативні основи. – Львів: Афіша,2001. – 416 с.

17. Редактирование отдельных видов литературы/Под ред. Сикорского Н.М.–М.: Высшая школа,1973.– 336с.

18. Реферирование в общественных науках. Теория и методика. – М.Наука, 1982/ под ред. В.А. Виноградовой, Ф.М. Березиной, С.К.Виленской и др. – 160 с.

19. Свинцов В. И. Логические основы редактирования.– М.: «Книга»,1972. – 272 с.

20. Свинцов В. И. Смысловой анализ и обработка текста. – М.: «Книга»,1979.– 272 с.

21. Сенкевич М.П. Стилистика научной речи и литературное редактирование научных произведений.–М.:Высшая школа,1984.– 320с.

22. Сикорский Н. М. Теория и практика редактирования.– М.: «Высшая школа»,1980.– 328 с.

23. Тейз А., Грибомон П., Луи Ж. и др. Логический подход к искусственному интеллекту: от классической логики к логическому программированию. – М.: Мир, 1990. – 432 с.

24. Тофтул М.Г. Логіка: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: ВЦ «Академія»,1999.–336 с.

25. Целищев В.В., Карпович В.Н., Поляков И.В. Логика и язык научной теории. – Новосибирск: Наука,1982– 192с.

Поиск по сайту: