 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Підстави для настання адміністративної відповідальності
| № | Вид порушення (підстава для відповідальності) | Санкція | |||||||
| Стаття 160. Торгівля з рук у невстановлених місцях | |||||||||
| Торгівля в містах з рук на вулицях, площах, у дворах, скверах та в інших невстановлених місцях | Штраф у розмірі від одного до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян | ||||||||
| Торгівля з рук у невстановлених місцях промисловими товарами. | Штраф у розмірі від шести до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян | ||||||||
| Стаття 160-2. Незаконна торговельна діяльність | |||||||||
| Здійснення угод купівлі-продажу товарів чи інших предметів з ухиленням від реєстрації в установленому порядку з метою одержання неконтрольованого державою прибутку, якщо розмір цього прибутку не перевищує семи з половиною мінімальних розмірів заробітної плати | Штраф у розмірі від п'яти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян | ||||||||
| Стаття 162. Порушення правил про валютні операції | |||||||||
| Незаконні скуповування, продаж, обмін, використання валютних цінностей як засобу платежу або як застави, якщо вартість предмета незаконної операції не перевищує вісімнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян | Штраф у розмірі від тридцяти до сорока чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян | ||||||||
| Стаття 164. Порушення порядку заняття підприємницькою діяльністю | |||||||||
| Заняття підприємницькою діяльністю без державної реєстрації чи без спеціального дозволу (ліцензії), якщо його отримання передбачене законодавством. | Штраф у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва і сировини чи без такої | ||||||||
| Стаття 164-1. Ухилення від подання декларації про доходи | |||||||||
| Ухилення від подання декларації про доходи від заняття кустарно-ремісничим промислом, іншою індивідуально-трудовою діяльністю чи інші доходи, що обкладаються прибутковим податком, та в інших випадках, коли подання декларації передбачене законодавством, або несвоєчасне подання декларації чи включення до неї завідомо перекручених даних | Попередження або накладання штрафу в розмірі від шести до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян | ||||||||
| Стаття 164-2. Порушення законодавства з фінансових питань | |||||||||
| Приховування в обліку валютних та інших доходів, непродуктивних витрат і збитків, відсутність бухгалтерського обліку або ведення його з порушенням, внесення неправдивих даних до бухгалтерської чи статистичної звітності, порушення правил ведення касових операцій, перешкоджання працівникам державної контрольно-ревізійної служби у проведенні ревізій та перевірок | Штраф у розмірі від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян | ||||||||
| Ті ж дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з правопорушень, злтдю зазначені у частині першій цієї статті | Штраф у розмірі від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян її | ||||||||
| Стаття 164-3. Недобросовісна конкуренція | |||||||||
| Неправомірне використання фірмового найменування, знака для товарів і послуг або будь-якого маркування товарів; неправомірне копіювання фірми, упаковки, зовнішнього оформлення; імітація, копіювання, пряме відтворення товару іншого підприємця, самовільне використання його імені | Штраф у розмірі від тридцяти до сорока чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян | ||||||||
| Умисне поширення неправдивих або неточних відомостей, які можуть завдати шкоди діловій репутації або інтересам іншого підприємця | Штраф у розмірі від п'яти до дев'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян | ||||||||
| Отримання, використання, розголошення комерційної таємниці, а також конфіденційної інформації з метою заподіяння шкоди діловій репутації або майну іншого підприємця | Штраф у розмірі від дев'яти до вісімнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян | ||||||||
| Стаття 164-4. Несвоєчасне здавання виторгу | |||||||||
| Здавання виторгу торговельними підприємствами всіх форм власності, що здійснюють реалізацію товару за готівку, з порушенням термінів, установлених правилами розрахунків і ведення касових операцій. | Штраф на осіб, відповідальних за здавання виторгу в розмірі від сімнадцяти до вісімдесяти восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян | ||||||||
| Ті ж дії, вчинені особою повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення за порушення, передбачене частиною першою цієї статті | Штраф у розмірі від сорока трьох до ста сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян | ||||||||
| Стаття 165-1. Ухилення від реєстрації в органах Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування України платників обов'язкових страхових внесків та порушення порядку обчислення і сплати внесків на соціальне страхування | |||||||||
| Ухилення громадян-підприємців та адвокатів від реєстрації в зазначених у цій статті фондах як платників обов'язкових страхових внесків; приховування (заниження) службовою особою фонду оплати праці та громадянами-підприємцями й адвокатами — суми доходу, з якої нараховуються дані внески; порушення встановленого порядку витрачання коштів і термінів перерахування внесків до відповідних фондів; несвоєчасне подання або неподання за встановленою формою бухгалтерських; звітів та інших документів про нарахування і оплату внесків на соціальне страхування | Штраф у розмірі від • восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян | ||||||||
| Ті ж дії, вчинені особою, яку протягом року було притягнуто до адміністративної відповідальності за одне із зазначених правопорушень | Штраф у розмірі від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян | ||||||||
| Стаття 166-1. Зловживання монопольним становищем на ринку | |||||||||
| Нав'язування таких умов договору, які ставлять контрагента в нерівне становище, або додаткових умов, що стосуються предмета договору, в т. ч. нав'язування товару, не потрібного контрагенту, обмеження та припинення виробництва, а також вилучення з обігу товарів з метою створення чи підтримання дефіциту на ринку або встановлення монопольних цін; | Штраф керівників (розпорядників кредитів) підприємств у розмірі до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, — | ||||||||
| часткова або повна відмова від реалізації чи закупівлі товару за відсутності альтернативних джерел постачання або збуту з метою створення або підтримання дефіциту на ринку чи встановлення монопольних цін; інші дії, спрямовані на створення перешкод для доступу на ринок інших підприємців, встановлення монопольних цін на свої товари, дискримінаційних цін, що обмежують права окремих споживачів | до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян | ||||||||
| Стаття 167. Випуск і реалізація продукції, яка не відповідає вимогам стандартів | |||||||||
| Випуск (у т. ч. з ремонту) або реалізація продукції, яка не відповідає вимогам стандартів, сертифікатів відповідності, норм, правил і зразків (еталонів) щодо якості, комплектності та упаковки (окрім випадків, передбачених законодавством України) | Штраф посадових осіб, громадян - власників підприємств чи уповноважених ними осіб у розмірі від трьох до вісімдесяти восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян | ||||||||
| Стаття 168-1. Виконання робіт, надання послуг громадянам-споживачам, що не відповідають вимогам стандартів, норм і правил | |||||||||
| Виконання робіт, надання послуг громадянам-споживачам, що не відповідають вимогам стандартів, норм і правил | Штраф посадових осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, від одного до вісімнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян | ||||||||
| Стаття 170-1. Випуск, реалізація продукції (товарів) без сертифіката відповідності | |||||||||
| Випуск продукції (товарів), реалізація (обмін) продукції (у т. ч. імпортної) виробником або продавцем, надання послуг підприємствам або громадянам-споживачам без сертифіката відповідності, якщо його наявність передбачена чинним законодавством | Штраф посадових осіб підприємств незалежно від форми власності, громадян — власників підприємств чи уповноважених ними осіб, громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, у розмірі від трьох до вісімдесяти восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян | ||||||||
Адміністративно-господарські штрафи можуть бути класифіковані залежно від конкретної сфери порушення законодавства, а саме:
- ліцензування та патентування окремих видів господарської діяльності;
- застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг;
- ціни та ціноутворення;
- реклама;
- захист економічної конкуренції;
- захист від недобросовісної конкуренції;
- природні монополії;
- містобудування;
- захист прав споживачів;
- оподаткування;
- використання та обіг готівки і валюти;
- цінні папери тощо.
Адміністративно-господарський штраф може застосовуватися у визначених законом випадках одночасно з іншими адміністративно-господарськими санкціями, передбаченими ст. 239 ГКУ, тобто особливістю адміністративно-господарського штрафу є те, що його застосування не включає одночасно застосування інших адміністративно-господарських санкцій.
Дисциплінарна відповідальність настає за порушення трудової дисципліни на підставі Кодексу законів про працю.
Основними санкціями дисциплінарної відповідальності с догана і звільнення та інші санкції, передбачені засновницькими документами суб'єктів підприємництва.
Звільнення як дисциплінарне стягнення може застосовуватися тільки за систематичне невиконання без поважних причин зобов'язань, покладених на працівника згідно з трудовим договором чи правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника попередньо уже застосовувались дисциплінарні санкції; за прогул, у тому числі і відсутність на роботі більше трьох годин протягом робочого дня без повалених причин; за появу на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного чи токсичного сп'яніння; за крадіжки за місцем роботи (в тому числі і дрібні) державного чи колективного майна (майна підприємця), встановлені судовим вироком чи постановою органу, до компетенції якого входить накладання адміністративного стягнення чи застосування заходів громадського впливу. Систематичне невиконання трудових обов'язків — це повторне порушення трудової дисципліни, яке сталося протягом одного року із дня здійснення першого порушення трудової дисципліни. Працівник, який) порушив трудову дисципліну, може бути звільнений за умови, якщо не збіг строк давності попередньо накладеного дисциплінарного чи громадського стягнення, тобто один рік.
Під заходами громадського впливу розуміють стягнення, які застосовуються до працівника за невиконання трудових обов'язків, трудовим колективом, товариським судом, громадськими організаціями відповідно до їх положень, статутів, які визначають їхню діяльність. Беруться до уваги тільки громадські стягнення, із дня накладання яких до видання наказу (розпорядження) про звільнення пройшло не більше одного року, якщо вони не були достроково зняті.
Відповідно до ст. 148 КЗпП дисциплінарне стягнення застосовується підприємцем чи уповноваженим ним органом безпосередньо за фактом виявлення порушення, але не пізніше, ніж протягом одного місяця із дня його виявлення, не враховуючи часу на звільнення працівника від роботи через тимчасову непрацездатність чи відпустку. Дисциплінарне стягнення не дозволяється накладати пізніше шести місяців із дня здійснення порушення. Зазначені строки визначаються з моменту (дня) виявлення порушення (місячний строк) і з дня здійснення дисциплінарного порушення (шестимісячний строк). Днем виявлення порушення вважається день, коли адміністрації стало відомо про вчинок. При цьому немає значення, яка саме посадова особа (безпосередньо керівник чи інший відповідальний працівник — керівник структурного підрозділу, менеджер іншого рівня), що має право накладати стягнення, дізналася про дисциплінарне порушення.
Трудовим законодавством передбачені два способи оскарження рішень адміністрації щодо стягнень: через комісію з трудових суперечок та народний суд.
Звернутися до народного суду можна лише за умови, якщо на підприємстві працює менше 15 осіб або особа є службовою особою митниці, податкової служби чи іншої державної служби і їй присвоєно персональне звання.
У решті випадків суперечки щодо обґрунтованості оголошеної догани мають вирішуватися на підприємстві комісією з трудових суперечок. Такі комісії створюють на підприємствах, де працює не менше 15 осіб.
Працівник може звернутися до комісії у тримісячний строк від дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. У разі пропуску з поважних причин (хвороба, відрядження, неознайомлення з наказом тощо) комісія може поновити цей строк. Розгляд заяви проводиться у 10-денний строк від дня її подання. Рішення комісії видають працівникові та власникові підприємства, який зобов'язаний виконати його протягом трьох днів. Цей триденний строк розпочинається після закінчення строку для оскарження рішення суду (10 днів від моменту отримання виписки з протоколу засідання комісії). Якщо адміністрація не виконала рішення у вказаний термін, його передають судовому виконавцю для примусового виконання.
Якщо працівник не задоволений рішенням комісії, він має право оскаржити його в районному суді у десятиденний строк.
3. Соціально-етична відповідальність у сфері підприємництва
У країнах зі сталою економікою в економічному просторі соціальна відповідальність та етика бізнесу займають вагоме місце, хоч недостатньо регламентуються законодавством. Саме ці категорії сьогодні є основою для формування доброзичливих людських відносин і гармонізації суспільства.
Утвердження соціальної відповідальності є наслідком і одночасно потребою розвитку соціальних технологій XXI ст. Фактор домінанти соціальних технологій зумовлює посилення ролі соціальної сфери в житті суспільства, збільшення її впливу на інші сфери, що значно розширює поле соціально-технологічної діяльності. Крім того, нині переважають раціоналізація практичних умов життєдіяльності людей, формування комфортного, якісного комплексу послуг, а також розширюються наукові, гуманні і технічні основи суспільства, що відкриває широкі можливості для соціальної раціоналізації і створення сприятливих умов для самореалізації людини.
Одночасно в суспільстві виникають чинники, які негативно впливають на технологічні процеси, оскільки частково є породженням нерівномірності розвитку суспільства. Зокрема, можемо стверджувати, що сьогодні швидкісними темпами розвивається техніко-технологічна й особливо інформаційна сфери, але відносно повільно відбуваються процеси утвердження моральних якостей людини та її соціальної відповідальності. Отже, розвиток соціальної культури суспільства є проблемою першочергової ваги.
Соціальна відповідальність — це дії організації, спрямовані на забезпечення благополуччя суспільства, основані на добровільних засадах, а не на вимогах законодавчих актів.
Етичні норми та соціальна відповідальність бізнесу формуються відповідно до політичних та релігійних пріоритетів, які, існують у суспільстві на певний момент часу (таблиця). На сьогодні основними соціально-етичними пріоритетами для підприємця мають стати: впевненість у корисності своєї праці, як для себе, так і для суспільства; віра в чесний бізнес; ставлення до підприємницької діяльності як до мистецтва; прагнення до чесної праці з партнерами і конкурентами; прагнення до інновацій; декларування гуманістичних цінностей в ринковому середовищі; добра воля на чесне підприємництво.
Етична поведінка підприємця на ринку товарів і послуг є складовою внутрішнього середовища організації, підпорядкована певним принципам (таблиця), дотримання яких забезпечує йому позитивний імідж у зовнішньому середовищі, тобто суспільстві.
Якщо проаналізувати основні принципи стосовно поведінки підприємця, то можна зазначити, що вони ґрунтуються на сповідуванні дотримання загальнолюдських цінностей: не красти, не обманювати, поважати старших, рівних і молодших за рангом, бути некорисливим, щирим; правдивим, не зловтішатися.
Спираючись на традиції, які трансформувалися у сучасні філософські принципи, підприємці у своїй діяльності мають враховувати сукупність інтересів різних груп, (таблиця).
Поиск по сайту: