Методи стиснення даних без втрат

На сьогодні розроблено багато способів стиснення без втрат, в основі їх лежать такі методи кодування:

· Групове кодування RLE (Run Length Encoding) – один з найстаріших методів стиснення, який використовується в основному для архівації графіки.

· Кодування Хаффмана (анг. Huffman) – в основі лежить той факт, що деякі

· символи в тексті можуть траплятись частіше середньої частоти повторень, а інші – рідше.

· Кодування Лемпеля-Зіва (англ. Lempel, Ziv) – використовує факт неодноразового повторення фрагментів тексту, тобто послідовностей байтів.

Практично всі популярні програми-архіватори без втрат (ARJ, RAR, ZIP тощо) використовують методи Лемпеля-Зіва і Хаффмана (так званий алгоритм LZH – за початковими літерами прізвищ авторів).

47)

Протокол — це спосіб взаємодії, обміну даними між комп'ютерами при роботі у мережі. Щоб різні комп'ютери могли разом працювати, вони повинні «розмовляти однією мовою», тобто використовувати однакові протоколи.

Основні протоколи мережі інтернет:

• Основними протоколами, якi забезпечують i контролюють правильнiсть проходження iнформацiї мережею є протоколи TCP i IP (Transmission Control Protocol i Internet Protocol — протокол керування передачею даних та мiжмережний протокол). Вони задають правила розбиття даних, що передаються, на окремi порцiї (пакети), супроводжують їх керувальною iнформацiєю (заголовком), яка складається задреси вiдправника й одержувача, порядкового номера порцiї, слiдкують за тим, щоб у процесi передачi не з’явилися помилки (у разi помилки пакет вiдправляється повторно), на комп’ютерi одержувачi збирає пакети й вiдсилає iнформацiю про їх проходження мережею: успiшному (безпомилковому) або з помилками.

• Інтернет має рiзноманiтнi iнформацiйнi ресурси. Запит клiєнта до того чи iншого ресурсу формується вiдповiдно до певного протоколу, причому для кожного ресурсу Інтернету iснує свiй. Так, для роботи у WorldWideWeb необхiдний протокол HTTP (HyperText Transport Protocol — протокол передавання гiпертексту). Для доступу до файлових ресурсiв застосовується протокол FTP тощо.

• FTP (File Transfer Protocol —протокол передавання файлiв)—передавання програм i файлiв даних мiж комп’ютерами глобальної мережi. Протокол FTP зазвичай використовується для того, щоб зробити файли доступними для завантаження, але з його допомогою можна також завантажувати веб-сторінки в ході створення веб-сайту, або цифрові зображення — на сайт обміну зображеннями.

• Найбiльш часто використовуваний тип з’єднання - SLIP/PPP. Комп’ютер користувача за допомогою модема й телефонної лiнiї приєднується до комп’ютера_шлюзу провайдера, що має вихiд в Internet. Обмiн комп’ютера користувача зкомп ’ютером_шлюзом здiйснюється за протоколом SLIP (Serial Line Internet Protocol) чи РРР (Point_to_Point Protocol). Комп’ютер користувача одержує IP_адресу й може користуватися всiма сервiсами,що надає провайдер.

48)

URL

Нагадаємо, що комп’ютери в Інтернетi зв’язуються за допомогою протоколу TCP/IP, знаходячи один одного за IP-адресою. Наочна система адресацiї заснована на доменних iменах. За допомогою доменних iмен записуються адреси ресурсiв у Інтернетi. Вiдповiдний запис називається URL.

URL (Uniform Resource Locator — унiфiкований локатор ресурсу) — це певна система iмен для iдентифiкацiї ресурсiв у Інтернетi.

Будь-яка iнформацiя, розмiщена в ньому, має свiй URL.

У запису URL зазначаються такi данi (злiва направо):

протокол доступу до ресурсу (HTTP, FTP тощо);

доменне iм’я сервера, на якому розмiщено ресурс;

адреса порту, використовуваного для зв’язку;

специфiкацiя ресурсу на жорсткому диску сервера (шлях до файла, його iм’я та мiтка).

Наприклад URL для web-сторiнки:

http://www.freesoft.ru

URL може складатися златинських лiтер (а—z), цифр (0—9)

й iнших знакiв, крiм символiв, якi мають спецiальне призначення

([]{} | \ ‘).

49)

Поиск по сайту: