АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Перелік скорочень 4 страница

Читайте также:
  1. DER JAMMERWOCH 1 страница
  2. DER JAMMERWOCH 10 страница
  3. DER JAMMERWOCH 2 страница
  4. DER JAMMERWOCH 3 страница
  5. DER JAMMERWOCH 4 страница
  6. DER JAMMERWOCH 5 страница
  7. DER JAMMERWOCH 6 страница
  8. DER JAMMERWOCH 7 страница
  9. DER JAMMERWOCH 8 страница
  10. DER JAMMERWOCH 9 страница
  11. II. Semasiology 1 страница
  12. II. Semasiology 2 страница

 

3 Загальна характеристика ССЗ першого покоління (1G)

 

3.1 Короткий огляд стандартів аналогових CCЗ

До першого покоління ССЗ (1G) відносяться аналогові системи.

Першою аналоговою стільниковою системою є система AMPS, що розроблена в США (Чикаго) в 1979р. і з 1983р. перебуває в експлуатації в багатьох країнах. Одна з перших систем (NМТ-450), що розроблена в Скандинавських країнах практично одночасно з AMPS, з 1981 р. перебувала в експлуатації в країнах західної Європи й більш 10 років використовувалась в Україні. Використовувались аналогові ССЗ дев'яти стандартів. У світі найбільше розповсюджені були системи AMPS, NMT-450, NMT-900 і TACS. Основні характеристики вказаних стандартів аналогових ССЗ наведені в табл. 4.2.

Таблиця 4.2 – Основні характеристики стандартів аналогових стільникових систем зв'язку

Стандарт характеристика США NМТ-450 NМТ-900 ТАСS Велика Британія
Скандинавські країни
Рік введення в експлуатацію        
Діапазон частот на передачу, МГц від БС   Від АС   870...890     825...845   463…467,5     453...457,5   935…960     890...915   935…950     890...905
Смуга частот кожного піддіапазону, МГц   4,5    
Рознос дуплексних каналів, МГц        
Ширина смуги частот каналу, кГц   25;20 25;12,5  
Загальна кількість дуплексних каналів   180;225 1999;2000  
Розмірність кластера 7; 12 7;9;21 7;9;21 4; 7; 12
Радіус осередку, км 2...20…20 1...40 0,5…20 2...20
Макс. потужність БС, Вт        
Номінальна потужність АС, Вт   15/2 6/1 2-20
Час перемикання каналів на границі стільника, мс        
Мін. величина вхідного співвідношення сигнал/шум, дБ        

 

Оскільки стандарти ТАСS й ЕТАСS, розроблені на основі AMPS, розрізняються лише використовуваним діапазоном частот, то в табл. 4.2. наведені характеристики одного з них - ТАСS. В найбільшій мірі знайшли використання ССЗ стандартів NMT-450(900) і AMPS.

 

3.2 Система стандарту NMT

 

Стандарт NМТ-450 був розроблений спільно Адміністраціями зв'язку Данії, Норвегії, Швеції й Фінляндії для забезпечення автоматичним мобільним радіотелефонним зв'язком Скандинавських країн.

Абонентські станції в стандарті NМТ-450 повністю сумісні з усіма базовими станціями системи незалежно від країни. Після введення в експлуатацію система набула такої популярності, що незабаром стала перевантаженою. Для збільшення числа каналів був розроблений на базі стандарту NМТ-450 удосконалений варіант цієї системи - NМТ-900. Для неї були виділені дві більш широкі смуги частот (по 25 МГц) у діапазоні 900 МГц. У результаті кількість каналів істотно збільшилася (до 1999) у порівнянні із кількістю каналів у системі NМТ-450 (180 каналів).

До складу мережі входять ЦКРЗ - центр комутації рухомого зв'язку; БС - базові станції; АС- абонентські (рухомі) станції. В стандарті NМТ-450 передбачено використання стільників двох видів - малих (радіус 2...5 км) і великих (радіус 5...20 км). На першому етапі організації зв'язку територія обслуговування покривається великими стільниками. Зі збільшенням навантаження усередині великих стільників будуються маленькі стільники. Старі стільники не ліквідуються, а перепрограмуються в ЦКРЗ і функціонують поряд з маленькими, що дозволяє збільшити ємність системи зв'язку.

БС у межах одного кластера працюють на різних частотах. На кожній БС один канал використовується як канал управління (виклику в напрямку АС і доступу у зворотному), а інші канали є робочими. Тип каналу маркірується відповідним кодом у форматі сигналізації. Це означає, що канал управління може тимчасово використовуватися як розмовний, а у випадку несправності каналу управління будь-який робочий можна перетворити в канал управління шляхом простої заміни канального коду. Абонентські станції в черговому режимі настроєні на прийом сигналів, що надходять по каналу виклику.

Всі службові сигнали є цифровими й передаються двійково-десятковим кодом зі швидкістю 1200 Бод з використанням швидкої частотної маніпуляції (FFSК). Цифровий сигнал, визначений як логічна одиниця, являє собою один період коливання із частотою 1200Гц, а сигнал логічного нуля - 1,5 періоду коливання із частотою 1800 Гц.

Передача службових сигналів здійснюється 166-ти розрядними кадрами. В кадрі розміщені сигнали тактової і циклової синхронізації, службові сигнали

та контрольні біти для захисту від помилок.

Зміст службової інформації переноситься десятковими цифрами від 0 до 9, які кодуються двоїчно-десятковим кодом (кожна цифра від 0 до 9 кодується чотирьохрозрядним двійковим кодом). Обсяг службової інформації становить 16 десяткових цифр, для передачі яких використовується 64-розрядний двійково-десятковий код. До складу службової інформації входять: номер радіоканалу, тип кадру, код зони обслуговування ЦКРЗ, номер АС (що викликає або який викликається). Для підвищення вірності передачі інформаційні біти двійково-десяткового коду доповнюються бітами парності. Кожному переданому службовому сигналу відповідає робочий кадр певного типу.

Організація вхідних і вихідних з'єднань, естафетної передачі АС і роумінгу в системі NМТ-450 здійснюється відповідно до раніше розглянутих протоколів вказаних процесів. Розходження складається лише в найменуванні каналів: прямий канал управління називається каналом виклику, а зворотний канал управління - каналом доступу. Контроль якості зв’язку здійснюється за рівнем контрольного (пілотного) сигналу із частотою 4 кГц. Контрольний сигнал передається від БС до АС, ретранслюється й виміряється на базовій станції контрольним приймачем.

До складу системи NMT-450 входить устаткування ЦКРЗ, БС, АС. ЦКРЗ забезпечує управління й контроль за роботою всіх БС й АС. У пам'яті ЦКРЗ зберігаються дані про абонентів і стан мережі в цілому. ЦКРЗ забезпечує установлення з'єднання між АС; контроль за якістю зв'язку; перемикання АС на новий канал у процесі естафетної передачі АС; пошук АС на території, що обслуговується (роумінг); діагностику стану системи; тарифікацію.

Центри комутації побудовані на базі типової електронної телефонної станції із програмним управлінням DХ 2000МТХ й її модифікаціях. Функції ЦКРЗ можуть виконувати цифрові АТС типу ЕWSD й 5ESS.

Стандарт NМТ передбачає централізовану комутацію і управління з'єднаннями з використанням багатостанційного доступу із МДЧР, тому до складу БС входять передавачі й приймачі кожного з радіоканалів. Антени можуть бути із круговими або секторними ДНА. Прийом однократний.

 

3.3 Система стандарту AMPS

 

Система стандарту AMPS розроблена в США (Чикаго) в 1979р. й з

1983р. перебуває в експлуатації. Її основні технічні характеристики наведені в табл. 4.2.

Рисунок 4.16 – Напрямки випромінювання антен із секторними ДНА

 

На базових станціях системи AMPS використовуються антени із секторними ДСА по 120 градусів. Базові станції встановлюються в кутах осередків, що чергуються через один (рис. 4.16). У результаті такого розміщення БС і застосування антени із секторними ДСА кожен осередок "висвітлюється" трьома БС, що підвищує надійність зв'язку (практично виключається затінені, закриті ділянки в зоні обслуговування БС). Однак при такому методі розміщення БС збільшується число БС, що використовуються, і збільшується число сполучних ліній між БС і ЦС. З наведеного рис. 4.16 видно, що у відповідних кластерах замість 7 БС необхідно використовувати 12 БС.

Частотний план (розподіл частотних каналів) ССЗ AMPS наведений на рис. 4.17.

 

Рисунок 4.17- Частотний план стільникової системи зв'язку AMPS

Загальну кількість каналів системи (666) поділено на 21 групу, що відповідає загальній кількості секторів. Перші 7 з 21 групи каналів розподілені між секторами А (групи 1А, 2А,..., 7А, де 1,2,...,7 - номера БС), наступні 7 груп - між секторами В (групи 1В,2В,...,7В) і наступні 7 - між секторами С (групи 1С,2С,...,7С).

Організація управління в системі AMPS (організація вхідних і вихідних з'єднань, естафетної передачі АС і роумінгу) здійснюється практично відповідно до раніше розглянутих протоколів.

Особливістю системи AMPS є використання не одного (як у стандарті NМТ), а трьох пілотних сигналів з різними частотами (5970, 6000 й 6030) для контролю якості розмовного каналу. При призначенні абонентській станції робочого каналу їй виділяється один із трьох сигналів SАТ (пілот-сигналів). Службова інформація передається по дуплексних каналах управління, загальна кількість яких 21. У кожному з них розрізняють прямий (ПКУ) і зворотній (ЗКУ) канали управління.

Передача мовної й службової інформації між БС і ЦС здійснюється по сполучних лініях, а між АС і БС - по радіоканалах. Причому передача сигналів вхідних і вихідних викликів, організація роумінгу здійснюється по виділених каналах управління, а передача сигналів управління в режимі "естафетної передачі" здійснюється по мовному каналу, у якому переривається розмова на час перемикання каналів (в AMPS цей час становить 250 мс).

Інформація по ПКУ передається зі швидкістю 8 кбіт/с безперервним потоком. При відсутності управляючої інформації передається контрольний тест. Необхідність безперервної передачі сигналів по ПКУ обумовлена тим, що АС у черговому режимі настроюється на канал управління з найбільшим рівнем (тобто на найближчу БС).

Структура службового повідомлення (кадру) стандартизована. У його складі міститься інформація (сигнали) для тактової і циклової синхронізації і вся інша інформація, необхідна для управління системою.

До складу обладнання входять ЦС (ЦКРЗ), БС й АС. Основні функції ЦКРЗ: управління всією системою; контроль за роботою системи; забезпечення вхідних і вихідних з'єднань; забезпечення естафетної передачі й комутація каналів.

Протокол взаємодії між ЦС (ЦКРЗ) і ТМЗК реалізується за програмою, що зберігається в пристрої пам’яті центрального процесора.

Стандарти аналогових ССЗ створювалися в багатьох країнах незалежно один від одного, що привело до їхньої несумісності. Крім того, цим системам властиві такі недоліки, як відносно низька пропускна здатність (ємність), відсутність засекречування переданих повідомлень, неможливість взаємодії із цифровими мережами з інтеграцією служб (ЦСІО) і системами передачі даних (СПД).

Багато недоліків систем 1-го покоління (фаза розвитку стільникових систем 1G) усунуті в системах 2-го покоління (фаза розвитку 2G) - у цифрових ССЗ. Розроблені й широко використовуються цифрові ССЗ, які базуються на стандартах GSМ, D-AMPS, IDС і СDМА. В наступний час почали використовуватися системи 3-го покоління (3G) і ведуться розробки систем 4-го покоління (4G).

 

 

4 Стільникові системи зв'язку другого покоління (2G)

 

4.1 Короткий огляд стільникових систем зв’язку другого покоління (2G)

До систем другого покоління (2G) відносяться цифрові ССЗ. У порівнянні з аналоговими вони надають абонентам більший набір послуг і забезпечують більш високу якість зв'язку. Серед цих систем найширше використання отримали системи стандартів GSМ-900, D-AMPS (IS-136), IDС і СDМА (IS-95). Технічні характеристики систем зазначених стандартів наведені в табл. 4.3.

Таблиця 4.3 – Основні характеристики цифрових стільникових систем

Стандарт характеристика GSМ-900 D-AMPS (IS-136) JDС СDМА (IS-95)
Метод доступу МДЧвР (TDМА) МДЧвР (ТDМА) МДЧвР (ТDМА) МDКР (СDМА)
Робочий діапазон частот на передачу, МГц від БС   935...960 969…894 940...956 1447...1459 1501...1513 869…894
Робочий діапазон частот на передачу, МГц від АС 890...915 824…949 810...826 1429...1441 1453...1465 824…849
Загальна смуга частот кожного піддіапазону,МГц     16/12/12  
Рознос дуплексних каналів, МГц     130/18/52  
Ширина смуги частотного каналу, кГц        
Кількість дуплексних часових каналів на одну несучу 8(16)    
Кількість дуплексних кодових каналів на несучу 64 (на БС) 1 (на АС)
Еквівалентна смуга частот на один часовий канал, кГц     8,3
Загальна швидкість передачі в радіоканалі, кбіт/с       1228,8
Радіус осередку, км 0,5...35 0,5...20 0,5...20 0,5...25
Мін. величина відносини сигнал/шум, дБ       6...7

Система стандарту GSМ використовується у всіх європейських країнах, у тому числі й в Україні. На базі цього стандарту створена система GSM-1800 (DCS-1800), що відрізняється від системи GSM-900 лише робочим діапазоном частот і енергетичними характеристиками приймально-передавальної апаратури. У цій системі передбачене використання мікростільників з радіусом 100...500м, що дозволяє збільшити повторюваність частот на території обслуговування й різко (в 5...10 разів) збільшити ємність системи.

Стандарт D-AMPS (IS-136) розроблений у США для роботи у тому ж діапазоні 800 кГц, що й аналогова система AMPS, і передбачає можливість взаємодії цих систем (АС можуть працювати як в аналоговому, так й у цифровому режимах). Цифрова обробка сигналів дозволила організувати в системі D-AMPS три мовних канали на одній несучій з розносом несучих (смугою частот одного каналу) 30 кГц.

Стандарт IDС створений і використовується переважно в Японії. Від стандарту D-AMPS він відрізняється робочим діапазоном частот, величиною дуплексного розносу піддіапазонів передачі й прийому, частотним розносом (смугою частот) каналів.

Використання в цифрових ССЗ нових системних і технічних рішень дозволило істотно поліпшити характеристики цих систем у порівнянні з аналоговими, розширити кількість і поліпшити якість телекомунікаційних послуг, що надаються, забезпечити можливість взаємодії зі ЦСІО й СПД.

 

У розглянутих стандартах ССЗ використовується багатостанційний доступ з часовим розподілом каналів (БДЧвР). У стандарті СDМА використовується багатостанційний доступ з кодовим розподілом каналів БДКР (СDМА). На базі цього стандарту побудована й з 1995 р. експлуатується система IS-95. На даний момент системи цього стандарту експлуатуються в багатьох країнах. Дотепер технологія СDМА в нашій країні використовувалася для забезпечення бездротового абонентського доступу (бездротової телефонізації житлових приміщень, офісів і приміщень державних і комерційних структур). В наступний час в Україні, як і в інших країнах Європи, почали використовувати стільникові системи 3-го покоління стандарту UMTS (UTRA).

Найбільше розповсюдження мають системи стандартів GSM і CDMA. В наступний час передбачене використання стільникових систем 3-го покоління стандарту UMTS(UTRA).

 

 

4.2 Стільникова системи зв'язку з доступом ТДМА стандарту GSМ-900

 

Стандарт GSM-900 передбачає роботу передавачів у двох діапазонах частот: 890-915 мГц (для мобільних станцій - MS), 935-960 МГц (для базових станцій - BTS).

