АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

ДО ДНЯ СОБОРНОСТІ УКРАЇНИ

Читайте также:
  1. III. ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ТА ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ В ОРГАНАХ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
  2. Авторський міф України Тараса Шевченка (1814-1861)
  3. Академія прокуратури України при Генеральній прокуратурі України (на правах управління).
  4. АКТ ПРОГОЛОШЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ
  5. Антимонопольна політика і антимонопольне регулювання в Україні. Функції Антимонопольного комітету України.
  6. Бальнеологічні курортно- рекреаційні ресурси України.
  7. Банківська система України
  8. Банківська система України. Види банків.
  9. Боротьба у Верховній Раді України
  10. Бюджет, та учасники бюджетного процесу України.
  11. Бюджетний кодекс України – фінансова конституція держави. Відносини, що регулюються бюджетним кодексом
  12. В ЗБРОЙНИХ СИЛАХ УКРАЇНИ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ

Нонна Колінько

СТЕЖКАМИ

МОЇХ

ДУМОК

Збірка творів

Автор ілюстрацій –

Вікторія Остапенко

 

Каховка

2008

україні

Як в небо пурхає пташина, що сонця золото шукає,

Як трави й квіти променисті благають росяних перлин,

Як вітер, світ весь облетівши, колиски спокою благає,

Так я надію зберігаю, натхненна пломенем палким.

Надія та живе у серці, співає срібним переливом,

Росте, цвіте, завжди квітує барвистим рідним рушником,

Що мати наша вишивала. Перед очима стала дивом

Степів, ланів, гаїв країна, якої б став я співаком.

Хай нарікають злії люде, до неба руки простягають,

Нехай кричать, що вже не вірять у наше світле майбуття,

Сенс мають не вони, а ті, що завжди закликають

До бою за своє щасливе, веселе і квітуче, райдужне життя.

Об гострі виступи скелясті здираючи до крові руки,

Зціпивши зуби, досягнемо нескорених ще височин,

Поки що хмарой оповиті здаля почуєм правди звуки,

Туманом вранішнім завиті, весняним запахом долин.

Не плач, рідненька Україно, не треба сльози проливати,

Що землю нашу окропляють солоним та терпким дощем.

Не плач, адже сльозам не вірять, не треба серце болем рвати,

Я б подивилась в твої очі, та душу крає сильний щем.

Все буде добре, рідна земле, ще є на світі віддані серця,

Які живуть заради тебе і не зважають на прогнози майбуття,

І хай там що, завжди будь певна – народ твій не здається до кінця,

Моя єдина Україно, тобі присвячую я все своє життя!

ДО ДНЯ СОБОРНОСТІ УКРАЇНИ

Україно моя, синьоока красуне!

Ти страждала віками, ти палала в огні.

Скільки зроблено праці твоїми руками,

Скільки болю відчула ти на сильній спині!

Ти пройшла через гноблення, голод і смуту,

Через полум’я тої страшної війни.

Ти вмивалася кров’ю, сльозами і потом…

Скільки винесли горя твої доньки й сини!

А сьогодні - могутня і вільна держава,

Ти розправила плечі, устала з колін,

Відстоявши свободу, соборність і право

Жити вільно. За це – низький мій уклін.

Я пишаюсь тобою, моя Україна!

Я щаслива, що тут народилась, живу.

Твій народ – то єдина велика родина.

З нею разом у світле майбутнє піду.

КОЛИСКОВА

 

Колискову мати заспівала,

Немовля своє заколисала.

Тихим, ніжним голосочком

Заплітає мати у віночку

Сни для милого синочка:

Хай присниться тобі, немовлятко,

Ніжне і покірненьке телятко

Будеш ти із ним у полі грати,

Квіточки духмяненькі збирати.

Хай присниться дівчина гарненька,

Що співає, як рідненька ненька.

А як будеш йти далекими стежками,

То не забувай своєї мами,

Ті пісні, що все вона співала.

Як тебе, малого, колисала.

 


БЕРЕЖІМО ПРИРОДУ!

Наша природа – наше життя!

Її зруйнування – крок в забуття!

Вбивство звірини, знищення трав –

Перший етап руйнування держав.

Смерть і голод, повітря брудне –

Нашу планету не омине.

Наслідок знищення річки без прав –

Це другий етап руйнування держав.

Тому бережімо і всім це скажімо,

Нашу природу, як вічне життя,

Бо знищення людства -

Це шлях в забуття!


1 | 2 | 3 | 4 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.)