Визначення мовної агресії

«Все тече. Все змінюється», - казали древні. Змінюється життя, змінюються люди, змінюється їхня мова. Кінець ХХ – початок ХХІ сторіччя в історії російської літературної мови – час «прискорення» мовного розвитку, і цим пояснюється підвищений інтерес лінгвістів до процесів, що відбуваються на межі двох тисячоліть, в тому числі до семантичних, стилістичних змін. Ці перетворення досить багатогранні і часом несподівані. Мовна агресія - наслідок таких перетворень.

Феномен агресії привертав і привертає увагу фахівців різних областей: політиків, соціологів, психологів, філософів. Великий інтерес цей феномен становить і для мовознавців.

Мовна агресія – це порушення норм культури мови.

Норма – правила використання мовних засобів в певний період розвитку літературної мови. Мовні норми – явище історичне. Деякі з них були вироблені давно й зберіглися до теперішнього часу, а деякі змінились [8, 243].

Щоб розглядати особливості мовної агресії, її прояви, ми повинні спочатку дати визначення поняття і показати думки різних дослідників з цього приводу.

Слово «агресія» набуває активність в російській мові з середини 30-х років XX століття. Уперше цей термін з’являється в Тлумачному словнику російської мови у чотирьох томах під редакцією Д. Н. Ушакова. Там подається наступне визначення: «агрессия (полит.) – наступление, нападение, агрессивное отношение к чему-то» [22, 14].

Є чимало визначень мовної агресії, і набір ознак в них різний, це, мабуть, виникає через те, що більш загальний термін – «агресія» має безліч визначень.

Ю.М. Антонян поділяє агресію на два види: так звана «жорстока» агресія і «нежорстока». Він визначає агресію з морально-нейтральних позицій і говорить про те, що агресія - це «не только бесполезное и разрушительное насилие, это еще и способ выживания, действия». Ю. М. Антонян вважає, що агресивні дії далеко не завжди носять жорстокий характер, але будь-яка жорстокість агресивна [3].

Л. М. Семенюк дотримується іншої думки і визначає агресію як цілеспрямовану руйнівну поведінку, що суперечить всім нормам людського існування і завдає шкоди, а часто фізичного збитку, психічного стресу (переживання, стан страху, пригніченості і т. д.) об'єктам нападу. Науковець пропонує наступне визначення агресії: «агрессия – это мотивированные внешние действия, которые нарушают нормы и правила сосуществования, которые наносят вред, приносят боль и страдания людям». [21]

У своїй роботі «Стилистический анализ как основа лингвистической экспертизы конфликтного текста» Т. В. Чернишова пише: «Некоторые исследователи говорят о языковой агрессии как о превышении границ огрубления и вульгаризации литературного языка, которые проявляются в перенасыщенности текста ненормативной лексикой (ругательной, с установкой на грубость образа), негативной оценкой личности через использование ярлыков, чрезмерной экспансией иноязычных слов и нарушением языковых норм, ситуативно и стилистически не оправданных» [24].

В. Ю. Апресян у роботі «Имплицитная агрессия в языке» дає таке визначення: «под «языковой агрессией» мы будем понимать все типы негативного или критического отношения говорящего к адресату, выраженные при помощи языковых средств» [4].

У словарі термінів агресії Д. В. Жмурова подається наступне визначення вербальної (мовної) агресії: «вербальна агресія - символічна форма агресії у вигляді заподіяння психологічної шкоди з використанням переважно вокальних (крик, зміна тону) і вербальних компонентів мови (образи і т. п.)». Виражається вона за допомогою лексів агресії. Лекси агресії - слова і словосполучення, що служать для вираження агресивності в письмовій або усній мові [11].

Таким чином, ми бачимо, що кількість визначень мовної агресії дуже велика. Багато науковців звертаються до мовної агресії у своїх працях, і всі вони підходять до визначення цього терміна з різних боків. Ми ж у своїй роботі будемо визначати мовну агресію як форму мовної поведінки, що порушує норми і правила культури мови та негативно впливає на адресата.

Поиск по сайту: