АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Основні теоретичні відомості. Предметом аналітичної хімії є теорії і практика аналізу, тобто встановлення складу різноманітних речовин

Читайте также:
  1. III. Мета, стратегічні напрями та основні завдання Національної стратегії
  2. IV. Основні напрями реалізації Національної стратегії
  3. Бази даних. Основні відомості
  4. Біотехнічні заходи.Основні її задачи
  5. Вакуумні деаератори, будова, схеми розміщення. Основні показники роботи.
  6. Варистори та їх основні характеристики.
  7. Визначники та їх основні властивості.
  8. Визначте місце козацької держави у міжнародних відносинах та основні положення її дипломатичної діяльності.
  9. Визначте основні методи дослідження психогенетики і можливості їх застосування
  10. Виникнення економічної теорії та основні етапи розвитку. Сучасні напрямки і школи економічної теорії
  11. Відомості в галузі зовнішньої політики і економіки, які можуть становить державну таємницю, —
  12. Відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим.

Предметом аналітичної хімії є теорії і практика аналізу, тобто встановлення складу різноманітних речовин. В залежності від мети проведення аналізу розрізняють якісний та кількісний аналіз. Ті розділи аналітичної хімії, які передбачають використання фізичних та фізико-хімічних методів і відповідно застосування складного обладнання, виокремилися у інструментальні методи аналізу.

Для недопущення впливу домішок на результати в хімічному аналізі використовуються реактиви лише марок «чистий для аналізу» (ч.д.а) та «хімічно чистий» (х.ч), іноді «особливої чистоти» (о.с.ч.). Використання реактивів марок «технічний» і «чистий» - неприпустиме.

Аналітичні реакції частіше за все проводять у розчинах (аналіз «мокрим шляхом»). В деяких випадках речовини аналізують без переведення їх у розчин (аналіз «сухим шляхом»). Серед останніх розрізняють: нагрівання в калильній трубці, забарвлення полум’я газового пальника, одержання забарвлених перлин шляхом зтоплення, розтирання порошків у ступці.

За масою, взятої на аналіз речовини згідно рекомендації ІЮПАК, розрізняють макроаналіз (>10-1 г), напівмікроаналіз (10-2-10-1 г), мікроаналіз (<10-2 г), субмікроаналіз (10-3-10-4 г), ультрамікроаналіз (<10-4 г). В лабораторії аналітичної хімії НАУ застосовується напівмікрометод, в якому на аналіз беруть 2-3 краплі досліджуваної речовини і стільки ж крапель реагенту.

Кислотно-основна класифікація катіонів передбачає розбивку їх на шість аналітичних груп. Основою такої класифікації є розчинність хлоридів, сульфатів, гідроксидів та амінокомплексів у воді, а також водних розчинах кислот, лугів і аміаку. Така важлива характеристика речовин як їх розчинність, її залежність від температури, широко використовується для розділення іонів та їх остаточної ідентифікації. Багато аналітичних реакцій відбувається в розчинах між іонами, іонами і молекулами або кристалами. Тому ці процеси слід зображати за допомогою іонно-молекулярних рівнянь реакцій, написання яких базується на теорії електролітичної дисоціації.

Велику роль в розділенні та ідентифікації, катіонів практично усіх аналітичних груп, а також маскуванні деяких іонів відіграють комплексні сполуки. Найважливішою їх характеристикою є константа стійкості. Наприклад, для аміно комплексу срібла константа стійкості має вигляд:

 
 

 


 

Не будь-яка хімічна реакція може застосовуватися як якісна аналітична реакція. Останні повинні задовольняти наступні вимоги:

- під дією відповідного реактиву (або температури чи інших факторів) супроводжуватися певним аналітичним сигналом – випадінням осаду, зміною забарвлення реакційної суміші, виділенням газу;

- відбуватись швидко, практично миттєво;

- бути практично необоротною;

- бути максимально специфічною;

- вирізнятися високою чутливістю.

Специфічність – це така ознака аналітичної реакції, яка характеризує можливість відкривати одні речовини в присутності інших за допомогою характерного аналітичного сигналу. Чим більший перелік таких сторонніх речовин не заважає визначити певний компонент системи, тим специфічнішою є аналітична реакція і тим більш цінною.

Чутливість аналітичної реакції – це найменша кількість аналізуємої речовини, що може бути виявлена у певному об’ємі розчину. Чутливість реакції виражають за допомогою таких взаємно пов’язаних величин як мінімум, що відкривається, мінімальна (гранична) концентрація розчину і граничне розведення. Відкриваємий мінімум виражають у мікрограмах (g) речовини в 1 мм3 розчину. Мінімальна або гранична концентрація показує, за якої найменшої концентрації речовини у розчині вона ще може бути виявлена. Граничне розведення визначається числом мілілітрів розчину, що містить грам речовини, яку можна відкрити за допомогою даного реактиву. Граничне розведення є величиною зворотною граничній концентрації. Аналітична реакція тим чутливіша, чим менший відкриваємий мінімум, чим нижча гранична концентрація і чим більше граничне розведення.

 

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)