АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Методичні вказівки. 1. Розкриваючи перше питання, слід відзначити, що процес становлення науки теорії держави і права пройшов певні етапи

Читайте также:
  1. VI. Методичні вказівки до виконання курсової роботи.
  2. Апаратура, загальні вказівки по виконанню процедур
  3. Апаратура, загальні вказівки по виконанню процедур
  4. Вказівки до виконання завдання
  5. Вказівки до виконання контрольної роботи
  6. ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ РЕФЕРАТУ
  7. Вказівки по виконанню індивідуального завдання
  8. Вказівки по оформленню комплексного завдання.
  9. Вказівки щодо ведення загального журналу робіт
  10. Вказівки щодо виконання і оформлення курсового проекту.
  11. ЗАВДАННЯ 2. Уважно вивчіть методичні рекомендації стосовно створення завдання на виконання друку документів на мережному принт-сервері.
  12. Загальні вимоги та методичні рекомендації щодо виконання дипломних робіт, видання четверте, доповнене. – Дніпропетровськ: ДДФА, 2012. – 53 с.

 

1. Розкриваючи перше питання, слід відзначити, що процес становлення науки теорії держави і права пройшов певні етапи, і вона не з’явилася сама собою як сукупність ким-небудь заздалегідь встановлених теоретичних знань, будь-ким визначених державно-правових термінів, догм і понять. Її поява як самостійної юридичної науки зумовлена, з одного боку, накопиченням і узагальненням всіх юридичних знань, які містили в собі прообрази сучасних галузевих юридичних наук – цивільного, сімейного, кримінального права та інших і які не мали скільки-небудь визначеної системи, єдиного предмету вивчення. Ці первинні знання про державу і право містила в собі інша юридична наука – так звана „енциклопедія права”. З іншого боку, становленню теорії держави і права сприяли положення та висновки науки філософії права, яка вивчала об’єктивні та загальні закономірності становлення і розвитку правових явищ з точки зору теорії природного права.

Отже, на основі окремих знань про право та філософського осмислення основних явищ правової дійсності в 70-х роках ХІХ століття вперше вводиться науковий термін „теорія права” (А. Меркель), під яким розуміється система наукових знань про закономірності виникнення та розвитку права, а незабаром – держави і права.

2. Друге питання теми слід розкривати з визначення сутності науки взагалі і суспільної та юридичної наук зокрема, до яких належить теорія держави і права. Тут необхідно зауважити, що будь-яка наука, в тому числі і наука теорії держави і права, являє собою сукупність певних знань, які отримані в результаті дослідницької діяльності фахівців по вирішенню певних проблем, що виникають в житті суспільства. Всі науки поділяються на точні, природничі та суспільні. Теорія держави і права належить до наук суспільних. Студент повинен визначити, система яких знань складає цю науку.

Необхідно відзначити також, що теорія держави і права є сукупністю знань про державу і право взагалі. Не було і не могло бути теорії рабовласницької, феодальної, буржуазної, соціалістичної держави і права, як і теорії держави і права Стародавнього Риму, Київської Русі, Сполучених Штатів Америки, сучасних України або Росії тощо. Наука теорії держави і права на основі положень та висновків, опрацьованих іншими юридичними науками, вивчає всі державно-правові інститути, що притаманні будь якій державі і будь-якій правовій системі, незалежно від того, на якому конкретно-історичному етапі вони виникли та існували.

Якщо наука є системою всіх без винятку знань щодо певних явищ, то навчальну дисципліну можна характеризувати як систему лише тих знань, з якими знайомлять передусім студентів з огляду на необхідність їх використання в майбутній практичній діяльності як фахівців певних галузей економіки, соціально-культурного будівництва та адміністративно-політичної діяльності. Отже, студент має визначити, що ж являє собою теорія держави і права як навчальна дисципліна.

3. Відповідь на третє питання необхідно давати, враховуючи, що предмет будь-якої науки становлять ті явища навколишнього світу, які вивчає ця наука. Втім, слід вміти відокремлювати поняття „предмет” та „об’єкт” науки, бо один і той же об’єкт може вивчатися багатьма науками за допомогою своїх особливих методів. Наприклад, земля вивчається і ґрунтознавством, і правознавством (як один з об’єктів екологічних правовідносин); економічні відносини вивчаються і економічною теорією, і правознавством (якщо вони врегульовані правом). Отже, об’єкт науки – поняття більш широке за поняття „ предмет науки ”. Предмет науки теорії держави і права становлять основні, загальні закономірності виникнення, існування та розвитку держави і права. Студент повинен охарактеризувати ці закономірності, провести розмежування цього предмету від предмету наук історії держави і права та історії вчень про державу і право.

4. Характеризувати систему науки теорії держави і права при висвітленні четвертого питання слід, враховуючи головні напрямки, за якими її представники здійснюють наукові дослідження. А це, зокрема, аналіз питань щодо визначення сутності держави та її інститутів; еволюції форми та функцій держави; принципів демократичної, соціальної, правової держави; удосконалення механізму держави з розвитком її інститутів; удосконалення механізму правового регулювання суспільних відносин та його елементів, а також постановка та вирішення проблем, пов'язаних із вчиненням правопорушень та застосування порівняно нових заходів окремих видів юридичної відповідальності

5. Даючи відповідь на п'яте питання, студент має провести паралель між предметом і методом науки: якщо предметом науки є те, що вона вивчає, то метод вказує на те, як, за допомогою яких засобів та прийомів вона здійснює свої дослідження. З огляду на це студент і має дати визначення методу науки теорії держави і права, охарактеризувати загальнонаукові (філософської діалектики, сходження від простого до складного та від абстрактного до конкретного, єдності історичного і логічного, системності, соціального експерименту) та спеціальні методи – прийоми та засоби, які: 1) опрацьовані іншими науками – технічними, гуманітарними, природними (кібернетичний, статистичний, конкретно-соціологічний); 2) є суто юридичними (формально-юридичний, порівняльно-правовий).

6. Висвітлюючи шосте питання теми, слід мати на увазі, що вирішення завдань, які постали перед будь-якою наукою, здійснюється за декількома паралельними напрямками, які й характеризують функції тієї чи іншої науки і вказують на ті цілі, яких вона покликана досягти, на ту роль, що відіграє кожна з них у справі виявлення істини у пізнанні природних та суспільних явищ та запровадженні наукових результатів у практику людського буття. З цієї точки зору і юридична наука, у тому числі й наука теорії держави і права, виконує певні функції.

Студент має розкрити сутність понять "функції науки" та "функції науки теорії держави і права" та вказати, який вплив і на які об'єкти здійснює наука теорії держави і права.

Характеризуючи окремі функції науки теорії держави і права, які вказані в плані заняття, студент має звернути увагу на те, в чому саме полягає їх сутність і в чому вони знаходять свій прояв.

Так, студент має усвідомити першорядне значення в юридичному освітянському процесі онтологічної (від грецького оntos – сутнє та logos – наука. Тобто це – наука про сутність, буття будь-чого) або пізнавальної функції і вказати на те, що саме пізнається за допомогою науки та навчальної дисципліни теорії держави і права, які державно-правові явища, їхні загальні риси та особливості й закономірності їх виникнення, існування та розвитку.

Характеризуючи евристичну функцію, студент повинен вказати на ті наукові відкриття, які винайшла наука теорії держави і права, досліджуючи загальнотеоретичні питання стосовно ознак державності, принципів існування демократичної, соціальної, правової держави тощо, а також стосовно елементів правового регулювання суспільних відносин, визначення ознак певних правових інститутів, сутності законності та правопорядку і засобів їх забезпечення тощо.

Студенту слід вказати на сутність та призначення ідеологічної функції цієї науки, на прикладах довести, що вона є відображенням інтересів домінуючих у суспільстві політичних сил, відіграє визначальну роль у формуванні правової свідомості всіх членів суспільства та окремих його груп, сприяє підвищенню рівня правової культури громадян та посадових осіб.

Розкриваючи зміст прогностичної функції, необхідно визначити, які саме зміни у суспільному, державному і правовому житті можна прогнозувати, використовуючи положення науки теорії держави і права.

Особливу увагу студент має приділити науково-прикладній функції, яка знаходить свій прояв у тому, що окремі положення науки теорії держави і права (зокрема, щодо теоретико-правових шляхів подолання прогалин і суперечностей у праві, застосування аналогії права та аналогії закону) і сьогодні застосовуються в практичній діяльності державного апарату, передусім в роботі судових і правоохоронних органів.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)