Кожна із двох смуг по 25 мГц, виділених для GSМ-900, поділяється на частотні канали по 200 кГц у кожному. Це дозволяє організувати в GSМ-900 124 дуплексних частотних каналів. Дуплексний рознос дорівнює 45МГц. Кожній базовій станції виділяється від 1 до 15 частотних каналів. У стандарті GSМ використовується доступ із БДЧвР (ТDМА), що дозволяє на одній несучій частоті (в одному частотному каналі) розмістити 8 часових каналів.

Обробка мови здійснюється в рамках прийнятої системи переривчастої передачі мови (DTX), що забезпечує включення передавача тільки при наявності мовного сигналу й відключення передавача в паузах і наприкінці розмови. У якості мовноперетворюючого пристрою обраний мовний кодек з регулярним імпульсним збуджуванням/довгостроковим передбаченням і лінійним предикативним кодуванням із передбаченням (RPE/LTR-LTP-кодек). Загальна швидкість перетворення мовного сигналу 13 кбіт/с. При передачі повідомлень у системі передбачене автоматичне регулювання потужності передавача для забезпечення необхідної якості зв'язку.

Для захисту від помилок інформації, що передається, застосовується завадостійке кодування (циклічний код, згортковий код) з перемеженням розрядів. Для перетворення пакетів помилок у відповідну кількість одиночних кожен блок з 456 біт піддається перемеженню. Після перемеження відбувається формування ТDМА-кадра, потім імпульсна послідовність через фільтр надходить на частотний модулятор передавача. Підвищення ефективності кодування й перемеження досягається повільним перемиканням робочих частот у процесі сеансу зв'язку (зі швидкістю 217 перемикань у секунду).

Для боротьби з інтерференційними завмираннями прийнятих сигналів, викликаних багатопроменевим РРХ в умовах міста, в апаратурі використовуються автоматичні коректори (еквалайзеры) імпульсних сигналів, що приймаються.

У стандарті GSМ використовується гаусова частотна модуляція (GMSК). При цьому виді модуляції сигнал на виході модулятора аналогічний сигналу, що отримується в результаті частотної модуляції з дискретною зміною частоти.

В приймачі мовний сигнал відновлюється після обробки цифрового сигналу (демодуляція, деперемеження, декодування). Якість передачі мови в системі GSМ-900 набагато вища, ніж в аналогових ССЗ.

У стандарті GSM досягається високий рівень безпеки передачі повідомлень; здійснюється шифрування повідомлень за алгоритмом шифрування з відкритим ключем (RSA).

У цілому система зв'язку стандарту GSM розрахована на використання в різних сферах. Вона надає користувачам широкий діапазон послуг і можливість застосовувати різноманітне встаткування для передачі мовних повідомлень і даних, сигналів виклику й аварійних сигналів; розрахована на підключення до телефонних мереж загального користування (PSTN), мереж передачі даних (PDN) і цифрових мереж з інтеграцією служб (ISDN).

Основні характеристики стандарту GSM наведені в табл. 4.4.

 

Таблиця 4.4 - Основні характеристики стандарту GSM-900

Найменування характеристик Значення
Частоти передачі мобільної станції й прийому абонентської станції, МГц 890-915
Частоти прийому мобільної станції й передачі базової станції, МГц 935-960
Дуплексний рознос частот прийому й передачі, МГц  
Швидкість передачі повідомлень у радіоканалі, кбіт/с 270, 833
Швидкість перетворення мовного кодека, кбіт/с  
Ширина смуги каналу зв'язку, кГц  
Максимальна кількість частотних каналів зв'язку  
Максимальна кількість каналів, що організуються у базовій станції 16-20
Вид модуляції GMSK
Індекс модуляції ВТ 0,3
Ширина смуги передмодуляціонного гауссового фільтра, кГц 81,2
Кількість стрибків по частоті в секунду  
Вид мовного кодека RPE/LTP
Максимальний радіус стільника, км до 35
Схема організації каналів комбінована TDMA/FDMA

 

Поруч з ССЗ стандарту GSM-900 використовується ССЗ стандарту GSM-1800.

 

4.3 Особливості стандарту GSM-1800 (DSC-1800)

 

Глобальна система мобільного зв'язку GSM-1800 (DSC-1800) є модифікацією стандарту GSM-900. Система стандарту GSM-1800 працює в діапазоні частот 1710...1785 мГц для передачі абонентськими станціями й 1805...1880 мГц - для передачі базовими станціями. У зазначеному діапазоні організується 374 дуплексних частотних каналів зі смугою частот 200 кГц кожен з дуплексним розносом 95 мГц. Стандарт GSM-1800 передбачає можливість використання дводіапазонних абонентських (мобільних) станцій MS, які працюють у кожному зі стандартів GSM-1800 й GSM-900, що у свою чергу дозволяє оператору оптимізувати частотний ресурс.

У системі стандарту GSM-1800 (DSC-1800) передбачений фіксований розподіл частот між базовими станціями. Оскільки стандарт GSM-1800 у порівнянні зі стандартом GSM-900 використовує більш високочастотний діапазон, то можливий максимальний радіус стільники через збільшення загасання становить близько 10км (у стандарті GSM-900 - 35 км).

Як і у стандарті GSM-900, у стандарті GSM-1800, на кожній несучій розміщується 8 часових каналів. Організація каналів, формування сигналів, метод модуляції радіосигналу, методи захисту від помилoк, використання повільних стрибків по частоті в обох стандартах однакові.

 

4.4 Склад і призначення обладнання стільникової системи зв'язку стандарту GSМ

 

Структурна схема ССЗ стандарту GSМ представлена на рис. 4.18.

 

 

Рисунок 4.18 - Структурна схема встаткування мережі стандарту GSM

 

До складу мережі стандарту GSM входять MSC (Mobile Switching Centre) – центр комутації мобільного зв'язку; BSS (Base Station System) – підсистема базових станцій (BTS); контролер базових станцій (BSC); ОМС (Operations and Maintenance Centre) - центр управління й обслуговування; NMC – центр управління мережею, MS (Mobile Stations) – мобільні станції; різні додаткові системи та пристрої.

Особливістю стандарту GSМ-900 є використання підсистем базових станцій (BSS). До складу BSS входять контролер базових станцій (BSС), базові станції (BTS) і транскодер (TCE). До складу кожної BTC входять три або шість базових прийомо-передавачів, які на схемі не показані. Кожен із трьох (або шести) прийомо-передавачів, розташованих в одному осередку й замикаючихся на загальний BSC, обслуговує свій 120-ти градусний (або 60-ти градусний) азимутальний сектор.

Кожна BTS містить обладнання для виконання необхідних операцій всередині одного осередка. Це в основному приймально-передавальна апаратура, що забезпечує зв'язок з MS, кодування переданої інформації й управління в процесі естафетної передачі MS.

Функціональне спряження елементів системи здійснюється рядом інтерфейсів , та інш. Всі мережні функціональні компоненти в стандарті GSM взаємодіють відповідно до системи сигналізації SS N 7.

Центр комутації мобільного зв'язку (MSC) обслуговує групу стільників і забезпечує всі необхідні види з'єднань у процесі роботи мобільних станцій. MSC являє собою інтерфейс між фіксованими мережами (PSTN, PDN, ISDN і т.д.) і мережею мобільного зв'язку. Кожен MSC забезпечує обслуговування абонентів, розташованих у межах певної географічної зони. MSC управляє процедурами встановлення виклику й маршрутизації. Крім виконання функцій звичайної комутаційної станції, на MSC покладають функції комутації радіоканалів. До них відноситься "естафетна передача", у процесі якої досягається безперервність зв'язку при переміщенні абонентської станції зі стільника до стільника, і перемикання робочих каналів у стільнику з появою високого рівня перешкод або несправностях.

MSC формує дані, необхідні для виписки рахунків за надані мережею послуги зв'язку, накопичує дані по розмовах, що відбулися, і передає їх у центр розрахунків (білінг-центр). MSC становить також статистичні дані, необхідні для контролю роботи й оптимізації мережі.

MSC підтримує також процедури безпеки, застосовувані для управління доступами до радіоканалів.

MSC не тільки бере участь в управлінні викликами, але також управляє процедурами реєстрації місця розташування і передачі управління, крім передачі управління в підсистемі базових станцій (BSS). Реєстрація місця розташування мобільних станцій необхідна для забезпечення доставки виклику рухомим абонентам, що переміщаються, від абонентів телефонної мережі загального користування або інших рухомих абонентів. Процедура передачі виклику дозволяє зберігати з'єднання й забезпечувати ведення розмови, коли мобільна станція переміщається з однієї зони обслуговування в іншу. Передача викликів в осередках, що управляються одним контролером базових станцій (BSC), здійснюється цим BSC. Коли передача викликів здійснюється між двома мережами, що управляються різними BSC, то первинне управління здійснюється в MSC. У стандарті GSM також передбачені процедури передачі виклику між мережами (контролерами), що ставляться до різних MSC.

Центр комутації здійснює постійне спостереження за мобільними станціями, використовуючи регістри положення (HLR) і переміщення (VLR), у яких зберігаються як довгострокові, так і тимчасові дані, що використовувались у процесі роботи системи. В HLR зберігаються відомості про всіх абонентів, зареєстрованих у даній системі, і про види послуг, які можуть бути їм надані. У цьому ж HLR реєструється місце розташування абонента для організації його виклику й реєстрації наданих йому послуг.

Регістр переміщення (VLR) містить приблизно такі ж відомості про абонентів — гостей, тобто про абонентів, зареєстрованих у зоні обслуговування іншої системи, але користуються на даний момент послугами стільникового зв'язку даної системи (на час роумінгу).

До складу довгострокових даних, що зберігаються в регістрах HLR й VLR, входять:

-MSI - міжнародний ідентифікаційний номер мобільного абонента;

-номер рухомої станції в міжнародній мережі ISDN;

-категорія мобільної станції;

-ключ аутентифікації;

-види забезпечення допоміжними службами;

-індекс закритої групи користувачів;

-код блокування закритої групи користувачів;

-склад основних даних, які можуть бути передані;

-оповіщення абонента, що викликає;

-ідентифікація номера абонента, що викликається;

-графік роботи;

-оповіщення викликуваного абонента;

-контроль сигналізації при з'єднанні абонентів;

-властивості (засоби) закритої групи абонентів;

-пільги закритої групи користувачів;

-заборонені вихідні виклики в закритій групі користувачів;

-максимальна кількість абонентів;

-паролі, що використовуються;

-клас пріоритетного доступу;

-заборонені вхідні виклики в закритій групі абонентів (тільки в HLR).

До складу тимчасових даних, що зберігаються в HLR, входять:

-параметри аутентифікації й шифрування;

-тимчасовий номер мобільної станції, що призначається VLR;

-адреси регістрів переміщення VLR;

-зони переміщення мобільних абонентів;

-номер осередка при естафетній передачі;

-реєстраційний статус;

-таймер відсутності відповіді (відключення з'єднання);

-склад використовуваних у цей момент паролів;

-активність зв'язку.

До складу тимчасових даних, які зберігаються в VLR, входять:

-TMSI - тимчасовий міжнародний ідентифікаційний номер користувача;

-ідентифікатори зони розташування;

-вказівки по використанню основних служб;

-номер осередка при естафетній передачі;

-параметри аутентифікації й шифрування.

Практично HLR являє собою довідкову базу даних про постійно прописаних до мережі абонентів. У ній утримуються розпізнавальні номери й адреси, а також параметри дійсності абонентів, склад послуг зв'язку, спеціальна інформація про маршрутизацію. Ведеться реєстрація даних про роумінг (блукання) абонента, включаючи дані про тимчасовий ідентифікаційний номер мобільного абонента (TMSI) і відповідному VLR.

До даних, що містяться в HLR, мають дистанційний доступ всі MSC й VLR мережі й, якщо в мережі є декілька HLR, у базі даних міститься тільки один запис про абонента, тому кожен HLR являє собою певну частину загальної бази даних мережі про абонентів. Доступ до бази даних про абонентів здійснюється по номеру IMSI або MSISDN (номеру мобільного абонента в мережі ISDN). До бази даних можуть отримати доступ MSC або VLR, що ставляться до інших мереж, у рамках забезпечення міжмережного роумінгу абонентів.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.02 сек.)