а) Всі відповіді вірні

б) Лікування коморбідних психічних розладів

в) Профілактика прогресування розладу

г) Профілактика агресії і суїцидів

д)Лікування окремих психічних порушень (дисфорії, імпульсивності, емоційної лабільності) поведінкових проявів

14. Депсихопатизація – це…

а) Стійке згладжування психопатичних рис характеру з багаторічною компенсацією

б)Тимчасове пом’якшення характерологічних рис, яке забезпечує адаптацію особистості до мікро середовища

в) Період у динаміці психопатій, що характеризується тривалим загостренням психопатичних рис і виявляється порушеннями поведінки та соціальною дезадаптацією

г) Всі відповіді вірні

д) Усі відповіді невірні.

15. Надмірна чутливість до образ, войовниче ставлення до питань, пов’язаних з правами людини, оцінка дій інших людей як ворожі і підозрілі – критерії, що характеризують:

а) Параноїдний розлад особистості;

б)Диссоціальний розлад особистості;

в) Імпульсивний розлад особистості;

г) Обсесивно- компульсивний розлад особистості;

д) Істеричний розлад особистості.

16. Постійне напруження і важкі передчуття, відчуття власної неспроможності, непривабливості, небажання вступати у стосунки без гарантій сподобатись – критерії, що характеризують:

а) Тривожний, ухильний розлад особистості;

б)Шизоїдний розлад особистості;

в) Межовий розлад особистості;

г) Ананкастний розлад особистості;

д) Істеричний розлад особистості.

17. Перекладання на інших більшої частини важливих рішень, нездатність висувати вимоги до важливих для себе людей, безпорадність на самоті, страх бути покинутим – критерії, що характеризують:

а) Залежний розлад особистості;

б)Шизоїдний розлад особистості;

в) Межовий розлад особистості;

г) Тривожний, ухильний розлад особистості;

д) Істеричний розлад особистості.

18. Надмірна схильність до сумнівів, увага до деталей, надмірна педантичність, ригідність і впертість– критерії, що характеризують:

а) Ананкастний розлад особистості;

б)Параноїдний розлад особистості;

в) Межовий розлад особистості;

г) Тривожний, ухильний розлад особистості;

д) Шизоїдний розлад особистості.

19. Виділяють такі різновиди емоційно нестійкого розладу особистості:

а) Межовий;

б) Імпульсивний;

в) Ексцентричний;

г) Пасивно-агресивний;

д) Інфантильний.

20. Згідно МКХ-10 до розладів звичок і потягів відносять усі нижчеподані, крім:

а) Алкоголізм;

б) Кокаїноманія;

в) Патологічного потягу до азартних ігор;

г) Патологічного потягу до підпалів;

д) Трихотиломанії.

21. Щодо істеричного розладу особистості вірними є наступні ствердження:

а) характеризується перебільшеним вираженням емоцій;

б) навіюваність, піддатливість впливу оточуючих або обставин;

в) зустрічається виключно у жінок;

г) маніфестує у віці після 20 років;

д) характеризується частими психотичними декомпенсаціями.

22. До розладів сексуального переважання (парафілії) відносяться:

а) фетишизм;

б) вуайеризм;

в) трихотиломанія;

г) транссексуалізм;

д) гомосексуалізм.

23. Щодо експертизи осіб з розладами особистості (психопатіями) вірними є наступні ствердження:

а) звільняються від строкової військової служби;

б) працездатність зазвичай збережена;

в) здебільшого визнаються неосудними;

г) визнаються придатними до строкової військової служби;

д) зазвичай визнаються інвалідами ІІ групи.

24. Нездатність переносити відмову, схильність звинувачувати оточуючих, войовничість – ознаки, спільні для таких розладів особистості як:

а) Параноїдний;

б) Диссоціальний;

в) Шизоїдний;

г) Ананкастний;

д) Істеричний.

25. До діагностичних критеріїв психопатій (П.Ганушкіна-О.Кербікова) відносяться:

а) тотальність патологічних рис характеру;

б) стабільність патологічних рис характеру;

в) соціальна дезаптація внаслідок патологічних рис характеру;

г) розвиток в період становлення характеру і зникнення з віком;

д) поглиблення емоційно-вольового дефекту з розвитком хвороби.

26. До специфічних для розладів особистості проявів динаміки можна зарахувати:

а) патохарактерологічні реакції;

б) компенсації;

в) декомпенсації;

г) акцентуації характеру;

д) розвиток органічного дефекту.

ДІТЯЧИЙ І ПІДЛІТКОВИЙ ВІК

1. Імбецильність із розумінням і використанням мови, наявністю навичок самообслуговуванняі моторики відповідає критеріям:

а) розумової відсталості легкого ступеню;

б) помірної розумової відсталості;

в) важкої розумової відсталості;

г) гармонійного психофізіологічного інфантилізму;

д) специфічним розладам розвитку.

2. Показник інтелекту в діапазоні 50-69 є одним з діагностичних критеріїв:

а) розумової відсталості легкого ступеню;

б) помірної розумової відсталості;

в) важкої розумової відсталості;

г) глибокої розумової відсталості;

д) специфічним розладам розвитку.

3. Для помірного недоумства коефіцієнт розумового розвитку становить:

а) 35-49;

б) 20-34;

в) 50-69;

г) до 20;

д) 70-89.

4. Для тяжкого недоумства коефіцієнт розумового розвитку становить:

а) 20-34;

б) до 20;

в) 35-49;

г) 50-69;

д) не визначається.

5. Олігофренія у дітей, хворих на фенілкетонурію, найчастіше поєднується з:

а) епілептичними пароксизмами;

б) раннім дитячим аутизмом;

в) гіперактивністю з дефіцитом уваги;

г) афективними розладами;

д) шизофренією.

6. Серед хворих на олігофренію частота синдрому Дауна досягає:

а) 9-10%;

б) 1-2%;

в) 15-20%;

г) до 1%;

д) до 50%.

7. Для синдрому Ретта характерні наступні ознаки, крім:

а) початок розладу після 3 років;

б) зустрічається лише у дівчаток;

в) ранній розвиток без помітної патології;

г) втрата спонтанних рухів рук;

д) розвиток атаксії, апраксії, важкої психічної інвалідності.

8. Ймовірність народження дитини з фенілкетонурією в родині, де вже є такий хворий становить:

а) 25%;

б) 1-5%;

в) 5-10%;

г) 10-15%;

д) 50%.

9. До емоційних розладів з початком, специфічним для дитячого віку відносять усі наступні, крім:

а) реактивний розлад прив’язаності в дитячому віці;

б) тривожний розлад у дітей, спричинений розлукою;

в) фобічний тривожний розлад в дитячому віці;

г) соціальний тривожний розлад в дитячому віці;

д) розлад внаслідок сиблінгового суперництва.

10. До спадково зумовлених форм розумової відсталості відносять:

а) синдром Дауна;

б) амавротичну ідіотію;

в) алкогольну фетопатію;

г) внаслідок імуногенетичної несумісності;

д) всі вищеподані.

11. Щодо хвороби Дауна вірними є наступні ствердження:

а) у більшості хворих інтелект знижений до імбецильності;

б) порівняно збережена емоційна сфера;

в) зустрічається лише у хлопчиків;

г) діагностується зазвичай на 2 році життя;

д) хворі не піддаються навчанню і набуттю навичок.

12. Щодо кретинізму вірними є наступні ствердження:

а) це психічне недорозвинення, спричинене гіпотиреозом;

б) виділяють спадкові і екзогенні форми;

в) це виключно спадкове аутосомно-рецесивного типу захворювання;

г) це виключно екзогенне захворювання, спричинене нестачою йоду;

д) дисплазії і аномалії внутрішніх органів нехарактерні.

13. Для гіперкінетичного розладу властиві наступні критерії:

а) наявність рухових і мовних стереотипій;

б) часта зміна одного виду діяльності на інший;

в) порушення уваги, особливо в ситуаціях, що її потребують;

г) агресивність, безглузді руйнівні вчинки;

д) відсутність прив’язаності до рідних.

14. Діагностичні критерії викличного опозиційного розладу включають:

а) характерне для дітей молодше 9-10 років;

б) постійно негативі стична, ворожа поведінка;

в) ненормальна поведінка обмежується колом сім’ї;

г) порушення взаємостосунків з іншими дітьми при збереженні добрих стосунків з дорослими;

д) адекватні стосунки з однолітками, здебільшого погані стосунки з дорослими, наділеними владою.

15. До специфічних розладів розвитку мови і мовлення відносяться наступні, крім:

а) едективний мутизм;

б) заїкання;

в) розлад експресивної мови;

г) розлад рецептивної мови;

д)набута афазія з епілепсією (синдром Ландау-Клефнера).

16. Щодо синдрому Клайнфельтера вірними є наступні ствердження:

а) зустрічається лише у хлопчиків;

б) у більшості хворих інтелект знижений до дебільності;

в) можливий нормальний розвиток інтелекту;

г) діагностується зазвичай одразу після народження;

д) хворі не піддаються навчанню і набуттю навичок.

17. Щодо синдрому Шерешевського-Тернера вірними є наступні ствердження:

а) зустрічається лише у дівчаток;

б) характерні пасивність, апатичність, астенізованість;

в) у більшості хворих інтелект знижений до дебільності;

г) діагностується зазвичай в дошкільному віці;

д) хворі не піддаються навчанню і набуттю навичок.

18. Щодо синдрому Мартіна-Белла вірними є наступні ствердження:

а) інтелектуальний недорозвиток легкого і помірного ступеню;

б) відносна збереженість емоційної сфери;

в) у 40% хворих виявляють шизофреноподібну симптоматику;

г) зустрічається з однаковою частотою у дівчаток і хлопчиків;

д) характерна мікроцефалія.

19. Для раннього дитячого аутизму характерно:

а) відсутність соціо-емоційної взаємності;

б) у хлопчиків розвивається в 3-4 рази частіше, ніж у дівчаток;

в) моторні стереотипії;

г)наявність попереднього безумовно нормального розвитку;

д) значне поглиблення розумового дефекту з часом.

20. Діагностична група дитячого аутизму за МКХ-10 включає наступні діагностичні категорії, крім:

а) аутистичний розлад;

б) інфантильний аутизм;

в) синдром Канера;

г) синдром Аспергера;

д) порушення прив’язаності дитячого віку.

ІНВОЛЮЦІЯ

1. Класичним синдромом для інволюційної меланхолії вважається:

а) ажитована депресія;

б) іпохондричний;

в) субдепресивний;

г) анестетична депресія;

д) прихована депресія.

2. Інволюційний параноїд згідно МКХ-10 включений до рубрики:

а) хронічний маячний розлад;

б) органічний маячний розлад;

в) параноїдна шизофренія;

г) параноїчний розлад особистості;

д) не включений до жодної рубрики.

3. Поява афато-агнозо-апрактичного синдрому дає підставу для діагностики:

а) хвороби Альцгеймера;

б) хвороби Піка;

в) хореї Гентінгтона;

г) хвороби Крейтцфельда-Якоба;

д) хвороби Паркінсона.

4. Палілалія, ехомімія, аутизм, амімія характерні для кінцевої стадії:

а) хвороби Піка;

б) хвороби Альцгеймера;

в) хореї Гентінгтона;

г) хвороби Крейтцфельда-Якобса;

д) хвороби Паркінсона.

5. Щодо хвороби Піка вірними є наступні ствердження, крім:

а) властивае дрібномасштабне маячення збитків, ревнощів;

б) дебютує в 45-50 років;

в) локалізація атрофії в лобних і скроневих частках;

г) розлади особистості на початку хвороби переважають над розладами пам’яті;

д) характерна втрата здатності до спонтанної мовної продукції.

6. Логорея з дизартричними і логолонічними проявами більш властива для:

а) хвороби Альцгеймера;

б) хвороби Піка;

в) хореї Гентінгтона;

г) хвороби Паркінсона;

д) сенільного недоумства.

7. Щодо судинної деменції вірними є наступні ствердження, крім:

а) порушення особистості і поведінки передують порушенням пам’яті і інтелекту;

б) розвивається внаслідок судинних церебральних криз;

в) частіше виникає у чоловіків 60-70 років;

г) проявляється переважно дисмнестичними розладами, емоційною лабільністю;

д) характерним є загострення преморбідних рис особистості.

8. Щодо хвороби Паркінсона вірними є наступні ствердження:

а) початок розладу у віці 45-70 років;

б) психічні порушення спостерігаються в 50% випадків;

в) швидко розвивається інтелектуально-мнестичний дефект;

г) хворіють виключно чоловіки;

д) рідко зустрічаються депресивні прояви.

9. Найбільш типовими психічними розладами, що виникають на фоні розладів мозкового кровопостачання є:

а) судинна деменція;

б) делірій;

в) хорея Гентінгтона;

г)хвороба Альцгеймера;

д) систематизована парафренія.

10. Типовими ознаками сенільного делірію є:

а) бідність ілюзорних і галюцинаторних проявів;

б) нічна метушливість з дезорієнтацією і зсувом в минуле;

в) вираженість психтичної симптоматики не має добових коливань;

г) різкий початок і закінчення;

д) часто поєднується з епілептиформними розладами.

11. Найбільш частими психічними порушеннями в результаті пройому деяких ліків (скополамін, очні краплі, що містять атропін, ібупрофен тощо) у літніх людей є:

а) депресія;

б) ажитація;

в) значне поглиблення розумового дефекту;

г) делірій;

д)моторні стереотипії.

12. Для похилого віку найбільш типовими видами маячення за змістом є:

а) отруєння;

б) збітків;

в) ревнощів;

г) особливого походження;

д) впливу.

13. Щодо пресбіофренії Верніке вірними є наступні ствердження:

а) це форма старечого психозу;

б) супроводжується ейфорією, жвавістю;

в) характерна конфабуляторна сплутаність;

г) характерні страх і галюцинаторне збудження;

д) критика до свого стану збережена.

14. Щодо хореї Гентінгтона вірними є наступні ствердження:

а) дегенеративні зміни в базальних ядрах;

б) неглибоке порушення інтелекту;

в) схильність до депресії, самогубства;

г) характерні екстрапірамідні розлади;

д) загальна тривалість не більше 5-10 років.

15. Щодо хвороби Альцгеймера вірними є наступні ствердження:

а) порушення пам’яті на початку хвороби;

б) атрофічний процес переважно в скроневих і тім’яних частках;

в) епілептиформні напади бувають у 30% хворих;

г) втрата критики на самому початку хвороби;

д) початок в старечому віці прогностично менш сприятливий.

Поиск по сайту: