Стаття 51. Навчання працюючого населення

Навчання працюючого населення діям у надзвичайних ситуаціях є обов‘язковим і здійснюється у робочий час за рахунок коштів роботодавця за програмами з підготовки населення діям у надзвичайних ситуаціях, а також під час проведення спеціальних об‘єктових навчань і тренувань.

Для отримання працівниками відомостей щодо конкретних дій у надзвичайних ситуаціях, з урахуванням особливостей виробничої діяльності підприємства, на кожному підприємстві обладнується інформаційно-довідковий куточок з питань цивільного захисту.

Всі особи, під час прийняття на роботу та працівники щорічно, за місцем роботи проходять інструктаж з питань цивільного захисту, пожежної безпеки та діям у надзвичайних ситуаціях.

Особи, яких приймають на роботу, пов'язану з підвищеною пожежною небезпекою, повинні попередньо пройти спеціальне навчання (пожежно-технічний мінімум). Працівники, зайняті на роботах з підвищеною пожежною небезпекою, один раз на рік проходять перевірку знань відповідних нормативних актів з пожежної безпеки, а посадові особи до початку виконання своїх обов'язків і періодично (один раз на три роки) проходять навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки.

Перелік цих посад і порядок організації навчання визначаються Кабінетом Міністрів України.

Допуск до роботи осіб, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з питань цивільного захисту, зокрема з пожежної безпеки, забороняється.

Програми навчання з питань пожежної безпеки погоджуються з органами державного нагляду з питань пожежної безпеки.

1. Навчання учнів, студентів та виховання дітей дошкільного віку діям у надзвичайних ситуаціях та вивчення правил пожежної безпеки є обов‘язковим і здійснюється під час навчально-виховного процесу за рахунок коштів, передбачених для фінансування навчальних закладів.

Навчання дітей дошкільного віку діям у надзвичайних ситуаціях та запобігання пожежам від дитячих пустощів із вогнем проводиться шляхом формування у них поведінки, відповідної віку дитини, щодо власного захисту та рятування.

2. Культура безпеки життєдіяльності це сукупність цінностей, стандартів, моральних норм і норм прийнятої поведінки, спрямованих на підтримання самодисципліни, як мети підвищення рівня безпеки.

Популяризація культури безпеки життєдіяльності у дітей та молоді організовується і здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань цивільного захисту разом з центральними органами виконавчої влади з питань освіти і науки та у справах сім‘ї, молоді та спорту, громадськими організаціями шляхом:

проведення шкільних, районних (міських), обласних та всеукраїнських змагань з безпеки життєдіяльності;

проведення навчально-тренувальних зборів та польових таборів;

участі команд-переможниць у заходах міжнародного рівня з цих питань.

Фінансування заходів щодо формування у дітей і молоді культури безпеки життєдіяльності здійснюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань цивільного захисту, центральним органом виконавчої влади з питань освіти і науки, центральним органом виконавчої влади у справах сім‘ї, молоді та спорту, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Непрацююче населення самостійно вивчає пам‘ятки та інший інформаційно-довідковий матеріал з питань цивільного захисту, правила пожежної безпеки у побуті та громадських місцях та має право отримувати у консультаційних пунктах при органах місцевого самоврядування, через засоби масової інформації, іншу наочну продукцію відомості про надзвичайні ситуації, у зоні яких або у зоні можливого ураження від яких може опинитися місце проживання, а також про способи захисту від впливу небезпечних факторів, викликаних такими ситуаціями.

Фінансування заходів з навчання непрацюючого населення діям у надзвичайних ситуаціях та пропаганди знань з цивільного захисту здійснюють місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування за рахунок місцевих бюджетів.

Поиск по сайту: