Екологічна стежка: передумови виникнення, історія

Екологічна стежка як турпродукт

Екологічна стежка: передумови виникнення, історія.

Сутність поняття, визначальні риси.

Мета, завдання, призначення

4. Алгоритм розробки та організації екологічної стеж­ки

Класифікація екостежок

Маркетингові дослідження при розробці екопрограм.

Екологічна стежка: передумови виникнення, історія.

Основною формою реалізації екологічного ту­ризму та рекреації, а також базовою основою комплекс­ного екотуристського продукту є екологічна стежка - специфічний вид одноденного туристського маршруту (фр. marche - піший хід + route - шлях* - географічно визначена, прив'язана до певної місцевості та характерних (особливих* об'єктів й описана з певним ступенем детальності траса походу, подорожі, відпочинково-оздоровчої прогулянки, освітньої екскурсії тощо. Географічна визначеність екологічної стежки полягає в її просторовому позиціонуванні та картографічному мо­делюванні - створенні абрису, кроків, картосхеми, ілю­страцій (графічних та фотографічних*, а також тексто­вому описі об'єктів на трасі руху з детальністю, що забезпечує можливість повторного чи багаторазового проходження цього маршруту туристами з різним ступе­нем підготовки.

У різних країнах екологічні стежки називають по-різному: туристські стежки, пейзажні стежки, заповідні стежки або наукові траси, серед яких найпоширенішими є природничі, навчальні чи дидактичні, стежки здо­ров'я, є навіть спеціальні дитячі екологічні стежки - го­ловоломки.

Однією з найперших на території України природоз­навчих стежок, яку за всіма ознаками можна віднести до екологічних, була «Штангієвська стежка», прокладена Кримським гірським клубом у 1899 році (її довжина ста­новила 8,5 км і проходила вона через східний схил Ял­тинської яйли* з метою збирання та поширення інфор­мації про історію та природу Криму, а також охорони рідкісних видів рослин і тварин. У 1916 році також у Криму біля Судака прокладено історико-археологічну стежку, а вже наприкінці 80-х років - першу в Україні навчальну екологічну стежку. З цього часу така доступ­на і цікава форма екологічної освіти в природі набула широкого розповсюдження, переважно на великих тери­торіях природно-заповідного фонду - в Карпатському та Шацькому національних парках, природних заповідни­ках Криму, навколо великих міст.

На початку XX століття перші екологічні, а точніше природознавчо-туристські, стежки з'явилися і у Сполуче­них Штатах Америки, зокрема в горах Апалачах одну природознавчо-туристську стежку було прокладено в 1910 році, а у 1968 - її оголосили Національною пейзаж­ною стежкою. На початку 60-х років з'являлися перші натуралістичні екологічні стежки у Прибалтиці, зокрема в Естонії, ініціатором створення яких був студентський гурток з охорони природи. Згодом такі екологічні стежки з'явилися в Лахемааському національному парку та на інших природно-заповідних територіях, в основному в заказниках.

Поиск по сайту: