Перелік скорочень 15 страница

- виведені ключі застосовуються для двоточечного зв'язку й генеруються при процедурі аутентифікації;

- статичні ключі являють собою набір фіксованих кодових послідовностей (до 32), які можуть використовуватися без попередньої аутентифікації;

- загальний ключ використовується для шифрування при передачі групових викликів, формується з використанням виведеного ключа для кожної мобільної станції, діє в строго певній зоні й періодично змінюється;

- груповий ключ, пов'язаний з певною групою користувачів, генерується системою й передається мобільним станціям заданої групи. Він застосовується для шифрування викликів групи як у вихідному виді, так і після модифікації за допомогою загального ключа.

4.7 Системи персонального радіо виклику

4.7.1 Принципи побудови систем персонального радіо виклику

Персональний радіо виклик (пейджинг) - послуга електрозв'язку, що забезпечує однобічну бездротову передачу інформації в межах обслуговуємої зони. В основі роботи пейджингової системи лежить положення про те, що найчастіше немає необхідності організовувати двосторонній зв'язок, а досить передати тільки коротку інформацію або виклик. Це завдання вирішується шляхом використання радіопередавача при наявності в кожного абонента невеликого приймача, називаного пейджером.

На самому початку свого розвитку СПРВ забезпечувало передачу на пейджер сигналу виклику, після одержання якого абонент повинен був подзвонити по заздалегідь відомому номері телефону. Схема, що пояснює принцип роботи найпростішої СПРВ, наведена на рис.4.66.

При необхідності передати викличний сигнал на пейджер, абонент ТМЗК телефонує на пейджинговий центр через міську АТС. Оператор центру приймають інформацію про номер пейджера, на який необхідно передати сигнал виклику.За допомогою клавіатури пристрою перетворення сигналів оператор набирає номер викликуваного пейджера.

Рисунок 4.66 – Схема найпростішої СПРВ

Після відповідних перетворень це повідомлення (номер пейджера) у вигляді електричного сигналу, що модулює, надходить на передавач базової станції (базової радіостанції - БС). Антена БС випромінює сформований ВЧ сигнал, що і приймається пейджером. Згодом представилася можливість поряд із сигналами виклику передавати цифрові або алфавітно-цифрові повідомлення. Останнім часом з'явилася можливість приймати на пейджер мовні повідомлення, відтворені динаміком пейджера. Крім того, у знову розроблювальних СПРВ може бути організований контроль за фактом і вірністю доставки повідомлення на пейджер. Звісно, для забезпечення такого контролю необхідний вже дуплексний зв'язок між БС і пейджером. У цей час пейджер по своїх можливостях і по своїй популярності мало поступається стільниковому телефону. Застосування в пейджингових системах зв'язку кодування й ущільнення переданих сигналів дозволяє використовувати один радіоканал для забезпечення декількох тисяч абонентів. Крім того, малі розміри і вага пейджера, доступні ціни, у порівнянні із цінами стільникових і транкінгових систем, роблять пейджинговий зв'язок усе більш привабливим.

За своїм призначенням СПРВ можна розділити на відомчі і загальне користування.

Відомчі СПРВ забезпечують передачу повідомлень на обмеженій території або в локальних зонах в інтересах окремих груп користувачів. Як правило, передача повідомлень у таких СПРВ здійснюється з пульта управління диспетчерами без взаємодії з телефонною мережею загального користування (ТМЗК). Відомчі (локальні) пейджингові мережі побудовані по радіальному принципу і використовуються в рамках підприємства для забезпечення оперативного зв'язку керівництва зі співробітниками. Основними особливостями таких мереж є обмежене число абонентів і порівняно невеликий радіус дії (до 5 км). Типові області застосування таких мереж: великі промислові підприємства, аеропорти, вокзали, лікарні й т.д.. Варіант відомчої пейджингової мережі наведено на рис. 4.67.

Рисунок 4.67 – Відомча мережа СПРВ

Одним з основних пристроїв цієї системи є пейджинговий термінал. Він перетворить передані повідомлення в спеціальні сигнали та керує малопотужним (до 5 Вт) передавачем. Іноді термінал і передавачі об'єднані в одному корпусі. У найпростіших терміналах повідомлення, які необхідно передати, вводяться оператором за допомогою клавіатури. У більш сучасних системах до термінала підключається персональний комп'ютер (ПК).

Під системою персонального радіо виклику загального користування (СПРВ-ЗК) розуміють сукупність технічних засобів, через які за допомогою ТМЗК відбувається передача в радіоканал повідомлень обмеженого обсягу.

4.7.2 Склад і призначення основних засобів СПРВ-ЗК

До складу сучасних СПРВ-ЗК (рис. 4.68) входять засоби збору повідомлень від відправника, засоби обробки повідомлень, засоби передачі повідомлень на пейджер і засоби сервісних підсистем.

Повідомлення в СПРВ можуть надходити з міського телефону, ПК із модемом, ПК і радіо передаючого пристрою, зі спеціалізованих пристроїв. Повідомлення можуть надходити по каналах ТМЗК, радіоканалам і каналам розподільних мереж.

Рисунок 4.68 – Склад засобів СПРВ-ЗК

Найчастіше в пейджинг-центр надходять повідомлення від відправників по телефону. Абонент-відправник телефонує, називає оператору пейджинг-центра номер абонента-одержувача й диктує повідомлення. Далі повідомлення обробляється й передається в ефір.Як приклад на рисунку 4.69 наведено варіант схеми міської пейджингової мережі, на якій зображені засоби СПРВ.

Всі повідомлення, які отримані від відправників по телефону, радіотелефону або із ПК через модем надходять на пульти операторів пейджингової мережі (пейджинг-центра). Пульти операторів обладнані навушниками, мікрофонами та органами управління (регулятор гучності, клавіші "Відповідь на дзвінок" й "Лінія зайнята").

Іноді виникає необхідність у створенні локальної мережі віддалених робочих місць операторів. У цьому випадку ця мережа (на рис. 4.69 не показана) з'єднується з основною системою по виділеному каналі зв'язку ТМЗК з використанням модему, або по каналах СПД. Це мережа будується на основі декількох персональних комп'ютерів із працюючими на них операторами та програмним забезпеченням пейджингової системи. Персональні комп'ютери з'єднані в локальну мережу, що підключена до пейджингового сервера. Пейджинговим сервером називають спільно працюючі ПК і пейджинговий термінал.

Основним пристроєм кожної пейджингової системи є пейджинговий термінал. Він отримує повідомлення, передані абонентам, від системи збору інформації, формує сигнал, що модулює, на передавач відповідно до конкретного пейджинговим протоколом і керує пейджинговим передавачем або їхньою системою по каналах зв'язку.

Рисунок 4.69 – Міська пейджингова мережа

У сучасних СПРВ передача здійснюється блоками (кадрами), структура й розмір яких відповідають прийнятому стандарту СПРВ. Формування блоків здійснює пейджинговий термінал. У складі переданих кадрів передбачена передача послідовностей для циклової й тактової синхронізації, адреси абонентів, повідомлення абонентам, надлишкові біти для підвищення вірності передачі інформації.

Пейджинг-термінал може бути виконаний у вигляді автономного спеціалізованого пристрою, спеціалізованої плати, вмонтованої в персональний комп'ютер, або у вигляді спеціалізованого програмного забезпечення, що функціонує на стандартному персональному комп'ютері.

У пейджинг-терміналі можуть використовуватись різні інтерфейси для управління зовнішнім передавачем і трансляції на нього сформованих даних. Отримавши від термінала сигнали управління й сигнал, що модулює, передавач передає повідомлення на робочій частоті.

Для передачі повідомлення по радіоканалах передавальні (базові) станції СПРВ можуть використовувати метровий і дециметровий діапазони (від десятків до сотень МГц). Конкретні значення номіналів частот залежать від умов використання СПРВ, від виду переданих повідомлень (мовні, дані й т.д.). Оскільки радіохвилі метрового діапазону загасають у меншій мірі, ніж дециметрового діапазону, те часта перевага віддають метровому діапазону. Найпоширенішим є діапазон 160 МГц. Для зв'язку в міських умовах переважніше дециметровий діапазон (більша проникність усередину приміщень і транспортних засобів). Тому в більшості СПРВ використовується діапазон частот 450 й 900 МГц.

У СПРВ застосовуються частотне (ЧР) і частотно-часовий (ЧР/ВР) поділ каналів. Ширина смуги частотного каналу в більшості СПРВ дорівнює 25 кГц. У деяких їх СПРВ - 50 кГц.

Передача повідомлень на пейджер здійснюється в цифровому виді ("0" й "1") з використанням частотної модуляції.

4.7.3 Однозонові і багато зонові СПРВ

Важливою характеристикою СПРВ є кількість і розмір робочих зон. Відомчі й міські СПРВ найчастіше одно зонові. Для передачі повідомлень може використовуватися один передавач (БС). Радіус зони обслуговування визначається, в основному, висотою установки передавальної антени. У невеликих СПРВ потужність передавача 2...5 Вт, радіус зони обслуговування 5...10 км. Число абонентів, що обслуговують - до 1000. основна відмінність міських СПРВ від відомчих - більший радіус дії (десятки кілометрів) і більше число абонентів, що обслуговують, (кілька тисяч). Вихідна потужність передавача БС становить 150...300 Вт, антена із круговою діаграмою спрямованості встановлюється на щоглах або на високих будовах.

При побудові більших систем для обслуговування абонентів у масштабах регіону й країни в цілому використовується стільниковий принцип побудови багато зонової мережі. При цьому виникають проблеми, що пов`язані із взаємним впливом БС, що працюють на однакових частотах. Більші системи відрізняються від попередніх систем не тільки розмірами території обслуговування, кількістю зон і числом абонентів, що обслуговують, (десятки тисяч), але й кількістю і якістю послуг (автоматичний прийом повідомлень із телефону, з персонального комп'ютера, забезпечення роумінгу, передача повідомлень про одержання повідомлень і т.д.).

4.7.4 Основні стандарти СПРВ

В 1969 р. європейська конференція почт і зв'язку провів стандартизацію СПРВ, скоординувавши діапазон частот і структуру використовуваних кодових посилок, формування яких здійснювалося тоновими сигналами. Ця система одержала назву ЄВРОСИГНАЛ. Згодом виникла необхідність у створенні більш сучасної системи стандартизації верб 1978 р. вона була створена за назвою РОСSА. Ця система забезпечувала передачу буквено-цифрових повідомлень зі швидкістю 512 Бод. Пізніше її величина була доведена до 1200 Біт/с й 2400 Біт/с. У цей час більшість СПРВ використовує цей стандарт.

Зростаючі вимоги до СПРВ, необхідність збільшення швидкості передачі, доцільність об'єднання національних мереж СПРВ у транснаціональні призвели до створення в 1992 р. загальноєвропейського стандарту ЕКМЕ.

Основні переваги цього стандарту:

- загальна мережа для всіх європейських країн і загальноєвропейський роумінг;

- загальний радио інтерфейс, що забезпечує високу ємність мережі при передачі різних видів повідомлень, включаючи текстові, у вузькій смузі частот;

- загальна специфікація на приймач персонального виклику.

Основною перевагою цього протоколу є висока швидкість передачі даних - 1600, 3200 й 6400 Біт/с, що дозволило забезпечити високу пропускну здатність СПРВ (50-80 тис. абонентів у порівнянні 15-20 тис. абонентів у СПРВ стандарту РОСSAG при одно зоновій побудові).

У цей час існує кілька стандартів СПРВ. Перелік основних з них й їхніх характеристик наведені в табл. 4.12.

Таблиця 4.12 – Характеристики основних стандартів пейджингового зв'язку.

Як видно з табл. 4.12, у деяких СПРВ останніх модифікацій організується двосторонні зв'язки між БС і пейджером. Для цього пейджери обладнаються малопотужними передавачами, що дозволяє передавати сигнал повідомлення про одержання повідомлення й вірності його прийому.

Незважаючи на появу таких пейджерів більшість з них здатні працювати тільки на прийом повідомлень від БС.

4.7.5 Коротка характеристика пейджерів

Пейджер являє собою високочутливий малогабаритний приймач. Вбудована в пейджер антена забезпечує прийом сигналів із всіх напрямків.

У цей час використовуються десятки типів пейджерів. По способу прийому й відображення пейджери діляться на тонові, цифрові, алфавітно-цифрові й голосові.

Тонові пейджери повідомляють власнику пейджера тільки сам факт виклику - звуковим сигналом або вібрацією. Кількість різних тонових сигналів у сучасних пейджерах - від одного до чотирьох. Кожен з цих сигналів визначає зміст виклику (наприклад, подзвони додому, подзвони на роботу тощо). Більшість пейджерів однотонові.

Цифрові та алфавітно-цифрові пейджери сповіщають власника пейджера про отримання виклику звуковим сигналом, вібрацією або світловою індикацією, а самі повідомлення виводять на рідкокристалічний екран. Цифрові пейджери можуть приймати та виводити на екран повідомлення, що складаються тільки із цифр і декількох допоміжних символів (наприклад, пробіл). Повідомлення, прийняті алфавітно-цифровими пейджерами, можуть містити крім цифр текстову інформацію алфавіту тієї або іншої мови залежно від моделі пейджера.

Голосові пейджери приймають і відтворюють прийняті закодовані на передачі мовні повідомлення.

Крім своєї основної функції по прийому й відображенню повідомлень, пейджери можуть виконувати ряд додаткових функцій (вбудовані годинники, будильник, записна книжка, у яку записуються й зберігаються кілька прийнятих повідомлень). Різні типи пейджерів відрізняються друг від друга розмірами, обсягом пам'яті, кількістю адрес і таблицями кодування.

Розвиток СПРВ йде шляхом широкого застосування цифрових способів обробки й передачі викликів (адрес) і повідомлень у буквено-цифровому вигляді, підвищення пропускної здатності та завадостійкості цих систем, мініатюризації електроенергії приймачами персонального радіо виклику.

Контрольні питання та завдання

1. Визначити захисні відстані D між базовими станціями (БС) з однаковими частотними каналами, якщо допустиме співвідношення потужності сигналу (Ріс) до потужності взаємних перешкод (Рву) складає 16 дБ. Параметр загасання радіохвиль к=4, радіус кожного з осередків рівний R=3 км. Базові станції обладнані антенами з круговими діаграмами спрямованості (ДСА).

2. На території обслуговування, що має форму кола з радіусом Ro, встановлено 30 БС (NБС =30) з радіусом стільників R=2 км. Величина частотного параметра N=7. Визначити радіус Ro, побудувати територіальний план розміщення осередків, визначити коефіцієнт повторного використовування частотних каналів (Кл).

3. Побудувати план розміщення на території, що має форму кола, 19-ти БС. Визначити захисні відстані D між БС з однаковими частотними каналами, допустиме відношення потужності сигналу Рс до потужності взаємних перешкод Рвп ( =Р_с/Р_ВП). Радіус стільників R=2 км, коефіцієнт загасання радіохвиль к=4, частотний параметр N=7. Антени з круговою ДСА.

4. Визначити відношення потужності сигналу Рс до потужності взаємних перешкод ( =Р_с/Р_ВП) для стільникової системи зв'язку з радіусом стільників R=3 км. Частотний параметр N=12, параметр загасання радіохвиль к=3.

5. Стільникова система зв'язку (ССЗ) працює у діапазоні частот 860-866 МГц і 915-921 МГц. Рознесення частотних каналів Fк=25 кГц, частотний параметр N=12. Визначити кількість дуплексних каналів в ССЗ; дуплексне рознесення Fд; кількість каналів на кожній базовій станції кластера. Скласти частотний план. У системі використовується БС з круговою ДСА.

6. Базові станції (БС) з радіусом стільників R=20 км розміщені уздовж автомагістралі протяжністю L = 360 км. Допустиме відношення сигнал/взаимная перешкода (Рс/Рвп) =18 дБ, параметр загасання радіохвиль к=3. Визначити значення частотного параметра, необхідну кількість БС, коефіцієнт повторного використовування кластерів.

7. У ССЗ базові станції обладнані антенами з направленими ДСА ( =120^о) і розміщені в кутках шестикутників, що чергуються. Частотний параметр N=7, радіус стільників R=5 км, відношення потужності сигналу до потужності перешкод складає Рс/Рвп=100. Необхідно:

- побудувати територіальний план розміщення осередків з урахуванням можливого коефіцієнта повторення частот не менше 7;

- визначити захисну відстань D між стільниками з однаковими частотними каналами.

8. Визначити відношення потужності сигналу до потужності взаємних перешкод в ССЗ з радіусом осередків R=3 км, частотним параметром N=12. Коефіцієнт загасання радіохвиль к=3. БС розміщені в центрі стільників і обладнані антенами з круговими ДСА.

9. Визначити значення частотного параметра (N) і відношення потужності сигналу до потужності взаємних перешкод (Рс/Рвп) в ССЗ з шестикутними стільниками, радіус стільників R=3 км, захисна відстань між стільниками з однаковими частотними каналами D=13,75 км.

10. Визначити значення частотного параметра (N) і відношення потужності сигналу до потужності взаємних перешкод (Рс/Рвп) в ССЗ з

радіусом стільників R=3 км, частотним параметром N=12. На БС використовуються антени з секторним ДСА ( =60°). Параметр загасання к=3.

11. Визначити вірогідність помилки Рпом і вірогідність відмови в обслуговуванні абонента Рвід, якщо відомі вірогідність відмови в обслуговуванні в одній зоні Pо=0,1 і вірогідність закінчення розмови в одній зоні Рк=0,5.

12. Визначити вірогідність помилки Рпом при прийомі п'ятикратно повторюваного повідомлення (s=5) і ухвалення рішень по мажоритарній логіці "3 з 5". Вірогідність помилки при одноразовому прийомі повідомлення . Визначити і мінімізувати бульову функцію, яка визначає структуру мажоритарного елементу "2 з 3".

13. Закодувати 11-ти розрядну кодову комбінацію вигляду 10011101011 манчестерським кодом. Визначити надмірність і швидкість передачі, якщо швидкість модуляції В=2400 Бод.

14. Запишіть співвідношення, що визначають складні (широкосмугові) часові (В)сигнали- сигнали з прямим розширенням спектру, частотні (Ч) і частотно-часові (ЧВ)- сигнали з перебудовою робочої частоти, дайте їх геометричне уявлення, якщо бази В, Ч, ЧВ - сигналів рівні Bв=N=5, Вч=М=6, Вчв=30 відповідно.

15. Визначити число можливих ШСС, якщо число часових інтервалів S=8, число частотних інтервалів m=7, число активних позицій n=5 (код з постійною вагою "5 з 8"). Визначити число раціональних адрес.

16. Кодові комбінації основного цифрового каналу ЦСП (В=64 кБіт/с) перетворені в широкосмуговий сигнал з базою В=100. Визначити швидкість передачі ШСС.

17. Зобразіть геометричне представлення часових (сигналів з прямим розширенням спектру), частотних і частотно-часових сигналів (сигналів з перебудовою робочої частоти), що мають однакову базу В=12.

18. Зобразіть варіант схеми формування і прийому ШСС, якщо інформаційні елементи "1" і "0" представлені кодовими комбінаціями вигляду 100110 ("1") і 110001 ("0").

19. Відношення сигнал/перешкода (захищеністьсигналу) на вході приймача ШСС складає 20 дБ. Визначити базу ШСС для забезпечення відношення сигнал/перешкода (захищеність сигралу) на виході приймача 10 дБ.

20. Розрахувати максимальне значення взаємно-кореляційної функції (ВКФ) R частотно-часових сигналів, якщо число часових інтервалів N і хемінгова відстань коду dx задані:

N=5, dx=2 (1-й варіант);

N=100, dx=5 (2-й варіант);

N=100, dx=20 (3-й варіант).

Порівняти і пояснити одержані результати.

21. Для формування М-послідовності використовується створюючий поліном . Необхідно записати двійковий код поліному Р(х), визначити довжину циклу М-послідовності, намалювати схему цифрового автомата.

22. Заданий поліном . Визначити цикл поліному Р(х); зобразити схему цифрового автомата, що формує М-послідовність.

23. Схема цифрового автомата зображена на рис.70. Визначити структуру створюючого полінома, його двійковий код, розрядність послідовності, що формуєтьсяі.

Рис.70 - Схема цифрового автомата.

24. Визначити АКФ коду Баркера для N=7 (його структура 111-1-11-l). Зобразити графік АКФ.

25. Зобразити схеми формування і прийому сигналів коду Баркера з N=7 (його структура 111-1-11-1).

26. Визначити максимальне число абонентів, що можуть обслуговуватися, якщо значення бази В= 128; допустиме відношення сигнал/взаємна перешкода (захищеність сигналу) Рс/Рвп = 6 дБ, коефіцієнт = 1,2.

27.Покажіть, що збільшення частоти передачі або відстані між передаючою і приймальною антенами в два рази призводить до зменшення потужності сигналу, що приймається, на 6дБ.

28.Потужність сигналу на виході підсилювача складає 20Вт. Чому дорівнює ця потужність в децибелватах (дБВт) і децибел міліватах (дБм)?

29.Вихідна потужність передавача 50Вт. Треба записати вихідну потужність сигналу в дБВт і дБм, визначіти потужність сигналу, що приймається, в дБм на відстані

а) 100м і б) 10км у вільному просторі. Коефіцієнт посилення антени 12дБ.

30.На нижче наданому рис.71 зображена спрощена схема кодування і декодування CDMA сигналів, що надані. Використовується сім логічних каналів, в кожному з яких застосовується 7-ми бітовий код розширення. Всі джерела даних синхронізовані. Якщо всі сім джерел одночасно передають один інформаційний біт у вигляді 7-ми розрядній послідовності імпульсів, на вхід приймача поступає комбінований сигнал. При збігу двох позитивних або негативних чисел сигнал посилюватиметься, два протилежні числа взаємно знищуватимуться. Для декодування даних певного каналу приймач умножує одержаний комбінований сигнал на відповідний цьому каналу код розширення, підсумовує одержані результати, після чого позитивному числу ставитися у відповідність двійковий символ 1, а негативному – двійковий символ 0.

Необхідно:

а) знайти коди розширення всіх каналів;

б) знайти вихідні сигнали всіх семи каналів

в) знайти взаємну кореляцію каналу 1 і решти шести каналів, використовуючи знайдені значення кодів розширення.

Рис.71 Спрощена схема кодування і декодування СДМА сигналів

На наданому рис. приведено рішення задачи визначення вихідного сигналу першого каналу. Отримане позитивне число 9 вказує на те, що прийняте позитивне значення символу 1. Надайте рішення задачи усіх інших варіантів.

31.Доведіть, що коди Уолша матриці Адамара 8х8 взаємно ортогональні. 32.У системі CDMA користувачі А і В застосовують коди Уолша (-1 1 -1 1 -1 1 -1 1) і (-1 -1 1 1 -1 -1 1 1) відповідно. Необхідно визначити значення вихідного сигналу приймача якщо:

а) користувач А передає інформаційний символ (біт) 1, а користувач В не передає даних;

б) користувач А передає інформаційний символ (біт) 0, а користувач В не передає даних;

в) користувачі А і В одночасно передають біти 1. Вважайте, що потужність сигналів, одержаних від А і В, однакова;

г) користувач А передає біт 0, а користувач В передає біт 1. Вважайте, що потужність сигналів, одержаних від А і В, однакова;

д) користувач А передає біт 1, а користувач В передає біт 0. Вважайте, що потужність сигналів, одержаних від А і В, однакова;

е) користувачі А і В одночасно передають біти 0. Вважайте, що потужність сигналів, одержаних від А і В, однакова;

ж) користувачі А і В одночасно передають біти 1. Вважайте, що потужність сигналу, одержаного від В, в два рази перевищує потужність сигналу А. Відміну потужності сигналів можна представити таким чином: компоненти сигналу А записуються як (+1, -1), а компоненти сигналу В – як (+2, -2).

33.Наданий створюючий поліном для кодування циклічним кодом має вигляд Необхідно:

а) зобразити функціональну схему кодуючого пристрою;

б) закодувати послідовність бітів даних 10011011100 (крайній правий біт є старшим);

в) припустивши, що один з бітів (будь-який) закодованої послідовності на вході приймача (декодера) спотворений, покажіть, що при декодуванні помилка буде знайдена.

34.Визначити втрати при розповсюдженні радіохвиль (в дБ) на відстані 25км від базової станції, що працює:

(а) в частотному діапазоні 450МГц і

(б) в частотному діапазоні 900МГц,

якщо висота антени базової станції , а висота антени мобільної станції . Передбачається робота в міському районі. Для визначення втрат необхідно використовувати модель Окамури-Хата.

35.Поясніть різницю між видами модуляції QPSK і O-QPCK. 36.Опишіть відмінності між методами багато-станційного (множинного) доступу частотного, часового і кодового доступу. Поясніть їх основні властивості.

37.Порівняйте схожість і відмінності в основних концепціях систем з прямим розширенням спектру і перебудовою робочої частоти.

38.Поясніть принцип наявності виграшу при обробці сигналів в системах з розширенням спектру. Визначте поняття виграшу при обробці.

39.Які функції виконують псевдовипадкові послідовності в системах з МДКР?

40.Перешкода «ближній – дальній» представляє серйозну проблему в стільникових системах з МДКР. Яка причина цього?

41.Адаптивне управління потужністю є рішенням проблеми «ближній – дальній» в системах МДКР. Опишіть два методи управління потужністю в системах МДКР.

Поиск по сайту: