АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Загальні відомості. Існують три основні види теплообміну: теплопровідність, конвек­ція, теплове випромінювання

Читайте также:
  1. I. Мета, завдання та загальні вимоги до виконання курсової роботи
  2. Апаратура, загальні вказівки по виконанню процедур
  3. Апаратура, загальні вказівки по виконанню процедур
  4. Бази даних. Основні відомості
  5. Відомості в галузі зовнішньої політики і економіки, які можуть становить державну таємницю, —
  6. Відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим.
  7. Відомості про авторів
  8. Відомості про виконання робіт
  9. Відомості про виконання робіт
  10. ВІДОМОСТІ ПРО РАЙОН ПОДОРОЖІ
  11. Відомості щодо освіти та стажу роботи кадрового складу інформаційно-аналітичного відділу
  12. Відомості, що вносяться до ЄРДР

Існують три основні види теплообміну: теплопровідність, конвек­ція, теплове випромінювання.

Теплопровідність - це процес розповсюдження теплоти мікрочастин­ками тіла при безпосередньому дотику тіл або частин одного тіла з різними температурами.

Явище теплопровідності, головним чином, має місце у твердих ті­лах, але може спостерігатися і в рідинах та газах тоді, коли в них не виникають конвективні течії. У газах теплота передається за до­помогою атомів та молекул, у твердих тілах і діелектриках - віль­ними електронами.

У різних точках нерівномірно нагрітого тіла має місце своя температура. Сукупність всіх температур характеризує температурне поле тіла. Передача теплоти завжди здійснюється від частин тіла з вищою температурою до частин тіла з нижчою температурою і супроводжується зміною останньої t у просторі, залежно від координат x,y,z, а також у часі τ.

В запису t=f(x,y,z, ) ми маємо функцію, яка характеризує тривимірне нестаціонарне температурне поле.

Якщо температура є функцією координат і не залежить від часу

 

t = f(x,y,z), (1.1)

 

то температурне поле є стаціонарним. Воно може бути відповідно дво­вимірним та одновимірним:

 

t = f(x,y), t = f(x), t = f(y). (1.2)

 

Якщо об’єднати всі точки тіла з однією температурою, то одержимо поверхню, яка називається ізотермною, а лінія перетину цієї поверх­ні з будь-якою площиною - ізотермою.

При переході від однієї ізотерми до іншої найбільша зміна тем­ператури спостерігається у напрямі нормалі до ізотерми. Границя від­ношення зміни температури ∆t до відстані між ізотермами по норма­лі ∆n, коли ∆n наближається до нуля, називається градієнтом температури:

 

. (1.3)


Градієнт температури - це вектор, спрямований по нормалі до ізотермної поверхні у напрямі зростання температури. Він характери­зує інтенсивність зміни температури в указаному напрямі.

Основний закон теплопровідності (закон Фур’є) можна сформулюва­ти так: кількість теплоти dQ, яка проходить через елементарну площу dF, розміщену на ізотермній поверхні, за елементарний відрізок часу dτ пропорційна температурному градієнту:

, (1.4)

або

. (1.5)

Коефіцієнт пропорційності λ називається коефіцієнтом тепло­провідності. Знак "мінус" у рівняннях (1.4) та (1.5) вказує на те, що тепловий потік та градієнт температури мають протилежні напрями:

тепловий потік q спрямований у бік зменшення температури, а grad t - у бік зростання.

Коефіцієнт теплопровідності характеризує фізичні властивості речовин і дорівнює кількості теплоти, яка проходить через одиницю ізотермної поверхні за одиницю часу при умові, що градієнт темпе­ратури дорівнює одиниці:

. (1.6)

Різні за своїми фізичними властивостями речовини мають різні величини λ. Для металів λ=20-418 Вт/м·К; рідин - 0,06-0,6 Вт/м·К; газів - 0,005-0,5 Вт/м·К. Для повітря λ=0,0244 Вт/м·К.

Коефіцієнт теплопровідності різних речовин залежить від структу­ри, густини, температури, вологості тощо.

Для визначення коефіцієнта теплопровідності використовують різні експериментальні методи, які відповідно до форми досліджу-

ваного ма­теріалу називаються методом циліндра, плити, кулі.

У даній лабораторній роботі дослідження коефіцієнта теплопровід­ності залежно від температури проводиться методом кулі.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)